Правда та вигадки «Величного століття»: як насправді виглядала Роксолана

17 Квітня 2023, 14:21
Кадр з серіалу «Величне століття. Роксолана» 65002
Кадр з серіалу «Величне століття. Роксолана»

На українському телебаченні знову транслюють популярний турецький серіал «Величне століття. Роксолана». Це, здається, вже вдесяте глядачі можуть спостерігати за улюбленими героями, яскравими інтер’єрами султанського палацу та ошатними костюмами акторів. Але не все, що можна бачити у цьому серіалі, відповідає історичним фактам та дійсності. Докладніше про це розповість дослідниця османської історії, авторка книги «Роксолана: життєпис» Олександра Шутко.

Не росіянка, а українка

Мабуть, мало хто з українських глядачів знає, що в оригіналі серіальну Роксолану (Гюррем) турецькі режисери назвали «росіянкою Олександрою». 

У цьому випадку вираз «Rus kökenli», яким османські й арабські літописці визначали походження дружини султана Сулеймана, турки помилково переклали як російського, а не русинського чи руського. Русини були пращурами українців.

Про те, що Роксолана – родом з українського містечка Рогатин (нині – в Івано-Франківській області), на початку XVII століття зазначали польські дипломати – Кшиштоф Дзержек (псевдонім – Перегрін Полонус) та Самуїл Твардовський

Ім’я Олександра цій султані приписали польські літератори ХІХ століття. У той же період українські письменники назвали її Настею. Роксоланою ж цю султану охрестили османи, завдяки її походженню з українських земель Польського Королівства, які мали назву Роксоланія або Рутенія.

Читайте також: Як росіяни поклали око на Роксолану

Роксолана. Тиціан. 1550-і роки. Музей братів Рінглінг (США)
Роксолана. Тиціан. 1550-і роки. Музей братів Рінглінг (США)

Окрасою турецького серіалу безумовно є яскраві інтер’єри, які, за сюжетом, належать султанському палацу Топкапи (у перекладі – «Гарматні ворота»). Насправді, гарем султана Сулеймана, який очолювала його мати – валіде Хафса, розміщувався в Старому палаці. 

Його в Стамбулі ще 1454 року звів султан Мехмед ІІ. Перебратися до палацу Топкапи, де були особисті покої султана та його резиденція, Роксолані із дітьми вдалося лише 1541 року. Приводом для цього стала пожежа в гаремі Старого палацу.

Читайте також: Любовні листи Роксолани

Хутро замість корони

Найбільше суперечок у серіалі «Величне століття. Роксолана» викликають саме прикраси головних героїнь. За свідченнями його режисерів, на їх виготовлення в кожній серії витрачали майже $10 тисяч. 

Найкоштовнішими виявилися корони та діадеми, які стали невід’ємною частиною вбрання жінок султанського гарему. От тільки їх не носила Роксолана. 

Перший спогад про діадему належить дружині Мурада ІІІ (онука Роксолани та султана Сулеймана) Сафіє, яка стала матір’ю (валіде) Мехмеда ІІІ. Її можна побачити у продовженні серіалу «Величне століття. Кьосем».

Сафіє мала чималий вплив на державні справи у період синового правління. Вона листувалася з венеційським дожем та королевою Англії Єлизаветою І і їй у подарунок передала 1593 року діадему з алмазами. 

Однак ця прикраса так і не потрапила до королеви. Її прибрала до рук служниця-юдейка Естер Хандалі, через яку проходила вся кореспонденція із султанського гарему до європейських послів. Але згодом та одумалася і разом із другою партією подарунків від Сафіє передала Єлизаветі І викрадену діадему.

Доти носіння корон не було звичним для жінок султанського гарему. Свій надвисокий статус вони зазвичай підкреслювали соболиним хутром, яким оторочували верхній одяг.

Читайте також: «Жіночий султанат» в Османській імперії: від Роксолани до Хатідже Турхан

Тюрбан, кашбасти та шаровари

Що ж за життя одягала замість корони Роксолана? Для відповіді на це запитання варто поглянути на портрети, де її зображено в головному уборі з назвою хотоз – у формі трапеції чи конуса, прикрашеного перлами, великими смарагдами та рубінами. 

До нього, як правило, кріпили шовкові накидки, якими султана мала прикривати обличчя. Хотоз одягали зазвичай на свята – весілля чи обрізання синів султана.

Роксолана ж закладала, найімовірніше, головний убір, зображений на картині невідомого майстра із Львівського історичного музею. 

Читайте також: Кавалерист чи султана: таємниці львівського портрету Роксолани

Портрет Роксолани з Львівського історичного музею
Портрет Роксолани з Львівського історичного музею

Адже на той час жінки, як і чоловіки Османської імперії, найчастіше намотували за арабською традицією тканину на голову, утворюючи щось на кшталт чалми чи тюрбану. До нього кріпили золоту брошку – соргуч (егрет) із пір’ям павича або чаплі (плюмажем). 

Після смерті Роксолани таку прикрасу поклали на зберігання до її гробниці. Нині її золотий соргуч виставляють у стамбульському музеї турецького та ісламського мистецтва. Він – заввишки 12 см із вигравіюваним на вершечку візерунком пальмового листя.

