На Волині відкрили музей Колківської повстанської республіки

Після місяців важкої клопіткої роботи із залученням фахівців презентували Музей Колківської повстанської республіки. Це доводить що немає неможливого, якщо є щире бажання відроджувати українську історію, культуру та освіту.

Урочисте відкриття Музею відбулося у вівторок, 27 червня в Колківському Центрі професійної освіти.

«Уявляєте, директори навчальних закладів сказали, що їм не треба музей, у них достатньо своїх клопотів», – поділилася кількома словами під час короткої зустрічі на урочистостях народна депутатка України Ірина Констанкевич. 

Тоді на цій зустрічі з освітянами цілого району її ідею щодо створення музею після тривалої паузи лише одна людина підтримала. «Ми зробимо такий музей», – промовила директорка Колківського центру професійної освіти Людмила Панасюк.

Джерело фото: Волинський обласний еколого-натуралістичний центр

Передісторія

Ця нерішучість серед освітян та інертність громадських організацій в колишньому повстанському краї – вражаючий результат радянської окупації, яка дається взнаки навіть після 32 років незалежності України. 

Покоління, яке виросло в умовах комуністичного терору і страху, ще відкриває для себе унікальність Колківської республіки, яка стала прообразом незалежної Української держави.

Коли воїни УПА у травні 1943 року звільнили значну територію близько двох тисяч кілометрів від нацистів, за допомогою місцевого населення на території цієї народної республіки тривало вільне життя, збирали урожай, працювали господарські та медичні установи, відбувалася учительська конференція, яка готувала педагогів до початку навчального року в школах. 

Вони наважилися жити Україною і бути вільними в умовах Другої світової війни. За пів року нацисти, підтягнувши значні військові сили й авіацію, на початку листопада знищили Колківську республіку. А вже за через три місяці новий окупант – радянська влада – провела «зачистку» цієї території. 

Читайте також: ​​​​​​​КОЛКІВСЬКА РЕСПУБЛІКА СВОБОДИ

З хати в хату по всьому району вишукували активних учасників Колківської республіки. Людей, які були антинацистами, звинувачували у співпраці з німцями і розстрілювали, садили у концтабори. Їхніх родичів залякували новими репресіями.

Ідеологічна комуністична пропаганда зі світлої української державотворчої сторінки історії зробила чорну сторінку трагедійної пропаганди: мовляв, Колки нацисти спалили через діяльність бандерівців. 

«От не було б цього тимчасового господарювання націоналістів, то не було б цієї трагедії», – десятки років разом із почуттями провини та страху утовкмачували в голови місцевих мешканців від малого до старого. 

Статистика сувора: понад 500 мешканців Колок загинули від нацистського знищення республіки та тисячі мешканців Колок та довколишніх сіл з усього району вбили та вивезли у Сибір, коли радянська влада боролася проти  ОУН і УПА. 

Чекіст Євген Шрамко у 2013 році згадував:

«Не знаю, есть ли сейчас кто из «бандер» в округе. Вряд ли... Самых матерых побили, а остальным тут не разрешили жить. Они уехали отсюда, а их семьи выслали с села. Кто занимался агитацией – тоже выселили. А тогда их было богато здесь. …Так що тут нема никого с тех бандеровцев. К 55-му их всех вычистили…».

Засуджені до ув’язнення активісти Колківської республіки змогли вийти на волю у 1954-1955 роках. Доля їх розкидала по всьому світі, на Волинь повернулися одиниці. Навіть у перші місяці незалежності України старі кадри радянської спецслужби продовжували стежити за учасниками національно-визвольної боротьби та їхніми родинами.

У тритомній справі щодо обвинувачення Наглюк та інших активних учасників Колківської республіки досі зберігаються документи, датовані 28 жовтня 1991 року: начальник Маневицького РО СНБУ по Волинській області майор І. Черевко надав довідку про кожного із 19-ти учасника справи з описом, хто лишився з його родичів, із детальними роками життя та домашніми адресами. 

Читайте також: Колківська республіка в спогадах чекістів

Леся Бондарук передала у музей портрет активістки республіки Галини Рейкіної

Це свідчить про те, що радянська влада весь час від лютого 1944 року проводила тотальне стеження за населенням, що приховати правду про Колківську республіку. 

Музей

Музей Колківської повстанської республіки працівники Колківського центру професійної освіти розпочинали з нуля – і по експонатах, і по матеріалах. Але вже в день його відкриття мали все необхідне для доброго початку функціонування цієї експозиції. 

На звернення про допомогу відгукнувся завідувач науково-експозиційного відділу новітньої історії Волині Волинського краєзнавчого музею Богдан Зек, кандидатка історичних наук, співробітниця Українського інституту національної пам’яті Леся Бондарук, методистка Волинського обласного центру національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства Любов Грабинська. 

