Хатідже Турхан – султана-українка на османському престолі

04 Серпня 2023, 13:34
Хатідже Турхан із турецького серіалу Величне століття 11123
Хатідже Турхан із турецького серіалу Величне століття

У цей день, 4 серпня, 340 років тому померла султана-українка Хатідже Турхан, яку з почестями поховали в найбільшій гробниці Стамбула. До її могили – нині справжнє паломництво. Турки шанують цю жінку, неначе святу. Адже вона завершила таке явище в Османській імперії, як «Жіночий султанат», зачинателькою якого стала її землячка Роксолана

Читайте також: Спадок Роксолани

Життя гаремне

Українська дівчина Надія, яка стала в середині XVII сторіччя правителькою Османської імперії, потрапила до Стамбула так, як і знаменита Роксолана – через кримськотатарський полон. Шведський посол в Стамбулі Клес Роланд, повідомляв, що її купив Юсуф-паша, який служив секретарем у матері султана Ібрагіма І, валіде Кьосем, яка була етнічною грекинею. Він подарував цій жінці юну українку. А Кьосем віддала її в наложниці своєму сину. На початку січня 1642 року українка народила йому первістка Мехмеда. Тоді її в султанському гаремі нарекли ім’ям Хатідже. Так звали першу дружину пророка Магомета. Згодом до нього додали друге імя – Турхан, що означає: «шанована», «обрана».

Утім, Хатідже Турхан не стала єдиним коханням Ібрагіма І. Він мав чимало жінок у гаремі. Спершу вона ревнувала султана до інших наложниць. Але після одного жахливого випадку охолола назавжди. Це сталося, коли Ібрагім І у пориві гніву жбурнув первістка Мехмеда до водограю. Дитину ледь устиг врятувати євнух. Відтоді під оком Мехмеда залишився рубець, отриманий від удару об мармуровий край того водограю.

Гравюра Хатідже Турхан Пітера де Йоде ІІ. 17 ст. Музей Тейлера. Голландія
Гравюра Хатідже Турхан Пітера де Йоде ІІ. 17 ст. Музей Тейлера. Голландія

 Читайте також: Любовні пристрасті османських султанів

Життя Хатідже Турхан у султанському гаремі було сповнене страху та переживань за сина. Той хоч і був від народження першим спадкоємцем престолу, але мав чимало конкурентів. Інші жінки також народили Ібрагіму І дітей. Тому вона завжди була напоготові. Коли під час військового перевороту 1648 року стратили султана Ібрагіма І, його трон у шість із половиною років посів Мехмед.

Попри це, валіде Кьосем не хотіла втрачати влади. За традицією, вона мала переїхати до Старого палацу, де доживали віку матері та жінки померлих султанів. Тому в народі його ще називали Палацом сліз. Натомість Кьосем присвоїла собі небачене до того звання «старшої валіде» і відсунула в тінь 21-річну невістку Хатідже Турхан.

Серіальні валіде Кьосем (актриса - Нургюль Єшильчай)   із невісткою Хатідже Турхан
Серіальні валіде Кьосем (актриса - Нургюль Єшильчай) із невісткою Хатідже Турхан

 

Страта свекрухи

Але Кьосем лише три роки протрималася у цьому статусі. Адже Хатідже Турхан виявилася ще тією спритницею і почала нав’язувати сину Мехмеду ІV свою волю. В обхід свекрухи вона наважилась роздавати державні посади прихильним людям.Невдовзі навколо Хатідже Турхан згуртувалася фракція, до якої входили великий візир, головний євнух і одна зі служниць Кьосем – Мелекі. Остання повідомила про план валіде отруїти онука Мехмеда IV й посадити на трон його молодшого брата від іншої наложниці, яка була поступливішою. Прихильники Хатідже Турхан почали діяти. 2 вересня 1651 року посеред ночі вони в султанському гаремі задушили Кьосем мотузкою.

Після цього регенткою при Мехмедові ІV стала його 24-річна мати Хатідже Турхан. Вона особисто перевіряла усі документи, які надходили її синові на затвердження. За п'ять років регентства змінила близько десятка пашів на посаді великого візира, які не могли впоратися зі складною економічною та політичною ситуацією в Османській імперії.

Найважчим випробуванням для Хатідже Турхан стало повстання яничарів 1656 року. Вони вимагали стратити усіх корупціонерів та нездар, які втручалися у державні справи. 14-річний Мехмед IV у сльозах благав повстанців не вбивати хоча б його матері. За це він пожертвував головами головного євнуха й навіть служниці Мелекі. А Хатідже Турхан відмовилася від реальної влади на користь досвідченого великого візира Кьопрюлю Мехмеда.

