Степан Бандера як символ руху нескорених

Це було дуже смішно. У розпалі повномасштабної російсько-української війни 17 березня 2022 року українцям повідомили, що Степан Бандера живий.

Путінський посіпака Рамзан Кадиров – заявив: «Закликаю полювати на голову головного ворога російського народу, Степана Бандеру». І призначив винагороду у 250 000 000 рублів тому, хто спіймає Бандеру.

Через 63 роки, відколи Степана Бандеру убив кремлівський найманець Богдан Сташинський. У 1962 р. в Німеччині відбувся суд над убивцею, з якого весь світ дізнався про обставини й деталі загибелі Провідника ОУН.

У Верховній Раді України в телеграм-каналі розмістили фото С.Бандери із жартівливою відповіддю: «Пропоную зустрітися на моїй території».

Степан Бандера

 Щоправда, є ще один Степан Андрійович Бандера. У Канаді живе його рідний онук, якого звуть Стефко Бандера. Він відповів Кадирову: «Степан Бандера – символ руху нескорених. Тих, хто завжди воював із московською ордою і не здавався. Тому так пече путіна, бо це правда». Стефко заснував фонд “Чорнобаївка” для допомоги українцям під час війни.

Степан Андрійович Бандера, онук. Луцьк, 2008 р.

Нерідко чуємо: «Степан Бандера – символ нації». Але який він цей символ, якого бояться вороги України навіть через півстоліття після його смерті? Що вкладають люди різних поколінь у розуміння цього символу? 

У 1959 році американський журнал «Time», що друкувався двомільйонним накладом у Чикаго (США) і Парижі (Франція) опублікував статтю під назвою «The Partisan», проілюструвавши її фото із підписом: «Степан Бандера, професія: патріот». А далі у ній йшлося: «Майже все своє життя Степан Бандера був запаленим, фанатичним вигнанцем, відданим малонадійній справі. Цією справою була незалежність України, за яку він боровся так вперто, що совєтська пропаганда прозвала всіх членів українського підпілля „бандерівцями”». 

Проте сьогодні ми знаємо – незалежність України не малонадійна справа, а завершений історичний факт. І С.Бандера недаремно поклав за це своє життя. Нині Україна воює з тим самим ворогом – Росією, яка посягнула на державну незалежність і окупувала частину територій. Ім’я Степана Бандери й надалі звучить у цій боротьбі: ворогів це лякає, а українців надихає. 

Бандера, у спогадах друзів і його сучасників

 На початку 90-х років я, бувши студенткою, почула повстанську пісню:

„Слава, слава, слава

Україні слава!

Хай живе Бандера

І його держава”.

Її співали ті, кого можна назвати сучасниками Степана Бандери, адже вони жили в один час. Аналізуючи символічне значення С.Бандери в історії України, слід уважно вслухатися у слова його найближчих побратимів по боротьбі, бо саме вони розповідали про свого Провідника, як про символ, на основі реальних фактів із життя та власних особистих спостережень. 

Провідника ОУН називали: «Сумління поневоленого світу», «Найбільший мазепинець наших часів». «Він щирий борець-державник, а не звичайний амбітник»”, – сказав про С.Бандеру у 1944 році гетьман України Павло Скоропадський. 

Гетьман Павло Скоропадський

Степан Бандера став символом ще за життя і (що важливо!) у молодому віці. Про це свідчить спогад його адвоката Володимира Горбового на Варшавському процесі: «Було видно, що підсудні в усьому його слухають. Тому Бандеру вивели з залу суду, щоб мінімалізувати його вплив. Від нього била невичерпна енергія та фантастична сила». Тоді, у 25 років, на вирок про смертну кару лідер ОУН відповів “Слава Україні!” Сьогодні “Слава Україні!” – це офіційне вітання Збройних сил України. 

Листівка ОУН з фото Бандери у період Варшавського процесу, 1936 р.

Під час одного інтерв’ю я попросила останнього головнокомандувача УПА Василя Кука розповісти про Степана Бандеру, з яким він дружив. І почула відповідь: 

«Я знав Бандеру ще у 30-х роках студентом. Ми разом з ним працювали й обдумували різні стани як боротися і як здобути Українську державу.

