Дата створення УПА – 14 жовтня: як формували святкову традицію
-
-
>
-
>
-
>
13866
Через перенесення частини релігійних свят після переходу Української православної церкви на новий стиль за новоюліанським календарем виникло питання: коли відзначати виникнення Української Повстанської Армії?Традиційно, це відбувалося завжди, протягом 80-ти років у християнське свято Покрови Богородиці за збігом дат. Однак у 2023 році все змінилося.
Уперше «Свято УПА» було встановлене Постановою Української Головної Визвольної Ради від 30 травня 1947 року.
Цей документ зберігся до наших днів у збірнику «УГВР у світлі постанов Великого Збору та інших документів з діяльности 1944-1951 рр. (збірка документів)», виданих ОУН у 1956 р. за кордоном.
У ньому йдеться:
«У жовтні 1942 р. на Поліссі постали перші збройні відділи, що дали початок Українській Повстанській Армії. 1. Для зафіксування цього історичного моменту визнається день 14 жовтня 1942 р. днем постання УПА. 2. Для вшанування цього моменту день 14 жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, вводиться як святковий день УПА».
Читайте також: Патріарх політв’язнів: біографія Михайла Сороки, який відсидів 35 років
У березні 1944 року на нараді Проводу ОУН ухвалили рішення про створення широкої політичної організації, якій би підпорядковувалася УПА. Нею стала Українська Головна Визвольна Рада, яку створили у липні 1944 року.
Вона задумувалася як позапартійний орган для керівництва українським рухом та представництва його за кордоном.
Читайте також: Перстень коханої як символ розлуки: історія кохання оунівців з Жидичина
До неї увійшли представники різних політичних сил з усіх куточків України. Президентом УГВР обрали Кирила Осьмака – колишнього члена Центральної Ради родом із Полтавщини, належав до Української партії соціалістів-революціонерів.
Віце-президенти – Василь Мудрий, Іван Гриньох та Іван Вовчук. Уряд (Генеральний секретаріат) очолив Роман Шухевич, який водночас і був Головнокомандувачем УПА.
Організація Українських Націоналістів 30 липня 1947 року видала Повідомлення про відзначення Свята УПА. У документі підкреслюється, що «для ознаменування історичного моменту утворення Української Повстанчої Армії день 14 жовтня проголошений святом УПА», а також зазначено про великий шлях боротьби й росту УПА від невеликих відділів до армії, яка в численних боях проти нацистських і радянських окупантів вкрила себе славою і здобула заслужену любов і пошану українського народу.
Читайте також: Головнокомандувач УПА: факти з життя Романа Шухевича, про які ви не знали
У постанові також йдеться про збіг Свята УПА з «козацьким святом Покрови» і «непреривність збройної боротьби українського народу» за волю.
10 серпня 1947 року видали Інструкцію як проводити свято УПА. У ній йшлося, що в 1947 році вперше свято відзначатиметься у 5-річницю протиокупантської боротьби УПА.
Наголошується, що до урочистостей має бути залучено якомога більше народних мас, а також пропонується здійснити маніфестацію самостійницьких прагнень, ворожого ставлення до большевиків, готовності продовжувати боротьбу в єдності УПА з народом і підпіллям.
Читайте також: Якими були форма та озброєння УПА
Далі в інструкції йдуть чіткі поради як мають виглядати святкові заходи: «Вивісити блакитно-жовті та чорно-червоні прапори», «там, де це можливо, запалити ватри», «упорядкувати на цей день всі повстанчі могили», вшанувати пам’ять загиблих, окремо розписано сценарій урочистостей у повстанських відділах, який мали закінчувати спільним виконанням гімну «Зродились ми…».
Сьогодні цей гімн є головним Славнем Збройних сил України, які продовжують боротьбу УПА проти окупантів.
Читайте також: «Очерет мені був за колиску»: від ліричного вірша Дмитра Фальківського до Гімну повстанців
14 жовтня 1947 року Головний командир УПА Роман Шухевич оголосив «Святочний наказ». У ньому він підкреслив:
«Цілий 1943 рік та перша половина 1944 року ознаменовані боротьбою УПА на два фронти. На протинімецькому фронті УПА добилася повного припинення вивозу українського населення на роботи в Німеччину і унеможливила господарське пограбування народу. На протибольшевицькому фронті УПА не допустила до заливу українських теренів большевицькою партизанкою. Ніхто інший як саме УПА в цілому ряді переможних боїв розбила орди сталінських гунів, що нестримно просувалися з північного сходу на підбій Европи. В другій половині 1944 р. всі українські землі опинилися вже під большевицькою окупацією. Почався новий період боротьби УПА за "бути або не бути” українському народові…».