Спершу він стратив десятки тисяч нечистих на руку чиновників і суддів, придушив повстання у провінціях і припинив чвари у султанському палаці. Відтак почав успішну політику завоювання християнських земель. І все це за умови повного невтручання малолітнього султана та його матері. Так добігла кінця епоха «Жіночого султанату», коли гарем визначав політику Османської імперії.

Благодійність султани

Хатідже Турхан зайнялася доброчинністю й розбудовою Османської імперії у прямому сенсі слова. Спершу наказала спорудити у стамбульському районі Бешикташ водограй, який не зберігся. Потім за порадою великого візира Кьопрюлю Мехмеда відбудувала дві фортеці над протокою Чанаккале, що з’єднує Мармурове та Егейське моря. Проте найбільшого визнання Хатідже Турхан дало спорудження Нової мечеті у стамбульському районі Еміньоню. Будівництво почала ще Сафіє – свекруха убитої Кьосем.

Завдяки Хатідже Турхан за вісім років виріс цілий комплекс. Окрім величної двомінаретної мечеті, там була школа Корану, покої султана, крите джерело, багата бібліотека й гробниця. Так Хатідже Турхан стала першою жінкою, яка звела храм імперського масштабу та значення. Водночас вона опікувалася храмом землячки Роксолани, який збудували в тому районі ще 1540 року. Сьогодні на його місці – сучасна адміністративна будівля.

Крім того, 1682 року Хатідже Турхан наказала звести невелику мечеть у передмісті Стамбула, в Румелікаваї. І назвала її на честь молодшого брата Юсуфа (Йосипа). Вона випадково зустріла його у Стамбулі через п’ять-сім років після вимушеної розлуки. Саме з цієї мечеті відкривається вид на Чорне море, яким, найпевніше, привезли работорговці її брата.

Хатідже Турхан, на відміну від Роксолани, оточувала себе вихідцями з українських земель. Приміром, її зять – чоловік доньки Атіке – адмірал османського флоту Сари Кенан-паша був запорозьким козаком. Польський посол у Стамбулі Бегановський згадував його козацьке прізвисько – Петяк (можливо, П’ятак).

Мечеть Хатідже Турхан була й в Кам’янці-Подільському, який відвоювали у поляків яничари у союзі з кримськотатарським військом та українським козацтвом під приводом гетьмана Петра Дорошенка. Щоправда, в османських архівах не зазначено її точного місця розташування. Українська дослідниця і краєзнавиця Ольга Пламеницька вважає, що османи створили мечеть Хатідже Турхану у францисканському костелі Успіння Діви Марії. Нині це Архієрейська Свято-Успенська церква.

Портрет Хатідже Турхан 17 ст. Анонім Регіональний музей міста Птуй
Портрет Хатідже Турхан 17 ст. Анонім Регіональний музей міста Птуй

 

Надія Османської імперії

Хоч Хатідже Турхан і відійшла від державних справ, все ж цікавилася політикою. Тому відраджувала сина йти війною на Відень. Вона розуміла: поляки, заручившись підтримкою українських козаків, об’єднаються з європейськими народами в боротьбі за Відень. Так воно, зрештою, і сталося. Під проводом Яна Собеського союзні війська 11 вересня 1683 року розбили османів.

Цього не судилося побачити Хатідже Турхан. Вона померла за місяць до поразки Мехмеда ІV під Віднем.

Вхід у гробницю Хатідже Турхан
Вхід у гробницю Хатідже Турхан

 

Могила Хатідже Турхан у її гробниці
Могила Хатідже Турхан у її гробниці

 

 

Тіло султани перевезли з Едірне до Стамбула й поховали у гробниці поряд із Новою мечеттю, яку вона наказала звести ще за життя. Це найбільша усипальниця османських султанів у Стамбулі.

На поховальну процесію зібрався величезний натовп мешканців Стамбула, яким, за наказом невтішного сина – Мехмеда ІV, роздавали милостиню. А на дев’ятий день після смерті матері він розпорядився влаштувати поминальний обід для стамбульців. Тоді османський літописець Мехмед Финдиклили Сіляхдар задокументував почуту від османів фразу: «Відійшов у небуття стовп держави». Адже Хатідже Турхан, фактично керуючи Османською імперією при малолітньому синові у буремні роки повстань та довготривалих війн, змогла врятувати величезну державу від краху.

Читайте також: «Жіночий султанат» в Османській імперії: від Роксолани до Хатідже Турхан

Коментар
17/07/2024 Середа
17.07.2024
16.07.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром