Кавалерист чи султана: таємниці львівського портрету Роксолани

19 Вересня 2022, 18:25
Львівський портрет Роксолани. Джерело фото: Львівський історичний музей 7182
Львівський портрет Роксолани. Джерело фото: Львівський історичний музей

У Галичині є кілька місць, пов’язаних із Роксоланою. Одне з них – це Рогатин, у якому, за переказами польських послів, вона народилася. Інше – Львівський історичний музей, де зберігається один із небагатьох відомих портретів цієї султани-українки. Утім, його автентичність ставлять під сумнів, мовляв, не належить він Роксолані. Чи це так, вирішила розібратися кандидатка мистецтвознавства, авторка книг «Роксолана: життєпис», «Жіночий султанат: влада та кохання», Олександра Шутко.

 

Історія походження

З невеличкого за розміром портрета на нас дивиться юна рудоволоса дівчина у східному вбранні та великому білому тюрбані з червоними смугами. У працівників Львівського історичного музею немає сумнівів, що на ньому зображена дружина султана Сулеймана Пишного, Роксолана

За твердженнями завідувачки відділу давньої історії України Ярослави Станчак, ця реліквія – із зібрання Оссолінських, куди її передав колекціонер Станіслав Вроновський разом з іншими «портретами невідомих осіб».

Львівський портрет Роксолани. Джерело фото: Львівський історичний музей
Львівський портрет Роксолани. Джерело фото: Львівський історичний музей

З листа його дочки Юзефи Гумніцької до охоронця музею відомо, що на дерев’яному портреті зображено Роксолану – султану родом iз Рогатина. Польський історик Пауль Жегота 1840 року підтвердив цю думку, опублікувавши перемальовку портрета в альбомі «Галицькі старожитності».

Під назвою «Портрет Роксолани» репродукція увійшла до каталогів музею ім. Любомирських та не змінила своєї назви й у Львівському історичному музеї.

Утім радянський мистецтвознавець Платон Білецький наполягав на тому, що на цьому портреті, який назвав натрунним міщанським, зображена не Роксолана, а невідомий юнак, лісовчик-кавалерист. 

Читайте також: Як росіяни поклали око на Роксолану

Зображення лісовчика-кавалериста. Рембрандт, 1555 р.
Зображення лісовчика-кавалериста. Рембрандт, 1555 р.

Адже її біла чалма (тюрбан) з червоними смужками, на його думку, схожа на оригінальні головні убори «лісовчиків» – воїнів із загону польського полковника Лісовського. «Ні чалми, ні чогось до неї подібного жінки у мусульманських країнах ніколи не носили», – переконував у своїх працях Білецький. Але це не так.

Гардероб фавориток османських султанів

Наочним підтвердженням того, що головним убором османських жінок був саме тюрбан, є їхні прижиттєві зображення. Одне – невідомого автора ХVIІ століття зберігається у Кракові в Домініканському монастирі при базиліці св. Трійці. 

На ньому Роксолана зображена у традиційному османському головному уборі — білому тюрбані із золотим соргучем, тобто коштовним османським егретом із пензликом або пір’ям (плюмажем). У Стамбулі є чимала колекція таких коштовних прикрас. Одна з них належала Роксолані. Цим сургучем вона прикрашала свій тюрбан.

Читайте також: Вишивка Роксолани – крізь пів тисячоліття

Портрет Роксолани XVII століття. Домініканський монастир при базиліці св. Трійці у Кракові
Портрет Роксолани XVII століття. Домініканський монастир при базиліці св. Трійці у Кракові

Прижиттєвий портрет іншої султани – фаворитки Мехмеда ІV, грекині Гюльнуш, який 2012 року продали на аукціоні Sotheby’s за $133 тисячі, а нині виставляють у стамбульському музеї Пера, створили між 1665 та 1668 роками на замовлення графа Йогана Йозефа фон Герберштейна

Портрет Гюльнуш-султан. Сайт Sotheby's
Портрет Гюльнуш-султан. Сайт Sotheby's

Хто його автор – невідомо. Знаємо лише, що він був послідовником датської художньої школи та міг на власні очі бачити Гюльнуш, яка товаришила султанові Мехмеду ІV під час військових походів у Європі. Шовковою чадрою, за традицією, від сторонніх поглядів було затулено її обличчя, але не одяг та головний убір...

Відтак немає сумнівів у тому, що головний убір на львівському портреті є цілком традиційним для османських жінок. Попри це, з версією мистецтвознавця Білецького про хлопчика-лісовчика пов’язана ще одна цікава історія. Про це давно ходив поголос у народі. 

Завдяки йому в уяві польських та українських письменників ХІХ століття могло виникнути імовірне прізвище Роксолани — Лісовська.

Читайте також: Волинський князь Дмитро Вишневецький – на службі у султана Сулеймана та Роксолани

Загадкові мандри шедевру Тиціана

Найвідоміший портрет Роксолани пензля венеційського художника Тиціана, який зберігається в Музеї художнього та циркового мистецтва братів Рінглінг у Сарасоті (США) у 1900-х роках також могли виставляти у Львові

Письменник Осип Назарук у післямові до своєї повісті «Роксоляна» розповів, що бачив у львівському музеєві два портрети султани. Один — пензля італійського майстра, другий — німецького художника.