Читайте також: Зачинателька «Жіночого султанату»: Роксолана у творах художників

Соргуч Роксолани
Соргуч Роксолани

Цікаво, що європейські мандрівники, які побували у гробниці Роксолани за правління її сина – рудого Селіма ІІ, описали прекрасної роботи головний убір із соргучем, оздобленим рубінами та бірюзою. Його вони бачили на могилі цієї султани-українки. На жаль, він не зберігся.

А в музеї палацу Топкапи можна помилуватися перенесеними із гробниці Роксолани кашбасти. Це – лляні пов’язки завширшки 4–4,5 см, гаптовані золотими, срібними та шовковими нитками, які вона надягала на голову, зав’язуючи ззаду на вузол. 

Читайте такожВишивка Роксолани – крізь пів тисячоліття

Кашбасти Роксолани
Кашбасти Роксолани

Довжина кожної з них не перевищувала 53 см. Таким був розмір голови Роксолани. Отож вона була тендітною жінкою, на відміну від пишнотілої актриси Мер’єм Узерлі, яка її грає у турецькому серіалі.

Мода на кашбасти походить з давніх часів, коли вінценосні особи Стародавнього Єгипту, Греції та Візантії прикрашали голови діадемами з благородних металів. Така сама назва збереглася і в османів – «дідім» (тобто діадема). 

Читайте також: Справжній портрет Роксолани

Кадр з серіалу «Величне століття. Роксолана»
Кадр з серіалу «Величне століття. Роксолана»

Але їхні головні убори чи радше прикраси кашбасти були значно скромнішими за візантійські. Жінки, які їх щодня носили, ще вірили, що вони рятують від головного болю, який їм завдають чоловіки.

Ще однією особливістю гардероба гаремниць були шаровари. Їх залежно від сезону виготовляли із шовку білих, рожевих кольорів або ж бавовни. Але цей обов’язковий предмет гардероба султан не побачиш на акторках серіалу «Величне століття. Роксолана».

Читайте також: Феміністка Роксолана

Гаремниця зав
Гаремниця зав

Прикраси без діамантів

Попри це, вдалим виявився акцент серіальних костюмерів на кольоровій гамі вбрання Роксолани, яка після шлюбу із султаном Сулейманом полюбила пурпурні та фіолетові тони. І недарма! 

Адже вона знала, що саме ці кольори в часи Візантії вважали імператорськими. Феодосій II 424 року заборонив звичайним людям їх носити, заборона діяла до ІХ століття.

Найдорожчі шовки і парчу фарбували колись природним способом – за допомогою морських мушель. Спосіб фарбування тримали в секреті, й він був доступний лише вінценосним особам. 

Тому саме такого кольору вбрання, яке отримало назву ентарі або єлек (щось на кшталт відкритої спереду сукні, яка щільно облягала спину жінки та сягала підлоги), зі східним орнаментом та візерунками, гаптованими золотими нитками, зазвичай одягала Роксолана. 

Так вона прагнула підкреслити надвисокий статус в ієрархії султанського гарему.

Читайте також: Життя султанського гарему із кавовим ароматом

Вбрання гаремниці. Османська мініатюра Левні ХVIII століття
Вбрання гаремниці. Османська мініатюра Левні ХVIII століття

Читайте також: Руйнівниця міфів про Роксолану. ІНТЕРВ'Ю з дослідницею Олександрою Шутко

Водночас варто зазначити, що глибокі декольте, які можна побачити на сукнях героїнь серіалу, все ж були притаманні вбранню султанського гарему. Про це свідчать тогочасні мініатюри із зображенням наложниць султана.

Деякі з цих художніх робіт походять ще з XIII століття. Це не дивно, адже жінки в усі часи хотіли гарно виглядати. Чинили так і в часи султана Сулеймана, одягаючи вільну блузу – гьомлек із шовкового серпанку, зазвичай білого кольору, рідше червоного, жовтого та синього. 

Спереду в неї залишався відкритим розріз до талії, оголюючи груди. Однак з часом цей фасон вдосконалили: біля шиї і на животі краї одягу почали скріплювати прикрасами з дорогоцінним камінням.

Щодо прикрас – золотих каблучок, браслетів, кольє з коштовним камінням, копії яких нині можна побачити на полицях усіх ювелірних крамниць Стамбула, – то їх у Роксолани теж було чимало. 

Читайте також: Спадок Роксолани

Адже на це султан Сулейман виділив їй 100 тисяч дукатів ($14 млн 700 тис. – розрахунок станом на 2019 рік).  Щодня із палацової скарбниці вона на свої забаганки отримувала 2 тисячі акче ($6 тис.).

Проте сучасним крамарям, які продають скопійовані із серіалу «Величне століття» ювелірні вироби, варто знати, що на той час не було діамантів. Тоді використовували тільки алмази. Тож подарунка серіального султана Сулеймана для Роксолани – каблучки, обрамленої чимось схожим на діаманти, тоді не існувало.

Читайте також: Роксолана – відьма? Чому султану звинувачували у чаклунстві

Коментар
17/07/2024 Середа
17.07.2024
16.07.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром