В гостях у Роксолани: волинський рукопис про посольство до Стамбула

06 Серпня 2021, 19:00
Палац Ілінських в Романові 3619
Палац Ілінських в Романові

На Волині, у Романові (нині Житомирська область) зберігався рукопис XVI століття про польське посольство до Стамбула. У ньому міститься цінна інформація про подорож до Османської імперії та аудієнцію у султана Сулеймана.

Палац Ілінських

Романів має давню історію. Першим документом, в якому він згадується, є Литовська метрика XV століття. З другої половини XVI століття Романів належав князям Острозьким і був приписаний до Чуднівського замку. Однак його розквіт пов’язаний із родиною Ілінських, яка походить від роду Гижицьких з Мазовії.

Уперше Романів для сімейного гніздечка обрав Ян Каетан Ілінський. У 50-х роках XVIII століття граф збудував поміж парком та цвинтарем палац і облаштував чудовий став зі штучним островом (польською – «виспа»), що став сучасним урочищем Виспа. Потім його син – Юзеф Август перетворив Романів на «Другий Рим».

До батьківського двоповерхового палацу він добудував третій поверх та два крила, внаслідок чого оновлена споруда набула П-видної форми та була оточена 76 колонами на зразок коринфських. 

У палаці налічувалося 156 окремих приміщень, серед яких – і два мозаїчні салони, що за багатством оздоблення могли позмагатися з найкращими королівськими залами.

Читайте також: Казковий палац у Смордві на столітніх фото

Палац Ілінських в Романові
Палац Ілінських в Романові

Також були каплиця, драматичний та оперний театри. Водевілі там грали актори з Франції, а опери ставила трупа із Відня та Петербурга. А ще Ілінські мали власний хор, співаки якого пройшли навчання у Римі, оркестр та навіть балет із кріпаків, яким керував балетмейстер з Одеси.

На першому поверсі одного крила палацу в Романові містилися апартаменти графа Генріха Ілінського – сина Юзефа Августа. У нього була велика бібліотека – спадок від батька. Саме там зберігався рукопис «Опис турецької подорожі» Еразма Отвіновського – польського поета епохи Відродження та протестанта. 

Читайте також: Перша жінка-лікарка з Речі Посполитої лікувала Радзивілла «Рибоньку»

Він 1557 року, за наказом польського короля Сигізмунда І Августа, відбув із великим послом Анджеєм Бзіцким до Стамбула.

Золота зала палацу Ілінських в Романові
Золота зала палацу Ілінських в Романові

Аудієнція у султана Сулеймана

Описуючи свою подорож, Отвіновський робив щоденні нотатки про маршрут пересування, місця відпочинку й ночівлі у Кам’янці-Подільському та Хотині. Діставшись Стамбула, докладно описував визначні місця – мечеть Святої Софії, площу Іподром і султанський палац Топкапи.

За його словами, османи дуже урочисто зустрічали польське посольство – з бубном і зурною (східним дерев'яним духовим музичним інструментом із проникливим звучанням) та виділили для ночівлі найкращі караван-сараї (заїжджі двори) неподалік новозбудованої мечеті Сулейманіє. 

Мечеть Сулейманіє. Невідомий автор. 1574 рік
Мечеть Сулейманіє. Невідомий автор. 1574 рік

За рік – 15 квітня 1558 року у її дворі поховали кохану дружину султана Сулеймана, Роксолану (Гюррем-султан). Над її могилою звели розкішну гробницю.

У рукописі також міститься інформація про аудієнцію у султана Сулеймана польського посла та членів його посольства, зокрема й Отвіновського. Той описав султанський палац Топкапи – три його брами та ґанки. 

На другому ґанку, який отримав назву «Майдан Дивану» (диван – дорадчий орган влади османського султана), Отвіновський побачив багато дерев, серед яких вільно блукали газелі та павичі. 

Саме там в ошатному приміщенні султан Сулейман приймав польських послів. За третьою брамою, коло якої на приймання чекало польське посольство, розміщувався султанський гарем, де мешкала Роксолана.

«Посольська делегація, що проходить через другий двір палацу Топкапи», Ж. Б. Ванмур. XVII століття
«Посольська делегація, що проходить через другий двір палацу Топкапи», Ж. Б. Ванмур. XVII століття

Читайте також: Луцький договір: шпигунські пристрасті та програні війни

Потурчені поляки

Отвіновський, оповідаючи про аудієнцію у султана Сулеймана, зазначив, що польський посол вручив десять великих кубків, стільки ж шкірок соболів і пару британських псів. Султан натомість обдарував усіх членів посольства коштовними каптанами та запросив їх до урочистого частування.

Ідеться у рукописі й про випадок, який міг спричинити міжнародний скандал і навіть коштувати життя Отвіновському. Але уникнути цього вдалося, завдяки спостережливості султанського драгомана – Ібрагім-бея, тобто Йоахіма Стража, який був поляком за походженням, полоненим у Збаражі кримськими татарами. 

Читайте також: Пригоди волинського шляхтича Михайла Чайковського: від козацького ватажка до османського паші

Той помітив за паском Отвіновського рукоятку гарно оздобленого ножа і поглядом дав знак прикрити її. Адже іноземцям було суворо заборонено проносити зброю на аудієнцію султана.

Прикметно, що на той час на дипломатичній службі у султанському палаці працював також інший польський шляхтич Ян Кердей, який потурчився, ставши Саїд-беєм. Він прислуговував особисто Роксолані та став героєм мого роману «Роксолана. Союз із Ягеллонами».

Адже саме ця султана-українка – уродженка Польського королівства зіграла значну роль в укладанні мирних угод між османами та поляками. Це призвело до зменшення кількості людоловських нападів кримських татар на заселені українцями землі Польського королівства.

Парний портрет «Султан Сулейман і Роксолана» бл. 1550 р. видав Маттео Пагані (Венеція). Невідомий художник
Парний портрет «Султан Сулейман і Роксолана» бл. 1550 р. видав Маттео Пагані (Венеція). Невідомий художник

Читайте також: Як волиняни поверталися із кримськотатарського полону

Щодо пригод Отвіновського, то він під час повернення додому зі Стамбула потрапив у халепу. Його ув'язнили  в Османській імперії. Але, попри байдужість посла Анджея Бзіцкого, зумів врятуватися.

Рукопис Отвіновського нині зберігається у Кракові в Ягеллонській бібліотеці та є цінним історичним джерелом. Уперше його надрукували лише 1860 року.

Коментар
Код блоку:
29/09/2022 Четвер
29.09.2022
28.09.2022