Хатідже Турхан: українка, яка завершила епоху «Жіночого султанату»
-
-
>
-
>
-
>
1033
Турки шанують Хатідже Турхан, неначе святу. Адже вона завершила таке явище в Османській імперії, як «Жіночий султанат», зачинателькою якого стала її землячка Роксолана.
Українка Надія, яка стала в середині XVII сторіччя правителькою Османської імперії, потрапила до Стамбула так, як і Роксолана – через кримськотатарський полон.
Шведський посол в Стамбулі Клес Роланд, повідомляв, що її купив Юсуф-паша, який служив секретарем у матері султана Ібрагіма І, валіде Кьосем. Він подарував цій жінці юну українку. А Кьосем віддала її в наложниці своєму сину.
На початку січня 1642 року українка народила йому первістка Мехмеда. Тоді її в султанському гаремі нарекли ім’ям Хатідже. Згодом до нього додали друге ім’я – Турхан, що означає: «шанована», «обрана».
Читайте також: Справжній портрет Роксолани
Її життя у султанському гаремі було сповнене страху за сина, тому вона завжди була напоготові. Коли під час військового перевороту 1648 року стратили султана Ібрагіма І, його трон у шість із половиною років посів Мехмед.
Попри це, валіде Кьосем не хотіла втрачати влади, але Хатідже Турхан виявилася ще тією спритницею. В обхід свекрухи вона наважилась роздавати державні посади прихильним людям. Невдовзі навколо неї згуртувалася фракція, до якої входили великий візир, головний євнух і одна зі служниць Кьосем – Мелекі.
Читайте також: Життя султанського гарему із кавовим ароматом
Остання повідомила про план валіде отруїти онука Мехмеда IV й посадити на трон його молодшого брата від іншої наложниці, яка була поступливішою. Прихильники Хатідже Турхан почали діяти. А 2 вересня 1651 року вони в султанському гаремі задушили Кьосем мотузкою.
Після цього регенткою при Мехмедові ІV стала його 24-річна мати Хатідже Турхан. Вона особисто перевіряла усі документи, які надходили її синові на затвердження.
За п'ять років регентства змінила близько десятка пашів на посаді великого візира, які не могли впоратися зі складною економічною та політичною ситуацією в Османській імперії.
Читайте також: Прислуга Роксолани: хто ці люди?
Найважчим випробуванням для Хатідже Турхан стало повстання яничарів 1656 року. Вони вимагали стратити усіх корупціонерів та нездар, які втручалися у державні справи.
Хатідже Турхан довелося відмовитися від реальної влади на користь досвідченого великого візира Кьопрюлю Мехмеда. Все це за умови повного невтручання малолітнього султана та його матері. Так добігла кінця епоха «Жіночого султанату», коли гарем визначав політику Османської імперії.
Читайте також: «Жіночий султанат» в Османській імперії: від Роксолани до Хатідже Турхан
Хатідже Турхан займалася доброчинністю й розбудовою Османської імперії у прямому сенсі слова. Спершу наказала спорудити у стамбульському районі Бешикташ водограй, який не зберігся.
Потім за порадою великого візира Кьопрюлю Мехмеда відбудувала дві фортеці над протокою Чанаккале, що з’єднує Мармурове та Егейське моря. Проте найбільшого визнання Хатідже Турхан дало спорудження Нової мечеті у стамбульському районі Еміньоню. Будівництво почала ще Сафіє – свекруха убитої Кьосем.
Хатідже Турхан померла 4 серпня 1683 року. Султану поховали у гробниці поряд із Новою мечеттю, яку вона наказала звести ще за життя. Це найбільша усипальниця османських султанів у Стамбулі.
Читайте також: «Весна мого життя»: як султан Сулейман переживав втрату Роксолани
Османський літописець Мехмед Финдиклили Сіляхдар задокументував почуту від османів фразу: «Відійшов у небуття стовп держави».
Фактично керуючи Османською імперією при малолітньому синові у буремні роки повстань та довготривалих війн, вона змогла врятувати величезну державу від краху.
Детальніше про це у статті Хатідже Турхан – султана-українка на османському престолі
За матеріалами Олександри Шутко
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
