Конференція поневолених народів: подія на Рівненщині, яка заклала традиції спільної боротьби

21 Листопада 2023, 17:34
Роман Шухевич, Дмитро Грицай та Катерина Мешко-Лоґуш в околицях села Будераж Рівненської області, листопад 1943 року. Джерело: Центр досліджень визвольного руху 3007
Роман Шухевич, Дмитро Грицай та Катерина Мешко-Лоґуш в околицях села Будераж Рівненської області, листопад 1943 року. Джерело: Центр досліджень визвольного руху

Конференція поневолених народів Східної Європи і Азії відбулася на Рівненщині 21-22 листопада 1943 року у районі сіл Будераж, Ілляшівка та Батьківці. Усі учасники конференції в той час воювали в Українській повстанській армії. У конференції взяли участь воїни УПА – 39 делегатів від 13 народів. 

Найчисельнішими були азербайджанська та грузинська делегації:  6 грузинів на чолі з «Карлом», 6 азербайджанців (голова делегації «Фізуль»). 

Також серед учасників були 5 узбеків (голова делегації – «Шимрат»), 4 вірменів (голова делегації – «Антрант»), 4 татар (голова делегації – «Тукай»), 2 білоруси (голова делегації – «Дружній»), 2 осетини (голова делегації – «Арам»), казах «Дежкман», черкес «Джигіт», кабардинець «Баксан», чуваш «Скворцов», башкир «Кагарман».

Читайте також: Бій у Точевиках: азербайджанці з УПА захистили селян від нацистів

Титульна сторінка матеріалів конференції. Джерело: Центр досліджень визвольного руху
Титульна сторінка матеріалів конференції. Джерело: Центр досліджень визвольного руху

Також було 5 українців – представників керівництва УПА – ОУН: член Бюро Головного Проводу ОУН Ростислав Волошин, член Головного Проводу ОУН Яків Бусел, референт пропаганди крайового проводу ОУН ПівдСУЗ (Південно-східних українських земель) у Дніпропетровську Омелян Логуш, керівник УПА-Північ Дмитро Клячківський і діячка ОУН Катерина Мешко

Читайте також: Організатор відділів УПА на Волині: що відомо про Юрія Стельмащука

Ростислав Волошин. Джерело: Центр досліджень визвольного руху
Ростислав Волошин. Джерело: Центр досліджень визвольного руху

На конференцію прибув навіть головнокомандувач УПА Роман Шухевич. Головував на конференції – Ростислав Волошин.

Читайте також: Головнокомандувач УПА: факти з життя Романа Шухевича, про які ви не знали

Зліва направо: Роман Шухевич, Дмитро Грицай та Катерина Мешко-Лоґуш в околицях села Будераж Рівненської області, листопад 1943 року. Джерело: Центр досліджень визвольного руху
Зліва направо: Роман Шухевич, Дмитро Грицай та Катерина Мешко-Лоґуш в околицях села Будераж Рівненської області, листопад 1943 року. Джерело: Центр досліджень визвольного руху

Учасники ухвалили Постанову і Відозву, в яких, зокрема, заявили про необхідність «створення спільного комітету народів Східної Європи і Азії, який буде координувати всі національно-революційні сили цих народів, виробить єдину лінію боротьби зі спільним ворогом, єдину тактику боротьби та у відповідний момент кине клич до одночасного повстання всіх поневолених народів». 

Читайте також: Дата створення УПА – 14 жовтня: як формували святкову традицію

Відозва учасників конференції
Відозва учасників конференції

Відозва учасників конференції
Відозва учасників конференції

Відозва учасників конференції
Відозва учасників конференції

Читайте також: Волинські шляхи останнього Головнокомандувача УПА Василя Кука

На конференції сформували Комітет поневолених народів, в чиї функції входило формування національних повстанських армій, об’єднання та організація національно-політичних сил в місцях їх проживання, а також на землі України, куди війна закинула їх.

Ідеї, висунуті на конференції, знайшли своє втілення і розвиток у створенні Антибільшовицького блоку народів (АБН). З конференції в українських лісах за ініціативою та під керівництвом членів ОУН виникла міжнародна організація, яка протистояла тоталітаризму в СРСР і в усьому світі. 

Читайте також: «Збережіть свою українську душу й вірте в нашу перемогу», – закликала ОУН депортованих під час операції «Запад»

Метою діяльності АБН було розчленування СРСР на національні держави. Блок розпочав згуртовувати народи під гаслами: «Свобода народам! Свобода людині!». Після реорганізації у 1946 році зусилля АБН зосередилися на залученні до його діяльності представників східноєвропейської еміграції.

Від часу заснування та в різні періоди діяльності АБН його членами були такі організації з представників таких країн Вірменія, Болгарія, Білорусь, Хорватія, Чехія, Естонія, Грузія, Угорщина, Латвія, Литва, Словаччина, Туркестан. 

У 1970-х роках до АБН приєдналися організації «За свободу В’єтнаму» і «Вільна Куба». У деяких країнах (США, Канада, Велика Британія) діяльність розгорнули національні осередки АБН і групи підтримки, зокрема, Американські друзі АБН.

Читайте також: Вісім замахів на життя: як прощалися з Провідником ОУН Степаном Бандерою

Уривок з матеріалів конференції
Уривок з матеріалів конференції

В Бельгії, Італії, Австралії та Аргентині організація була представлена філіями та групами. У Великій Британії і США створювали молодіжні секції АБН.

Від 1946 до 1985 року блок очолював Ярослав Стецько як голова Центрального комітету, куди входили представники різних національностей. 

Блок влаштовував масові антибільшовицькі збори, демонстрації протесту, пресові конференції і міжнародні конгреси, надсилав різноманітні меморандуми до провідних політиків. Співпрацював зі Світовою Антикомуністичною Лігою і Європейською Радою Свободи. 

Читайте також: У Держархіві СБУ зберігаються справи литовців-упівців Волині

Коментар
13/07/2024 П'ятниця
12.07.2024
11.07.2024