Якими були форма та озброєння УПА
На початку творення УПА (кінець 1942 – початок 1943) єдиної уніформи для підпільного війська не було, оскільки не існувало можливостей для її масового виготовлення. В перші місяці відділи використовували господарчі запаси ОУН, які збиралися ще від 1941 року.
Однострій
З часом було організовано сітку підпільних майстерень для виготовлення уніформи та іншого одягу. Однак такі невеликі підприємства не могли справитись із потребами зростаючого війська, тому необхідного одягу чи взуття завжди бракувало.
Тому відділи УПА намагалися бути принаймні однаково умундировані, чи то в німецьку, чи радянську уніформу, яку змогли здобути в боях.
Навесні 1943 року до УПА перейшла певна кількість учасників допоміжної поліції райхскомісаріату «Україна» та Генерал-Губернаторства, які мали свою уніформу усталеного зразка. Так в УПА з’являються литовські, латвійські, чеські уніформи, чи навіть уніформи так званих «загальних СС», у які була одягнена поліція.
Читайте також: УПА: перші підрозділи повстанців формувалися на Волині
Таким чином, вже влітку 1943 року склався певний зовнішній вигляд вояків УПА, які мали частково цивільний одяг, радянські чи німецькі уніформи, поліційні однострої та самошивні полотняні мундири з відомими мазепинками, петлюрівками, тризубами на них та на пряжках ременів.
Читайте також: КОЛКІВСЬКА РЕСПУБЛІКА СВОБОДИ
Згодом широко використовувались також трофейні однострої: польські, німецькі, угорські, чеські, словацькі, румунські, а інколи навіть – англійські.
Також відомо й про те, що існували спроби впорядкування і створення єдиного однострою для вояків УПА. Були розроблені навіть проєкти одягу та знаків розрізнення для вояків Волині та Полісся, однак наявні фотодокументи свідчать, що цей проєкт залишився лише в письмовій формі, і на ділі з нього були впроваджені лише окремі речі.
Читайте також: Галина Коханська: керівниця жіночої розвідки УПА пів життя прожила під чужим іменем
Що власне пов’язано і з тими ж проблемами підпільної армії – брак централізованого матеріального забезпечення, відсутність підприємств для виготовлення та інше.
Оскільки повстанці використовували велику кількість трофейного обмундирування, то інколи виникали випадки, коли вояків УПА одягнених у повні однострої інших армій, приймали за ворога.
Зважаючи на це, восени 1944 року командування груп УПА на Волині видало розпорядження про наведення одноманітності в уніформі та зняття з одягу бійців будь-яких відзнак ворожих армій.
Загалом в УПА так і не було єдиною уніформи. Хоча траплялися випадки, коли окремі відділи створювали самошивні уніформи за одним зразком та відзнаки до них.
Читайте також: Співає Мандик Хасман. Історія єврея з Волині, який в УПА боровся з нацистами
Характерною ознакою приналежності до УПА залишалися шкіряні ремені з тризубами на пряжках, головні убори (мазепинки, лещетарки, петлюрівки, кепі та ін.) із кокардами з тризубами, а також нашивки на одностроях. Останні були досить популярні в УПА-Захід у виглядів «зубчаток» червоного кольору, що нашивались на комірі однострою.
Озброєння
Великою проблемою для УПА була нестача зброї. Українські повстанці більш як двадцять років вели боротьбу, використовуючи виключно трофейні зразки, захоплені під час бойових акцій. Повстанці мали у своєму розпорядженні зразки зброї багатьох країн – учасниць війни: радянські, німецькі, польські, чеські, угорські.
Траплялася й доволі «екзотична», як на Україну, японська, італійська, французька та американська. Радянська пропаганда увесь час поширювала відомості про передачу озброєння для УПА «централізованим порядком» німецькими частинами.
Читайте також: Волинянки нагороджені в УПА
Ці твердження є неправдивими, хоча інколи підрозділи УПА все ж отримували певну кількість зброї та амуніції від угорських чи німецьких частин, що знаходились у зонах зіткнення з повстанцями, але це не мало систематичного характеру.
Читайте також: П'ять текстів про УПА від Район.Історія, які варто прочитати
Для мобільних партизанських загонів і акцій, які вони проводили, найкращою була компактна автоматична зброя, але її мали далеко не всі. Переважно використовувалось озброєння, що захоплювалось в бою. Найпоширенішими видами озброєння в УПА були:
-
гвинтівки та карабіни (російські системи Мосіна зразка 1891/1938 р. та самозарядна гвинтівка СВТ-40; німецькі системи Маузера та самозарядна гвинтівка G-43(W) конструкції Вальтера та інші);
-
пістолети-кулемети (радянські ППД 34/40, ППШ-41, ППС-43, німецькі МР-35 конструкції Бергмана та МР-40; угорський 39М, 43М);
-
ручні кулемети (російський ДП-27 системи Дехтярьова, німецький MG-34, угорський 31М «Солотурн»);
-
револьвери та пістолети (російський револьвер системи Нагана зразка 1895/30 та пістолет ТТ зразка 1930/33 р.; німецькі Р-626 системи Браунінга, Р-38 системи Вальтера, Р-8 системи «Парабелум»);
-
ручні гранати (російська РГ-42, Ф-1; німецька М-24 та М-39) та інші.
Під час ведення масштабних бойових дій відділи УПА застосовували також гармати та міномети. Окремі підрозділи мали по одній – дві гармати калібру 37-76 мм., іноді – батареї з двох-трьох 76 мм. гармат, посилених важкими кулеметами. Та найпоширенішими артилерійськими засобами в УПА були 50-120 мм. міномети.
Читайте також: Кенгірський бунтар: історія священника-бандерівця з Волині
Значною проблемою для повстанських підрозділів був зв’язок. Відсутність радіо- і телефонних комунікацій позначалося на швидкості прийняття рішень і віддання наказів, що негативно впливало на мобільність армії.
Читайте також: Останній розстріляний бандерівець: «упівця» з Волині судили на Покрову і вбили у 1989 році
Зв'язок здійснювали спеціально виділені в кожнім підрозділі зв'язкові, яким іноді потрібно було долати сто і більше кілометрів від свого відділу до штабу. Попри такі труднощі УПА діяла, домагалася успіхів у боях і пережила кілька блокад та масштабних операцій ворожих сил.
Читайте також: Обкладинки періодичних видань ОУН та УПА