Учасники відкриття музею. Джерело фото: Волинський обласний еколого-натуралістичний центр

Допомогли матеріалами, фаховими порадами, а головне – побачили, що працівники Колківського центру професійної освіти неабияк загорілися ідеєю створення історичного музею. Силами педагогів і студентів розпочався активний збір спогадів та експонатів від місцевих мешканців. 

Читайте також: Встановили точну дату виникнення Колківської республіки

І хоч скептик може закинути, що надто пізно, бо з часу події минуло 80 років, але вивчати історію рідного краю та досліджувати її ніколи не пізно. Ці краєзнавчі пошуки дають гарний результат. 

Здається, що в цей важкий воєнний для України час, коли ми знову боремося проти російських окупантів, історія відкриває нам свої таємниці, щоб виховати нових патріотів України. 

Так, вдалося встановити, що один із військових вишколів, які УПА проводила для місцевого населення влітку 1943 року відбувався саме на території цього навчального закладу. Не випадково, час від часу, висаджуючи квіти на цій території знаходять гільзи часів Другої світової війни.

Незаперечним мотором створення музею є директорка центру професійної освіти Людмила Панасюк. Без жодної державної допомоги, вона залучає спонсорів, ініціює ярмарки продукції, яку виробляють під час виробничої практики студенти, щоб знайти кошти та зробити музей сучасним і привабливим.

Урочисте перерізання синьо-жовтої стрічки на відкритті музею Колківської повстанської республіки відкрило нові туристичні перспективи краю. Бо їм уже є що показати і розповісти гостям. Музейна експозиція розповідає не лише історію Колківської республіки, а й про долі колківчан, які причетні до її діяльності. 

Читайте також: «Эвакуировать по 1 категории»: що відомо про вбивць в'язнів Луцької тюрми

Сподіваюся, що місцеві мешканці зараз активніше допомагатимуть у наповненні новими матеріалами та експонатами. Символічно, що в цей час відбулося відкриття і ще одного музею – Колківського центру професійної освіти з нагоди його 60-ліття. 

Обидва музеї займають два великі зали у окремому будинку на території центру профосвіти. З нагоди ювілеїв навчального закладу і Колківської республіки цього дня відбувся й Міжнародний форум «Перспективи розвитку Колківського центру професійної освіти в контексті україно-естонської співпраці». 

Читайте також: Музей партизанщини у Лопатені: звідки він узявся і як трансформується

У цих урочистостях взяли участь естонські друзі, які багато допомагають Україні в час війни, а також і цьому навчальному закладу. 

Директор Олуствереської школи обслуговування і сільської економіки Арнольд Пастак наголосив, що вражений історичними подіями, які тут відбували в минулому, що в естонського та українського народів багато спільного в боротьбі за державну незалежність проти радянського тоталітаризму. 

Слова підтримки українцям, які сьогодні захищають свою незалежність висловила менеджер з проєктів Олуствереської школи обслуговування і сільської економіки Маріка Шадейко та директорка Таллінської школи обслуговування Меелі Калдма. 

Колківська криївка

У час війни та періодичних повітряних тривог у Колківському центрі професійної освіти облаштували два укриття для студентів. Родзинкою цієї, на жаль буденної, потреби стало тематичне оформлення. 

У підземних підвальних приміщеннях, які мають два входи і виходи, провели всі комунікації, wi-fi, обладнали тимчасовий медичний пункт, вбиральню й душову, встановили пічку.  Також в укритті є заготовки продуктів, питної води, медикаменти, вогнегасники, пісок в ящиках, лопати, сокири, і відповідні інструменти, щоб у разі бомбардування з повітря, можна було потім вийти звідти.

Читайте також: Книжка-зброя і книжка-заповіт

Менше приміщення оформлене в європейському стилі, а більше у стилі криївки УПА з етнографічними елементами та історичним контекстом. Колківська криївка дуже подобається гостям. Тут багато місця (столи і стільці), де студенти зможуть проводити різноманітні тематичні заходи. 

І ця робота вже триває, адже 21 березня відбувся національно-патріотичний захід «Колківська повстанська республіка – предтеча української незалежності» за участю реконструкторів із військово-історичної групи «Азимут».

Читайте також: Волинські шляхи останнього Головнокомандувача УПА Василя Кука

Колківська криївка

У оформленні криївки не лише предмети етнографії, а й історичні стенди, полиця з книжками, велика плазма для демонстрації патріотичних фільмів, на стінах художні роботи художника УПА Ніла Хасевича. 

А капелан ПЦУ ієромонах о. Андрій Закидальський привіз із автографами воїнів ЗСУ прапор, який повісили на чільному місці. Усе дуже символічне. І нинішня боротьба наших воїнів теж є боротьбою за те, щоб молодь любила Україну, знала її історію, творила вільну Українську державу.

Читайте також: «Воля ціни не має», – дизайнерка Марчела Можина про шрифт, натхненний Нілом Хасевичем