Гостинний двір: що чекає на пам'ятку старого Луцька

У Луцьку відбулися громадські слухання щодо пам'ятки архітектури місцевого значення Гостинного двору Прайзлерів на тему «Доцільність здійснення державно-приватного партнерства щодо реставрації з пристосуванням та управлінням нежитловим приміщенням на вулиці Кафедральній, 4».

Громадські слухання, які відбулися у середу, 22 березня, відвідала й журналістка Район.Історія. 

Для участі в них зареєструвалося 254 людини, деякі із них – працівники різних департаментів міськради. Нагадаємо, що слухання відбулися з другої спроби, оскільки попередні перервала оголошена повітряна тривога. Цього разу їх організували в укритті ліцею №9.

Читайте також: «Не бійтеся бути вимогливими до міста»: у Луцьку відбулися громадські слухання щодо Гостинного двору

Будинок на вулиці Кафедральна, 4 звели на початку XX століття. До початку Другої світової війни у ньому функціонував готель з рестораном, розміщувалися Чеський клуб та магазин. Після закінчення Другої світової війни у будинку знаходилися аптечне управління, медичний коледж, бюро судово-медичної експертизи. 

У 2018 році будівлю передали на баланс Луцької міської ради. 

Читайте також: Вісім століть Гостинного двору

«Розуміючи, що приміщення Гостинного двору абсолютно непридатне для нормальної експлуатації через незадовільний технічний стан, у комунальному підприємстві «Волиньпроект» замовили технічний висновок. Наявні дефекти, пошкодження та відхилення від норм мають тенденцію до збільшення та скоро можуть привести будівлю до аварійного стану і руйнування», – зазначила заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк.

Станом на вересень 2021 року, вартість лише укріплюючих робіт становила близько 8 мільйонів гривень. 

Ірина Чебелюк

Міська рада розглядала різні варіанти щодо залучення інвестицій:

• реконструкція приміщення за кошти бюджету громади, 
• продаж, передача в довгострокову пільгову оренду занедбаних пам'яток культурної спадщини, 
• реставрація з пристосуванням у рамках державно-приватного партнерства. 

Варіант реконструкції приміщення за кошти бюджету громади не розглядався, оскільки потребує великих фінансових вкладень. При варіанті довгострокової пільгової оренди контроль над приміщенням залишається над органом місцевого самоврядування, але щомісячні орендні платежі можуть бути мінімальні, зважаючи на стан пам'ятки. Вони становитимуть близько 17 тисяч гривень на рік.

Заважаючи на недоцільність вищезгаданих варіантів, Луцька міська рада вважає, що реставрація з пристосуванням у рамках державно-приватного партнерства шляхом залучення коштів приватного партнера є найкращим рішенням. 

Це передбачає використання пам'ятки як готельно-ресторанного комплексу.

«Передача приватному партнеру об'єкта державно-приватного партнерства, в тому числі його подальша реконструкція, реставрація, капітальний ремонт та технічне переоснащення, не зумовлює перехід права власності. Право власності має залишитися за Луцькою міською радою», – наголосила Ірина Чебелюк.

Управління об’єктом в рамках проєкту передбачатиме користування, експлуатацію, технічне обслуговування об’єкта на довготривалий період (20-30 років)

«Досить часто звучало, що є якийсь таємний інвестор, є уже визначена процедура. Наголошує усім: ні, немає ніякого інвестора, тому що процедура ще не завершилася. Ми лише на першій стадії. Перша стадія включає ініціювання подання партнерства та пропозицій, що складається з концептуальної записки і техніко-економічного обгрунтування. Ініціатором тут можуть бути як і держава, так і приватні партнери. В нашому випадку виступив орган місцевого самоврядування. Другий етап – це аналіз ефективності ДПП. Третій – ухвалення рішення про ДПП та проведення конкурсу на визначення приватного партнера, який ще навіть не оголошений, і четвертий саме проведення конкурсу, який складається з декількох етапів», – сказала Чебелюк.

Читайте також: Гостинний двір Прайзлерів у Луцьку продовжує руйнуватися

Луцька міська рада обрала концепцію туризму, щоб розвивати місто і підтримувати його історичну частину. Урядовці вважають, що найбільш доречним є використання пам'ятки як готелю з ресторанним об’єктом.

«Передача пам'ятки на умовах ДПП надає можливість зберегти та відновити пам'ятку, залишити за собою право власності на об'єкт, на конкурсних засадах обрати кращий проєкт. Контролювати терміни здійснення реконструкції. Луцька міська рада та територіальна громада зберігатиме за собою право контролю за використанням даного об'єкта за цільовим призначенням», – розповіла заступниця міського голови.

