Нові автори, рекорд та експедиції: яким був 2023 рік для Район.Історія

28 Грудня 2023, 13:03
Учасники експедиції в Острог 2229
Учасники експедиції в Острог

Ми всі тримаємося завдяки єдиному – Збройним силам України, які щодня дорогою ціною наближають Перемогу. Широкомасштабне вторгнення показало, наскільки важливою є історія та культура, яку століттями привласнювали та крали московити та підвладні їм «народи». І намагаються це робити й зараз.

У 2023 році видання Район.Історія продовжило підіймати непрості сторінки минулого України та особливості національно-визвольного руху. За це рік ми опублікували 58 статей, 68 блогів та понад дві тисячі новин, а також здійснили дві насичені поїздки в Олику та Острог в межах проєкту «Волинська експедиція».

Та все ж, найбільшим досягненням нашого видання звичайно ж є ви – читачі! Саме тому хочемо поділитися своїми результатами, які вдалося здійснити завдяки вашій підтримці!

Автори

Видання продовжує розширювати коло авторів, тож цього року на сайті вийшли матеріали:

Андрій Павляшик продовжив публікувати цикл матеріалів «Дев’ять століть війни з росією». Богдан Зек відкрив особливості функціонування Луцької тюрми під час німецької окупації.

Постійна авторка, дослідниця та головна спеціалістка Західного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Леся Бондарук продовжила висвітлювати історії діячів ОУН та УПА, польсько-українські відносини та боротьбу політичних в'язнів у сталінських таборах.

Рекорд Район.Історія

За три роки існування видання найбільшу кількість переглядів (понад 300 тисяч!) зібрав блог постійної авторки Олександри ШуткоП’яничка та нікчемний правитель: чи насправді таким був син Роксолани – Селім ІІ.

Третій син султана Сулеймана та Роксолани, рудоволосий Селім народився 30 травня 1524 року. За життя матері Роксолани, Селім не виказував непослуху, на відміну від молодшого на рік брата Баязида. Європейські посли в Стамбулі зазначали, що Селім у молодості полюбляв вино та жінок. 

Хоча документи з палацу Маніси свідчать, що значна частина його життя минула тихо, у молитві за участі духівників. А ще він любив грати в шахи. Мав вибагливий смак та одягався в розкішне вбрання. 

Європейські посли часто зазначали, що Селім ІІ, ставши султаном, почав зловживати алкоголем та весь час проводив у гаремі серед 150 жінок. Утім, записи в гаремних книгах свідчать, що кількість його наложниць була втричі меншою. 

За Селіма ІІ Османська імперія продовжила завойовницьку політику. Так, 1572 року війська Селіма ІІ, окрім Кіпру, відвоювали в Іспанії Туніс. Османи також успішно воювали з Іраном, Угорщиною, Венецією (1570–1573).  

Утім, нині популярною є думка, що саме за нікчемного правління Селіма ІІ відбувся початок занепаду Османської імперії. Щоправда, польські сучасники цього султана так не вважали.

Інші блоги цієї авторки також набирали понад 50 тисяч переглядів. Наприклад: 

Знахідки року

На Волині археологи виявили митну пломбу періоду Київської Русі

У межах проєкту «Нове будівництво навчального корпусу та укриття ліцею імені Олександра Цинкаловського по вулиці 20 липня, 21, у місті Володимирі» розпочалися археологічні дослідження. Під час розкопок урочища «Апостольщина» виявили митну пломбу періоду Київської Русі (рубіж ХІ-ХІІ ст., «дорогичинський тип»). 
 
Згідно з атрибуцією історика Олександра Алфьорова на лицьовому боці іконографічне зображення Святого Іоанна Хрестителя, на звороті – проквітлий хрест. 
 

У Запоріжжі виявили стародавній дубовий човен

 

Під час чергового обстеження на раніше затопленій ділянці берега виявили довбаний човен, виготовлений з цільного стовбура дуба, довжиною майже 7 метрів. 

Археологи знайшли поховання монахинь в урочищі Острів Дубовець

Традиційні для Дубна розкопки в урочищі Дубовець розпочалися 17 липня 2023 року та тривала майже місяць. Археологи знайшли підвальні частини споруд монастиря, де знайшли керамічний і скляний посуд, кахлі, ножиці, а також перстень, який датують XVII століттям. 

Головним відкриттям стали шість поховань монахинь з різноманітним супроводом: натільні хрести, поясні пряжки, вервиці з хрестиками та медальйонами, гаптовані наличники, наперсток, а також частково збережений текстиль. Поховання належать до пізнього етапу існування монастиря в рамках XVIII–початку ХІХ століття.

На Волині знайшли табличку на івриті

У Берестечку поряд зі зведеним у 2016 році Свято-Духівським храмом Православної церкви України є стара понадстолітня будівля. В часі міжвоєння це було урядове чи шкільне приміщення. Згодом у ній розміщувалася санчастина німецького госпіталю. 

Пізніше будівля належала НКВД. У радянські часи вона виконувала функції гуртожитку для учнів із довколишніх сіл. У роки незалежності – соцзабезу. Після отримання дозволу на розбір приміщення громадою храму запланували звести на його місці дзвіницю. 

Під час демонтування стіни старої будівлі зруйнувалася грубка. З неї ж і випала табличка з написом, що так зацікавив директора місцевого музею.

У Білій Церкві знайшли скарб золотих прикрас часів Гетьманщини

В ході робіт на території давнього міста у Білій Церкві виявили велику кількість різноманітних артефактів. Справжньою науковою сенсацією став унікальний скарб золотих прикрас, який знайшли в культурних нашаруваннях XVII—XVIII століть. Імовірно, він пов’язаний з буремними історичними подіями часів Гетьманщини. 
 
Скарб складається з 12 золотих предметів загальною вагою близько 28 г та перламутрового бісеру, які були сховані у невеличкий керамічній посудині. Скарб часів Гетьманщини — вкрай рідкісна знахідка, яка має велике наукове та суспільне значення. 
 

Поблизу Луцька знайшли артилерійську гільзу з українськими друкованими виданнями

На розораному полі в околицях Луцька знайшли артилерійську гільзу із національною символікою та українськими друкованими виданнями. На понищеному часом папері музейники ідентифікували герб – Тризуб, фрагменти сторінок із книги про історію України та часопис «Орленя». Вміст гільзи був герметично закритий спеціально виготовленим корком. 

Коментар
24/04/2024 Середа
24.04.2024
23.04.2024