Розглядаючи один з них, український письменник зазначив, що «вона (Роксолана — О. Ш.) була дуже гарна: дуже делікатна, дуже скромна і дуже спокійна з вигляду, — така спокійна, що успокоює навіть погляд на її портрет». 

Описуючи другу картину, побачену у Львові, О. Назарук вказав, що вона – роботи німецького художника, на якому Роксолана зображена у кріслі, котре, як і «буквально весь її одяг, оздоблене великими перлами».

Читайте також: В гостях у Роксолани: волинський рукопис про посольство до Стамбула

Портрет Роксолани Тиціана у хотозі
Портрет Роксолани Тиціана у хотозі

Цей опис не співпадає з тим зображенням, що зберігається у львівському музеї. Його також немає і серед відомих портретів Роксолани. Єдине полотно, на якому вона зображена у кріслі, зберігається у Кракові – в Домініканському монастирі. Утім, на ньому Роксолана – у значно скромнішому вбранні. 

А от щодо першого портрету італійського художника, який бачив письменник Назарук, то він дуже нагадує тиціанівську Роксолану. Її художник намалював на замовлення короля Іспанії Філіпа ІІ у 1550-х роках, в останній період життя султани-українки. Тому на ньому вона має вигляд уже зрілої жінки. 

Мистецький критик та біограф художників того часу Джорджо Вазарі зазначив, що бачив цей портрет у майстерні Тиціана. Він, загубившись дорогою, не дійшов до іспанського монарха. Зрештою Філіп ІІ таки отримав невелику копію Тиціана парадного портрета Роксолани. 

У королівських колекціях Іспанії ця картина, на відміну від багатьох інших полотен, не вціліла. Сліди її загубилися. Можливо, вона опинилася у приватних колекціях європейських аристократів. Звідти й потрапила до музею Львова, де її побачив О. Назарук.

Наприкінці 1920-х років, під час всесвітньої кризи, відома у світі циркова трупа братів Рінглінг, заробивши і накопичивши багато мільйонний капітал, значну його частину вклала в історичні цінності. У Європі вони придбали видатні твори мистецтва. Серед них виявився і портрет Роксолани пензля Тиціана, який брати Рінглінг могли викупити у львів’ян.

Читайте також: Сигізмунд ІІ Август та його жінки: передісторія однієї картини

Пошуки оригіналу

Постать Роксолани та її неймовірна доля бентежила європейців. Портрети цієї султани прагнули мати у своїх колекціях найзаможніші аристократи Європи. Тому художники копіювали тиціанівський образ Роксолани, керуючись своїм баченням її зовнішності. Відтак, на усіх цих зображеннях вона по-різному виглядає. 

Спільним є лише головний убір – хотоз, що у формі трапеції або конуса, оздоблений перлинами, смарагдами та рубінами. Його надягали лише знатні османські жінки під час великих свят та визначних подій, як-от весілля або святкування обрізання султанських синів.

Подейкують, що Тиціана на створення портрету Роксолани надихнула гравюра, опублікована Маттео Пагані у 1540 роках, на якій ця султана зображена у хотозі. 

Читайте такожВрятований принц: у Луцьку є картина знаменитого художника епохи Відродження

Гравюра Роксолани у хотозі. Маттео Пагані, 1540-і роки. Джерело: Британський музей
Гравюра Роксолани у хотозі. Маттео Пагані, 1540-і роки. Джерело: Британський музей

Її автор через заборони ісламу не міг малювати з натури Роксолану.  Тому, імовірно, керувався описами служників-євнухів із султанського гарему, які у Стамбулі ретельно збирали європейські посли. Завдяки їхнім рапортам відомо, що Роксолана не була красунею, лише милою та делікатною світлолицею жінкою із рудим волоссям. 

Ці риси успадкував її син — султан Селім ІІ, про що свідчать портрети, які малював з натури османський художник-мініатюрист Нігярі. На них – син Роксолани – рудий, світлоокий, білолиций із помітним рум’янцем.

Читайте також: Пригоди волинського шляхтича Михайла Чайковського: від козацького ватажка до османського паші

Султан Селім ІІ. Османська мініатюра авторства Нігярі
Султан Селім ІІ. Османська мініатюра авторства Нігярі

Саме такою є на львівському портреті і його мати. От тільки свідчення музейних працівників про те, що він – копія, зроблена у ХVIII столітті з оригіналу, привезеного зі Стамбула німецьким послом Гізленом Бусбеком 1553 року, виглядає сумнівним. Адже у його збірці «Турецькі листи», де йдеться про Роксолану, такого її портрета немає. 

Тож питання пошуку зображення, з якого написали львівський портрет, залишається відкритим.

Читайте також: «Квітучий сад втратив найшляхетнішу квітку»: останні роки Ілони Зріні в Османській імперії

Коментар
Код блоку:
29/09/2022 Четвер
29.09.2022
28.09.2022