Вісім замахів на життя: як прощалися з Провідником ОУН Степаном Бандерою

Велелюдний похорон Провідника Організації Українських Націоналістів Степана Бандери відбувся 20 жовтня 1959 року в Мюнхені.
Його друг і соратник по боротьбі Ярослав Стецько у прощальному слові промовив:
«Прапороносець упав у бою, але прапор боротьби підхоплює ціла нація і понесе його далі, вірна заповітам свого Великого Сина, вірна тому, що Він проповідував і правду чого освятив власною кров’ю».
На життя Степана Бандери відбулося вісім замахів. Про них розповідав керівник розвідки ОУН Степан Мудрик-Мечник (1919–2004). Він родом із Радехівського району на Львівщині.
У часи незалежності України часто бував у Луцьку та інших містах Волині, брав участь у вшануванні пам’яті вояків УПА у Новому Загорові та у Вовчаку. За свідченням Степана Мудрика, перший замах на Бандеру у 1947 році робив агент КДБ, який був відомий під прізвищем Мороз.
Читайте також: Степан Бандера як символ руху нескорених
У 1948 році план ліквідації намагався реалізувати агент Стельмащук, у 1950 році – агент КДБ із Праги. У 1952 році з Москви до Німеччини надіслали агентів, які виступали під прізвищами Лєман і Лєгуда.
У 1953 році до Західної Німеччини надсилали агента, родом з Волині, під прізвищем Стефан Ліпгольц. Навесні 1959 року агент КДБ Вінцік із Відня зробив спробу викрасти сина Бандери – Андрія, який навчався у гімназії.
У 1959 році у Москві підготували молодого поляка, родом з Волині, який мав прилюдно застрелити Степана Бандеру і заявити, що він помстився за поляків, які, начебто, потерпали на Волині.
12 жовтня 1957 року агент КДБ Богдан Сташинський убив одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета. Випробувавши успішно нову зброю – пістолет з отрутою, її Сташинський використав 15 жовтня 1959 року проти Степана Бандери.
Читайте також: У Мюнхені 64 роки тому вбили Степана Бандеру
Справжні деталі убивства стали відомі лише у 1961 році, коли убивця сам здався у поліцію і зізнався. Замовником ліквідації лідера ОУН був керівник СРСР Микита Хрущов. Керівником убивства був віце-прем’єр СРСР та голова КДБ – Александр Шелєпін.
Німецький суд, у якому слухалися зізнання Богдана Сташинського про вбивство Лева Ребета та Степана Бандери міг 19-го жовтня 1962 року винести вирок про смертну кару, але, зважаючи на сердечне розкаяння підсудного та важливість поданих відомостей про діяльність КДБ, які він подав урядам західних держав, обмежився присудом на 8 років.
Читайте також: Вбивство Бандери комуністичні спецслужби «шили» німцю з Волині
Сташинському тоді було 30 років. У 1966-му році він вийшов із в’язниці. За інформацією дослідників, він зробив собі пластичну операцію і виїхав до Америки під іншим прізвищем. Не виключено, що досі живий.
Читайте також: «Бандера – це смерть російської імперії й перемога України», – Володимир В‘ятрович
У греко-католицькому соборі Івана Хрестителя в Мюнхені на похорон Степана Бандери 20 жовтня 1959 року зібралося все вище українське духовенство Західної Німеччини. Службу правив владика Платон. У храмі була родина і найближчі соратники Степана Бандери.
Обличчя покійного відкрили, щоб усі бажаючі могли попрощатися з ним. Після Служби Божої під спів «Вічная пам'ять» із церкви восьмеро чоловіків винесли труну, накриту українським синьо-жовтим прапором, з тілом Степана Бандери.
Читайте також: Як волиняни друкували самвидав про Бандеру у Вільнюсі
До цвинтаря Вальдфрідгоф тисячі людей з квітами та вінками провели в останню дорогу лідера українських націоналістів. Попереду йшла родина Бандери, потім – його друзі та соратники. У могилу поклали воду з Чорного моря та грудочку землі з України.
У 2015 році у мережі Ютуб члени ОУН оприлюднили 9-хвилинне відео з похорону Степана Бандери. Кінохроніка зафіксувала найважливіші моменти прощання із Провідником ОУН. Наприкінці відео звучить Гімн України «Зродились ми великої години».
Читайте також: Сестер Бандери в Сибіру оберігала батькова Біблія
Також в інтернеті поширені фото з похорону, які в архіві старих світлин Мирона Бублевича у 2012 році віднайшла Марія Карпа – учасниця Об’єднання українок у Бельгії.
Читайте також: Організатор відділів УПА на Волині: що відомо про Юрія Стельмащука
Пам’ять про Степана Бандеру сьогодні об’єднує українців у боротьбі проти російських окупантів. Збулися його пророчі слова про те, що прийде час, коли на гасло «Слава Україні!» мільйони українців відповідатимуть «Героям Слава!».
Читайте також: Зять Степана Бандери. Архівне інтерв'ю з Андрієм Куцаном