За словами Ірини Чебелюк, відкриття готелю та ресторану дасть додаткові надходження до бюджету та нові робочі місця.

Під час слухань свою думку висловила докторка економічних наук Олена Лютак.

«Багато років у Європі використовується цей інструмент, для того, щоб підтримувати і використовувати пам'ятки, розвивати туристично-рекреаційний потенціал. Український досвід – Сокальський район, Перемишлянський район. Велика кількість замків, які були фактично занедбані, сьогодні використовують державно-приватне партнерство, там розміщені багато інфраструктурних об'єктів туристичної сфери», – розповіла Олена Лютак.

Олена Лютак

Інвестиції можуть бути залучені протягом року, але реставраційні роботи можуть затягнутися у часі. 

«Є певні норми, які будуть регламентувати ці роботи. Це ми робимо спробу і ми не впевнені в тому, чи буде цей інвестор, але ми цю спробу маємо зробити», –  додала Ірина Чебелюк.

Висловився й керівник Луцького міського молодіжного центру Юрій Семчук. 

«Це приміщення непридатне для роботи. Ми теж хотіли проводити молодіжні заходи, розвивати Старе місто в цьому закладі, але ми розуміли, що на голову падає цегла. В Луцьку є три молодіжних центри і є декілька просторів. Хочу наголосити, що Старе місто потрібно розвивати, але не робити хайпу, не робити мітинги молоді. Закликаю облаштувати той центр, який вже є діючий. Не будемо розриватися на частини і робити якісь пікети чи мітинги», – зауважив керівник Луцького міського молодіжного центру.

Юрій Семчук

Застосування процедури державно-приватного партнерства підтримали 248 учасників, утрималося 7, проти 0.

Під час розгляду питання про доцільність проведення відкритого архітектурного конкурсу повинен був виступати голова громадської організації «Семиярусна гора» Любомир Дмитришин, але на слуханнях він не був присутній.

З цього питання виступила виконувачка обов’язків директора департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Софія Гула. Вона зазначила, що департамент відстоює позицію проведення архітектурних конкурсів. 

«Ми маємо бачити нові погляди, ідеї та концепції розвитку територій, але це стосується парків, скверів, площ чи зелених зон. Ті території, де ми можемо побачити новий розвиток, нову ідею та архітектуру. Чи можемо ми сьогодні говорити про новий погляд на пам’ятку архітектури місцевого значення, я дуже в цьому сумніваюсь», – розповіла вона.

Софія Гула зауважила, що Гостинний двір Прайзлерів потрапляє в декілька охоронних зон: історичний ареал «Старе місто, комплексна охоронна зона «Старий Луцьк», зона охорони археологічного культурного шару. Кожна з цих охоронних зон має свої вимоги та обмеження.

Коли ми говоримо про архітектурний конкурс, ми говоримо про щось нове: про нові погляди та ідеї. Єдину задачу, яку ми маємо перед собою ставити, це — зберегти цю пам’ятку. Ми не маємо побачити щось нове, ми не маємо оновити цю пам’ятку чи якось по-іншому на неї подивитися. Ми маємо її реставрувати та відновити її статус, який у неї був сто років тому», – наголосила Софія Гула.

За доцільність проведення архітектурного конкурсу проти проголосувало 223 людини, утрималося 30, за 2.

Нагадаємо, що активісти «Семиярусної гори» закликали «жодним чином не підтримувати проведення псевдогромадських слухань з ініціативи міської ради і не брати в них участь». За їхніми словами, питання «використання публічного простору Гостинного двору Прайзлерів» не було винесене на слухання, попри петицію, яка зібрала 332 підписи.

У неділю, 19 березня вони організували збори та обговорили подальшу стратегію.

«Наша ціль – реставрувати будівлі та зробити їх простором доступним для громади. Для того, щоб створити життя в певному просторі, в певному районі міста, туди потрібно привести людей, оскільки є певна ієрархія. Спочатку люди, тоді простори, а далі вже й будівлі. На жаль, сьогодні в міській раді існує інша ієрархія», – розповів Любомир Дмитришин.

Читайте також: Активісти «Семиярусної гори» обговорили подальшу долю Гостинного двору у Луцьку

Активісти громадської організації «Семиярусна гора». Фото Катерини Лебідь

Активісти відреагували на результати громадських слухань.