День Соборності в історії: у Волинському краєзнавчому музеї відкрили нову виставку

У Волинському краєзнавчому музеї відбулося відкриття виставки «День Соборності в українській історії». Її присвятили 105-й річниці проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) 22 січня 1919 року.

Захід відвідала й журналістка Район.Історія.

Історичну годину для відвідувачів музею провів кандидат історичних наук Богдан Зек. Концепція виставки полягає у висвітленні Дня Соборності в українській історії. 

Читайте також: «Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини»: 105 років тому проголосили Акт Злуки

Богдан Зек

Акт Злуки або ж об’єднання УНР та ЗУНР відбувся 22 січня 1919 року. Чи святкували це свято згодом? Історик каже, що так. 

Цей день припав саме на першу річницю проголошення IV Універсалу Української центральної ради (УЦР). Цим документом засвідчувалася незалежність УНР, тому 22 січня люди також святкували День української державності. Головою УЦР був історик Михайло Грушевський. 

Серед експонатів музею є й особисті речі політичного діяча: кишеньковий годинник на ланцюжку, документ з його особистим підписом та 11-томне видання «Історія України-Руси». 

Читайте також: 106 років проголосили незалежність Української Народної Республіки

11-томне видання «Історія України-Руси».

Чому Акт Злуки не реалізували на практиці й держава не стала самостійною у 1919 році? Цьому зашкодила зовнішньополітична ситуація. Державу оточували вороги. 

За словами історика, ЗУНР була тісно пов'язана з Волинню. Ще за Першу Світову війну її відвідав представник легіону Українських січових стрільців (УСС) Дмитро Вітовський. Він не лише шукав добровольців у лави легіону, а й відкривав українські школи.

«У 1918 році Австро-Угорська імперія тріщала по швах, розпадалася Німецька імперія, а Російської імперії вже не існувало. Територія українських земель залишилася напризволяще, тому Вітовський сказав: «Якщо сьогодні ми не візьмемо владу у Львові, завтра її візьмуть поляки»», – розповів Богдан Зек. 

Читайте також: Володимир: яким було навчання в українській школі у 1916 році

Захід

Стрільці діяли швидко. Першого листопада легіонери зайняли усі важливі інституції міста: телеграф, пошта, вокзал. Документом «Стан облоги» ввели тимчасові обмеження про пересування Львовом та ввели комендантську годину, що розпочиналася з шостої години вечора. Вже через 12 днів проголосили ЗУНР. 

«Українці воювали по східний і західний бік Дніпра. Попри це вони зуміли домовитися між собою. Уявіть собі Австро-Угорську та Російську імперії: абсолютно різні закони, повсякдення, вірування. Їх об'єднувала лише мова. Але вони знайшли консенсус… Одразу почалися переговори з УНР. Результатом цього стало проголошення Акту Злуки у Києві. Тоді увесь світ побачив, що Україна це не лише Київщина, і вона соборна не лише за декларацією Грушевського, а й на патріотичному рівні», – зауважив кандидат історичних наук.

Офіційною датою завершення Української революції вважається розстріл вояків, учасників Другого зимового походу під містечком Базар (Житомирська область). Трагедія відбулася в листопаді 1921 року. 

Читайте також: На Волині точилися бої, поки в Києві відбувалася Злука

Експонати

Жодна з тодішніх держав не могла дозволити, аби українці вийшли на процесію. Перше офіційне святкування Соборності відбулося 22 січня 1939 року у Карпатській Україні. На той час це була автономна республіка Чехословацької республіки. У цій маніфестації взяло участь близько тридцяти тисяч людей. 

«15 вересня Карпатська Україна проголосила свою незалежність. В березні того ж року карпатські січовики пішли у бій проти угорських підрозділів. Звичайно, що така маленька територія не могла дуже швидко зібратися і воювати з усіма сусідами», – пояснив історик.  

Захід

У 40-50-ті роки ХХ століття День Соборності активно святкували українські повстанці. Художник та учасник Організації українських націоналістів (ОУН) Ніл Хасевич створював привітальні листівки на честь такої події. 

Чоловік мав лише одну ногу, ліву він втратив ще у дитинстві, коли потрапив під потяг. Проте це не зупинило його перед кочівним життям та перебування у криївках. Графік керував друкарнею повстанців. Саме він розробив перші гроші з символікою ОУН і УПА та ескізи нагород. 

Проте до власників його поштівок могли порушити кримінальну справу. 

«Він вніс великий внесок у боротьбу не своєю зброєю, а олівцем і різьцем», – зазначив Богдан Зек.  

Читайте також: Я б’юся різцем і долотом: історія художника-повстанця Ніла Хасевича

Листівка

Виставка

Повстанці намагалися проводити інформаційні роботи серед населення. Разом з тим, вони шанували борців Української революції – Євгена Коновальця та Симона Петлюру. За зберігання їх фотокарток люди також могли отримати вироки до 25 років відбування в таборах. 

Якби не парадоксально, про День Соборності заявили у часи Радянського союзу. Українці усвідомлювали, що вони мають бути незалежними, тож почали формувати різні організації. 21 січня 1991 року люди вишикувалися з Івано-Франківська до Києва у живий ланцюг, тримаючи у руках синьо-жовті прапори. До нього доєдналися навіть діти. 

Читайте також: Євген Коновалець перебував у таборі для інтернованих в Луцьку

Виставка

Вперше на законодавчому рівні День Соборності запровадили указом Президента України Леоніда Кучми у 1999 році. Назва та відзначення державного свята змінювалася. 

«Янукович, аби зменшити історичне значення цієї події, назвав його Днем Соборності і Свободи. Це поєднання протилежних наративів. Ми повернулися до його святкування у 2014 році. Його мали відзначити на Майдані Незалежності. У той же день відбулася Революція Гідності. Тоді загинули перші учасники революції: Сергій Нігояна, Михайло Жизневський… Свято набуло нових різкіших фарб», – розповів Богдан Зек. 

Закон про Карпатську Україну

Указом президента України «Про День Соборності України» відзначення свята офіційно відновили, а День Соборності та Свободи України – скасували. 

Читайте також: У Луцьку містяни розгорнули 200-метровий прапор України та пройшли з ним урочистою ходою