Бандера був особливою людиною. Коли визначали хто буде краєвим провідником національно-визвольної боротьби ОУН, то Є.Коновалець вибрав Степана. Він був у 1933 році лише рік провідником, але за той час встиг зробити багато і підняв рівень організації на новий рівень. Бандера – людина Чину. Його діяльність підняла настільки авторитет ОУН, що кожен мріяв  і вважав за честь стати членом цієї організації. Він вважав, щоб здобути Українську державу, треба, щоб всі українці робили щось для цього. І він створив похідні групи. Я був керівником штабу тих похідних груп. Понад п’ять тисяч людей із цих груп були розподілені в усі області Україну. Так діяльність ОУН була поширена на всіх українських землях. Бандера справді був провідником. Він хотів ним бути, був провідником і не боявся відповідальності за те, що він керує, і він дійсно умів організувати. За часів Бандери ОУН була наймогутнішою».

Генерал УПА Василь Кук]

Заступник командира воєнної округи УПА ВО-2 «Буг» Степан Мудрик на псевдо «Мечник» згадував, що Бандера пройшов усі щаблі підпільної ієрархії та став Провідником ОУН (б), а згодом ідейним взірцем для упівців через особисті якості: 

«Бандера був талановитим теоретиком і практиком революційної боротьби. Відзначався організаційними здібностями, умів плянувати працю і захоплювати нею інших. Бандера мав дар пізнавати людей і їхню вартість. Мав розвинену інтуїцію, був передбачливим. Був віруючим християнином, добрим батьком. Його життя – це була праця і боротьба за краще майбутнє нашого народу у своїй Соборній і Самостійній Державі». Тому кожен, хто його знав, рівнявся на нього».

Іспанською мовою слово «бандера» означає прапор, тож чимало поезій сучасників саме так і відображають постать С.Бандери:

Зів’януть і вінки, і квіти. Нехай зів’януть! Ти поляг, Щоб, не згоряючи, горіти!Ти – символ, Стяг! – Богдан Нижанківський, поет.

 Постать С.Бандери була символом боротьби за волю і джерелом сили духу для членів ОУН і УПА, які за політичні переконання каралися у радянських концтаборах.

Євген Сверстюк

Філософ, шістдесятник, літератор і політв’язень Євген Сверстюк влучно зауважував: 

“Коли нація загрожена, то кожна морально здорова людина – націоналіст. Бандера своїм радикалізмом поряд із тими людьми, які несли традиції, усвідомили, що ми мусимо стати іншими. І тоді з’явилося поняття чину. Бо патріотів-базік, патріотів розчулених, сентиментальних і фольклорних завжди було дуже багато. А на сцену почала виходити та сила, яка готова діяти, і яка готова реалізувати християнські гасла безстрашності і послідовності. 

Я хочу згадати про тип українця-бандерівця, якого я побачив у свої дитячі роки, якого я бачив у совєтських концтаборах, і який стоїть перед моїми очима як тип найпоряднішої людини нашої нації у ХХ столітті. Це були люди офірні, діяльні, надійні, безстрашні. І коли чужинці називали цих людей „наші святі старики”, то тим старикам не було й 50 років, це були хлопці, полонені у 20 років, а досиджували вони свої 25-літні терміни. Але вони мали такий ореол порядності, надійності, вони були настільки союзниками всього чесного, що можна відстоювати в умовах ілюзії – честь, гідність, національне ім’я не лише українця. Вони сприймалися як люди-легенди».

Німецький журналіст, колишній політв’язень Воркути Артур Фурман у 1964 році в Лондоні видав книжку «Під прапором Бандери», де зібрав оповідання і легенди про Степана Бандеру, поширені у концтаборах і поселеннях. А.Фурман наголошував:

«Бандера мав для мільйонів українців, обабіч загорож з колючого дроту, вартість цілої армії, слава його революційних чинів, блиск його імені й творча динаміка його незвичайної особистості, які впливали на нас з велетенською незламною силою, незважаючи на безмежну географічну віддаль, зрівноважували силу танків і літаків, що їх він не посідав, не міг ще мати. Бандера – це Україна! Коли хто говорив про Бандеру, той водночас думав про Україну. Обидві назви злилися в одно й те саме. Бо Бандера уособлював в собі всі найкращі й найбільші чесноти українського народу, являвся для сотень тисяч, ба мільйонів вимріяним символом волі й незалежності. 