Головнокомандувач перелічив усі воєнно-політичні умови в яких довелося боротися до 1947 року включно, й наголосив, що УПА має «успіхи, яких в таких умовах не знало людство».
Читайте також: Колківська республіка в спогадах чекістів
Одночасно Роман Шухевич поширив заяву від 25 вересня 1947 року з приводу того, що деякі політичні сили за кордоном піддають сумніву право УГВР репрезентувати УПА, заперечують право УГВР виступати як найвище керівництво всього українського визвольного руху.
«Ці ж самі емігрантські кола, використовуючи понадпартійність УПА, пробують заперечувати ту велику організуючу роль, яку відіграла ОУН, керована Степаном Бандерою, в процесі утворення і росту УПА, і яку (роль) ця організація продовжує відігравати сьогодні», – йдеться у заяві.
Читайте також: Степан Бандера як символ руху нескорених
У цьому документі Головнокомандувач УПА ще раз підкреслив:
«Від моменту створення УГВР Українська Повстанча Армія підпорядковується лише УГВР і визнає УГВР за єдине своє Представництво і Керівництво від м. липня 1944 р. ...Виступати від імені УПА за кордоном уповноважене лише Закордонне Представництво Української Головної Визвольної Ради».
Усі цитовані вище документи з доповненнями у 1949 році видавнича референтура ОУН вмістила у збірнику «Матеріали до святкування Свята УПА», який поширили у націоналістичному підпіллі.
Читайте також: Галина Коханська: керівниця жіночої розвідки УПА пів життя прожила під чужим іменем
У 1952 році останній Головнокомандувач УПА Василь Кук на псевдо В. Коваль видав Наказ про відзначення 10-річчя УПА.
Читайте також: Волинянки нагороджені в УПА
Водночас другим наказом він закликав під час ювілейних заходів вшанувати пам’ять героїв, у цьому наказі подано й список загиблих повстанців від 1944 до 1952 року з уповноваженням командирів воєнних округ їх доповнити іменами тих, хто не увійшов до переліку.
Окремо 14 жовтня 1952 р. видано ще один документ – Звернення Головного командира УПА, де Василь Кук на 8 сторінках аналізує діяльність УПА, описуючи різні етапи її діяльності, характеризуючи участь у визвольній боротьбі представників різних національностей, підкреслюючи значення УПА в історії України.
Читайте також: Волинські шляхи останнього Головнокомандувача УПА Василя Кука
Це дуже цікавий документ, який варто читати повністю, а не уривками. Наведу лише одну цитату:
«УПА, борючись за визволення українського народу, і за побудову української самостійної соборної держави, рівночасно боролася за визволення всіх поневолених народів, за право кожного народу жити у власній національній суверенній державі. УПА на практиці всією своєю діяльністю реалізувала голошений нею великий клич Воля народам! Воля людині».
Тільки тоді, коли повністю закінчилася Друга світова війна, коли стало очевидним, що західні великодержави за ціну ілюзійного миру в світі нехтують голошеними ними гаслами про національно-державну незалежність для всіх народів, які боролися проти німецько-гітлерівських імперіалістів, та, більше того, свідомо віддають у російсько-большевицьку неволю деякі народи, які допомагали їм завоювати перемогу – найвище керівництво визвольними змаганнями українського народу було змушене, починаючи з 1946 року, змінити тактику визвольної боротьби й перейти з широких масових повстанських форм боротьби на конспіративно-підпільні форми боротьби.
«Наша велика заслуга й успіх дальше в тому, що ми не лише показали українському народу й всім іншим поневоленим народам СССР ясне світло Правди, але й вказали їм єдиноправильний шлях як треба за цю Правду боротися».
Усі документи і фото з архіву Центру досліджень визвольного руху
Читайте також: Монастир став прихистком для чоти УПА: 80-річчя бою у Новому Загорові
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
