Фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру обстежили музеї Ужгорода

21 Березня 2023, 15:29

1323

Команда Національного науково-дослідного реставраційного центру України під керівництвом заступника генерального директора з науково-реставраційної роботи Тетяни Бичко з 24 лютого до 4 березня працювала в музеях Ужгорода.

Фахівці Реставраційного центру провели комплексну роботу з обстеження стану збереженості музейних предметів різних груп зберігання та здійснили консерваційно-реставраційні заходи для їх подальшого збереження. Про це повідомили на сторінці Центру.

У Закарпатському обласному художньому музеї імені Йосипа Бокшая та його філіях (Меморіальному будинку-музеї народного художника України Федора Манайла і Меморіальному будинку-музеї народного художника України Андрія Коцки) завідувач науково-дослідного відділу реставрації творів олійного живопису Володимир Папушенко та художники-реставратори науково-дослідних відділів творів темперного і олійного живопису Анастасія Черниченко, Анастасія Богдан та Михайло Білошицький обстежили понад 50 музейних предметів, здійснили консерваційні заходи щодо робіт станкового олійного й темперного живопису.

Читайте також: Закарпатському краєзнавчому музею передали реставровану рукописну книгу XVII століття

Серед них «Портрет єпископа Михаїла-Мануеля Ольшавського» (два портрети), «Портрет доктора теології Антонія Коцака», ікона Богородиця Одигітрія «Марія Теотукос», «Зима в селі» А. Коцки тощо.

Фахівці видалили поверхневі забруднення, здійснили закріплення фарбового шару. Музейним роботам надали експозиційний вигляд.

Художниця-реставраторка науково-дослідного відділу реставрації творів з тканини та шкіри Ірина Єлісєєва в Музеї Андрія Коцки звернула увагу на незадовільний стан шкіряних постолів початку ХХ століття (пересохла та деформована шкіра, загальні пилові забруднення та локальні плями).

Вона провела загальне очищення предмета, шкіру пластифікувала та законсервувала.

Читайте також: Фахівці Національного реставраційного центру відвідали Ужгородський скансен

Художниця-реставраторка науково-дослідного відділу реставрації творів графіки Тамара Гайчук обстежила п’ять акварельних робіт Андрія Коцки («Дівчина, що сидить», «Пейзаж з будинком та церквою», «Гірский пейзаж», «На ярмарку» – дві роботи), які мають втрати, розриви, подекуди залами та потребують допомоги реставраторів.

У Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького завідувачка науково-дослідного відділу реставрації стародруків, рукописів, документів та фотографій Ганна Горишняк оглянула понад 20 музейних експонатів.

Серед обстеженого варто виділити:

Рукописну книгу «Мінея» початку XVIII – кінця ХІХ століття, у якої розбитий блок, не зшиті зошити, прогнилі нитки, шкіряна оправа без замків, сильне пилове забруднення.

Грамота 1913 року про звільнення Ласло Грубінки з Австро-угорської армії, що має численні втрати основи, повсюдні розриви, жовті плями від клею, сліди жиру та кіптяви. Текст написаний угорською мовою залізогаловим чорнилом, яке потекло від вологи.

На мапі Ужанського комітату 1889 року – значні потертості та бруд, сліди комах, жорсткі залами, дрібні розриви та втрати. Статут 1625 року (перший статут промонторіальної общини на Павловій горі в Мукачеві) скріплений затертими льняними нитками, що прогнили, має жовті плями, чорнильні потоки та втрати основи.

Рукописний пергамент 1699 року – Жалувальна грамота австрійського імператора Леопольда – дуже засушений та забруднений, сильно деформований, із заламами та втратами, з пожовтінням різного ступеня. Шовкові нитки заплутані, місцями розірвані. Сургучна печатка, яка має втрати до 85 %, розміщена в дерев’яній круглій коробці.

Усі ці музейні цінності потребують термінових консерваційно-реставраційних заходів.

Художники-реставратори також дослідили ряд музейних предметів (темперний та олійний живопис, твори поліхромної скульптури та декоративного рельєфу, меблі, одяг, кераміка, вироби з металу тощо) в експозиціях Закарпатського музею народної архітектури та побуту та у фондових приміщеннях для планування подальшої консерваційно-реставраційної роботи над ними на базі Центру.

Надзвичайно вразили народні ікони XVIII століття іконостаса з села Колочава Міжгірського району Закарпаття, розташовані в інтер’єрі дерев’яної церкви Св. Архангела Михаїла (1777 р.) з села Шелестово Мукачівського району та ікони пророчого ряду XVIII століття з села Ялове на Закарпатті (церква розміщена на території музею).

Читайте також: Кропивщанська ікона в пеленах

Ентомолог, провідний науковий співробітник наукового відділу біологічних досліджень Олексій Бідзіля провів обстеження стану збереженості музейних предметів щодо можливого ураження їх жуками-деревогризами.

На завершення обстеження фахівці надали консультативно-методичну допомогу музеям щодо дотримання температурно-вологісного режиму експозиційних і фондових приміщень та умов зберігання музейних предметів.

Поїздка здійснювалася за допомоги міжнародних партнерів: Міжнародного альянсу із захисту культурної спадщини в зонах конфлікту ALIPH (Швейцарія), Смітсонівського інституту (США) та компанії UBER.

Читайте також: Закарпатський краєзнавчий музей поповнився новими експонатами