Українська держава – спадкоємиця УНР
-
-
>
-
>
-
>
4201
Центральна Рада ухвалила Третій Універсал у Києві 20 листопада 1917 року. Він пролунав у святковій атмосфері біля пам'ятника Богдану Хмельницькому і був освячений молебнем у Софіївському соборі.
Зміст Третього Універсалу не повною мірою відповідав тогочасним патріотичним настроям широких верств українства. У цьому документі йшлося про встановлення Української Народної Республіки, яку українське населення, закордонні дипломатичні місії розуміли як проголошення незалежності Української держави.
Це була деяка політична модифікація автономного статуту України в складі єдиної Російської республіки. Незрозуміло тільки, про яку Росію йшла мова. Адже Україна не визнавала більшовицької влади, а демократична Росія вже не існувала.
Читайте також: На Волині точилися бої, поки в Києві відбувалася Злука
Прикметною ознакою Третього Універсалу були його конституційна спрямованість та широкий демократизм. На 9 січня 1918 року призначили всенародні вибори до Установчих зборів. Верховним законодавчим органом УНР залишалась Українська Центральна Рада, до складу якої входили і представники національних меншин України.
Вищим виконавчим органом був Генеральний секретаріат. Визначили державні кордони УНР, які охоплювали й Харківську, Катеринославську, Херсонську губернії та Таврію.
Питання приєднання інших земель — Холмщини, частини Курської та Воронезької губерній, де українське населення становило більшість, мало бути розв'язане згідно з волею їх мешканців.
Підтверджено такі демократичні принципи: свободи слова, друку, віросповідань, зборів, спілок, страйків, недоторканність особи та житла, право використовувати місцеві мови у стосунках з державними установами, скасування смертної кари, амністію для всіх політичних в'язнів, справедливий суд.
Читайте також: Соборність України 1919-го: Київ, Львів та Луцьк у пошуках «віковічних мрій»
Універсал установив 8-годинний робочий день, визнав право контролю уряду та робітників над промисловістю, проголосив право національних меншин на національно-персональну автономію, а також реформу місцевого самоврядування.
У галузі земельних відносин оголосили про скасування приватної власності на поміщицькі, удільні, монастирські, кабінетні, церковні та інші землі нетрудових господарств і про передачу їх «земельним комітетам, обраним народом».
Принципи, які сформулювали в цьому документі, розвинули й закріпили в окремих законах УНР. Зокрема, на початку грудня 1917 року ухвалили низку законів про реорганізацію судів, про народні ради для євреїв, а 9 січня 1918 року — закон про охорону прав національних меншин України.
Читайте також: Створення Директорії 105 років тому: як це було на Волині
Читайте також: Марко Безручко: українець, який врятував Польщу
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