Але Бандера мав своїх послідовників і прихильників не тільки серед українців. Ні, інші немосковські національні групи теж вважали його своїм. Там у найдальших закутинах колишнього Совєтського Союзу литовських, грузинських, узбецьких і патріотів багатьох інших народів, що боролися за волю своїх народів і каралися у ГУЛАГу, також називали литовськими, грузинськими, узбецькими й іншими бандерівцями.

Революційна сила, що її випромінювала його особистість, не знала жодних національних меж. Його можна було або безмежно любити, або безмежно ненавидіти. І це останнє робили москалі. Навіть мертвий Бандера надалі залишається найбільшим і найгрізнішим ворогом Москви. Його дух живе – я глибоко переконаний – всюди там, де залишилися його борці. Він і далі наснажує їх до святої боротьби й перемоги».

Убивство Степана Бандери теж стало символом. Бо біль по втраті багатьох заставила задуматися над тим, ким насправді для України був Степан Бандера.

«Совєтсько-російський уряд, очолюваний Хрущовим, постановив знищити Степана Бандеру тому, що він був провідником широко розгорнутого руху спротиву проти російсько-комуністичної окупації України. Бандера був символом боротьби за вільну і незалежну Україну 45-мільйонної неросійської нації з власними традиціями, культурою, мовою, цивілізацією», – писав Чарльз Дж. Керстен, конгресмен США.

«Ти не можеш уже вмерти,

Смерть уже не має сили над Тобою

Ти живеш серед нас поза смертю».

З вірша «На смерть Бандери» німецького студента Дітера Радуга.

Ярослав Стецько

У прощальному слові соратник Степана Бандери і його перший заступник в ОУН Ярослав Стецько яскраво описав символізм провідника ОУН: «Він був сильний собою, своїм духом, стояв як скеля серед розбурханого моря, об яку відбиваються хвилі, був прихистком для тих, хто сумнівався і вагався, даючи завжди їм щось зі своєї віри в Українську Правду. Він виріс поза рамки революційної ОУН, став загальноукраїнською власністю, речником волі всього воюючого народу. Силу він черпав із глибокої релігійності, що його ціхувала. Християнство було нерозривною частиною його духовости, віра в Бога і християнська мораль – критерієм його поступування. Його глибинний патріотизм був інтегрально поєднаний із християнством. Він був не лише небуденний революційний організатор, але й не менше передбачливий теоретик української національної революції. В усіх переломових рішеннях – його слово завжди було за революційним, безкомпромісовим супроти ворога шляхом дії. Він мав мужність рішати і брати відповідальність за рішення. Але й умів С.Бандера кожний добрий почин  інакше думаючих українців доцінити, бути толерантним для думки інших, усіх, хто зі шляхетних мотивів трудиться для добра української справи. Він глибоко вірив, як християнин і український націоналіст, у шляхетні первні української людини, і повторяв не раз, що у вирішальні моменти історії справжні патріоти відкладуть свої групові розходження і інтерес нації поставлять понад партикулярне». 

Символізм Бандери у нинішніх українців

 У радянський період із Кремля свідомо поширювали «бандерофобію». Культуролог Ігор Лосєв, дуже влучно її схарактеризувати як явище, що належить до числа фундаментальних, базових конструкцій російської ментальності в її ставленні до України та українців, що має мало спільного з бандерівщиною як реальним феноменом української історії. В російській мові слово «бандеровец» часто має узагальнене значення «українець», а в колах російських політиків досі є перенесення збірної номінації «бандеровщина» на всю Україну. Доктор філологічних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Лариса Масенко наголошує: «Сучасна бандерофобія в російських засобах масової інформації має всі ознаки свого генетичного зв’язку з радянським дискурсом ненависті, заснованим на великій брехні».

Сучасна російсько-українська війна, яка триває понад 8 років, змінили свідомість багатьох людей і змінили погляд на українську історію, повернули з небуття сотні національних героїв. Це засвідчують і соціологічні опитування. Якщо у 2018 році група «Рейтинг» зафіксувала, що 47 відсотків населення позитивно ставилися до Бандери, то у 2021 ця цифра зросла майже до 80 відсотків. Війна, яка зараз триває в Україні відкрила багатьом людям очі – УПА і бандерівці боролися проти радянського зла. Якщо раніше в Росії бандерівцями називали переважно українців із західних областей, то зараз у всій Україні, навіть сотні російськомовних українців, називають себе бандерівцями й протистоять російським окупантам.

У 2019 році Український інститут національної пам’яті створив виставку «Фактор свободи». Її видрукований банерний варіант передали у кожну область України і одночасно відбулося відкриття 14 жовтня на Покрову. На жаль, кожен українець хоч раз у житті чув такі твердження, що Мазепа – зрадник, Петлюра – погромник, а Бандера – фашист. Саме ці міфи, створені російською пропагандою, розвінчує виставка. Окремо показано й те, як роками імперськими та радянськими ідеологами створювалась ця неймовірна брехня. 

Автори виставки спробували уявити, який вигляд могли би мати профілі у фейсбук Мазепи, Петлюри, Бандери, які місця показала би їхня гугл-мапа, кого б вони зафрендили, показати світло та тіні їхніх ключових рішень. У виставці йдеться про «виклики» – Україну напередодні боротьби Мазепи, Петлюри і Бандери, про їхні відповіді і команди, які разом відстоювали нашу свободу. Йдеться і про те, як сучасна армія вшановує традиції минулих подвигів. 

Особливої популярності у 2019 році  набрала пісня з приспівом «Батько наш – Бандера, Україна – мати. Ми за Україну будем воювати». У її тексті оспівують поширену в повстанських піснях історію про пораненого в бою воїна УПА. 

Спочатку 4 березня 2019 р. з’явилося в YouTube відео у виконанні священників під орудою отця Анатолія Зінкевича. У 2020 році на YouTube-каналі Оксани Мотики пісню виконують учасники чоловічого вокального ансамблю «Пентархія». 

Критика цієї пісні в російських медіа викликала нову хвилю її популяризації. Напередодні 14 жовтня у соціальній мережі виклали відео з TikTok, на якому група львівських школярок співає слова, а фонограмою звучить стрункий хор чоловічих голосів. Ролик поширили не тільки в українських, але і в російських мас-медіа. А далі українці запустили масовий флешмоб з виконанням пісні «Батько наш – Бандера», який поширився по всіх куточках України і у світі. Заспівали про Бандеру народні депутати України та бійці 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ Збройних сил України. У перший день 2022 року вона лунала і з будівлі Головного управління Національної поліції Донеччини в Маріуполі.

17 жовтня 2021 року громадські організації «Слов’янська січ» та «Єдина родина Донеччини» долучилися до флешмобу «Батько наш – Бандера». На Youtube-каналі «Патріот Донбасу» опубліковано відео, на якому показано, як молоді дівчата в камуфляжі танцюють на тлі стели при в’їзді в місто Слов’янськ Донецької області під ремікс на пісню «Батько наш – Бандера, Україна – мати». В цей час між ними димлять червоний і чорний фаєри, а над стелою майорять синьо-жовтий і червоно-чорний прапори.

Абсолютним визнанням популярності пісні «Батько наш – Бандера» є її заборона у Білорусі. 14 листопада 2022 року суд Залізничного району міста Гомель Республіки Білорусь визнав пісню «екстремістською». 

Окрім пісень, в Інтернеті почалося поширення різноманітних мемів зі згадкою або зображенням лідера ОУН Степана Бандери.

Мем

Ще одним несподіваним виявом популярності Степана Бандери став попит на виготовлення його погруддя. Громадський діяч, учасник Революції гідності, волонтер Олег Божик, повернувшись з Майдану, якось вирішив придбати в інтернеті погруддя Степана Бандери та Романа Шухевича, однак на жодному сайті їх не було. Це спонукало його започаткувати вісім років тому проєкт Hryvko Art Centre та створити колекцію погрудь видатних українців. 

Погруддя С.Бандери з інтернет-магазину

«Основна й постійна колекція бюстів видатних українців почалася лише півтора-два роки тому, коли я познайомився з дуже талановитими скульпторами. Це Іван Ліра та Ірина Ліра з Волині. Разом ми розширюємо цей проєкт та працюємо над новими погруддями. Вони допомагають мені створювати саме взірці, перші скульптури, з яких все й починається. На створення однієї моделі йде чимало часу: від одного до трьох місяців. Адже Іван з Іриною намагаються відобразити в скульптурі всі риси обличчя та характеру, зробити їх справді впізнаваними та знайомими», – розповів Олег Божик. 

Колекція видатних українців

В інтернет-магазині https://www.hryvko-art.com.ua/ відтепер кожен може зібрати власну колекцію видатних українців. А починалося все із Степана Бандери. 

З початком повномасштабної російсько-української війни в українській мові з'явилися нові слова – бандера-смузі (замість коктейль Молотова), бандерамобіль – авто, обладнане під потреби військових на фронті.

Бандера-смузі

Бандеромобіль

Важливою подією сучасності стало перевидання у 2022 році творів Степана Бандери «Перспективи Української революції» у видавництві «Наш формат». Уперше в Україні твори вийшли у 1999 році у видавничій фірмі «Відродження» в Дрогобичі.

«З цієї книги ви дізнаєтесь, що Степан Бандера ще п’ятдесят років тому передбачив нинішню війну. Він говорив, що Росія завжди буде нападати на Україну різними способами: то під надуманим приводом нібито «захисту» наших російськомовних громадян, то відгризатиме по шматку нашої території… Тому що ми – простір свободи. В протистоянні з Росією Україна стає сильнішою. Але треба зрозуміти: агресію здатна перемогти лише вся українська нація. Не варто надіятись на допомогу Заходу, Європа побоюється Росії, Україна – не боїться… Війна буде в голові, в свідомості людини, казав Степан Бандера. Маємо боротись за душі українців. Ключова боротьба – за мізки людей. Треба вирощувати ідеологію переможців, виховати в собі психологію господаря, якої в населення поки що недостатньо», – вважає Юрій Сиротюк, історик,  директор недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», який зараз служить у ЗСУ.

Інший військовий, мінометник Збройних сил України Микола Гаєвой наголошує:

«Справжніми бандерівцями можуть бути лише люди, що слідують цінностям ОУН Бандери та є частиною організованого націоналізму. Це такі собі віддані християни, які виконують приписи ОУН (“10 заповідей українського націоналіста”, “44 правила життя тощо”). Загалом там цілий кодекс поведінки, орденська структура. Саме такими хотів бачити своїх послідовників Бандера. Проте так склалося, що саме ім’я Бандери стало символом спочатку українського націоналізму, а згодом й всього визвольного руху нашого народу. Бачив би сам Бандера, як його ім’я використовують в тіктоці чи пов’язуються з його спадщиною люди різних переконань від лібералів до анархістів… думаю він був би, як мінімум, здивований».   

Для більшості українців сьогодні ім’я Степана Бандери є символом безкомпромісної і невмирущої боротьби за право української нації бути господарем своєї долі на своїй землі. І знову, з не меншою силою як за часів життя С.Бандери, його ім’я є символом, який викликає любов однодумців, повагу опонентів і люту ненависть антиукраїнських сил. Найлютішим ворогам України несила заперечити історичну парадигму багатосотлітніх українських визвольних змагань: козаччина, Хмельниччина, мазепинство, гайдамаччина, коліївщина, петлюрівщина, бандерівщина. А за ставленням до історичної постаті С.Бандери свої і чужі розрізняють серед нас українців і малоросів, друзів і ворогів, борців і рабів.

І на завершення, дуже влучні слова про провідника ОУН історика, народного депутата України Володимира В’ятровича:

«Бандера – це про те, що українці чинитимуть опір навіть у здавалося б безнадійній ситуації.

Бандера – це про величезний потенціал опертя на власні сили, потенціал, який нині в основі успішного спротиву російській агресії, який міняє геополітичне становище України в світі.

Бандера – це про гру в довгу, про віру в людей і їхню снагу відстояти свободу.

Бандера – це про смерть російської імперії і перемогу України».