Кропивщанська ікона в пеленах

Віктор Мартиненко

Автор(ка)

10 Лютого 2023, 14:22

2173

«Тайна вечеря» зі старого Низкиницького іконостасу

Гарний видався день! Збулося те, що задумав років зо двадцять тому. «Тайна вечеря» зі старого Низкиницького іконостасу відправилася сьогодні на реставрацію, дослідження і дбайливе збереження до Нововолинського історичного музею.

Це – єдина, (сподіваємося поки що) ікона, яка збереглася від того унікального іконостасу, варварськи знищеного на початку 90-х.

Образ було віддано після демонтажу іконостасу – «на бідну церкву» – саме тоді відкрився храм у селі Кропивщина. Протягом років ікона прикрашала цю невелику, але дуже затишну церкву.

Читайте також: Успенська церква в Низкиничах на фото 1990-х років

Відтак, від часу і перепаду температури, на іконі з'явилися тріщини. Тому тодішні настоятелі і парафіяни, усвідомлюючи історичну цінність пам'ятки, зняли її зі стіни і поклали у горизонтальне положення, запобігаючи руйнації ікони.

Протягом років вона бережно зберігалася на церковній шафі, благоговійно огорнута рушниками і ряднами, очікуючи слушного часу.

Читайте також: У церкві біля Нововолинська віднайшли сімейні ікони другої половини ХІХ століття

Рік тому, у Нововолинську замешкав художник-реставратор з Харкова Артем Погрібний. Надзвичайно кваліфікований і віртуозний професіонал своєї справи. Саме він розпочав реставрацію і відкрив унікальний живопис царських врат з Низкиницького іконостасу, які теж чудом були врятовані.

Працюючи над царськими вратами пан Артем вельми захопився Низкиничами, історією монастиря, постаттю Адама Киселя. За кількома старовинними фото і описами він реконструював зовнішній вигляд іконостаса та первісний інтер'єр церкви.

Читайте також: Дослідження в Низкиничах: у крипті знайшли останки ймовірно Киселів

Коли, познайомившись з паном Артемом, я розповів про збережену ікону – ви не уявляєте, яким було його захоплення! Не бачивши її, навіть не знаючи, що ікона досі існує, він розповів мені про неї – стиль письма і форму барокового оздоблення, про історію її «міграції» іконостасом у різних століттях.

Вкотре переконуюся: у Бога все буває вчасно. На все свій час. Зо двадцять років я плекав ідею збереження тієї ікони. Багато років вона лежала у Кропивщанській церкві, мов немовля бережно огорнута пеленами, очікуючи слушного часу.

Читайте також: Нововолинськ: історичному музею передали старовинну ікону

Кілька спроб та добрих намірів щодо цієї пам'ятки якось скінчилися нічим. Тепер бачу у цьому промисел Божий. Пилилася б і руйнувалася та ікона у музейних фондах чи монастирських ризницях. А тепер час настав.

З тих пелюшок прийняли її люблячі, майстерні руки пана Артема Погрібного, аби розкрити, захистити і зберегти для майбутніх поколінь.

Читайте також: У сільський церкві біля Нововолинська був іконостас з ХVIII століття

Моя щира вдячність парафіянам села Кропивщина на чолі зі старостою Анатолієм Михалусем – за багаторічну охорону та свідомий і похвальний вчинок. Також дякую колективу Нововолинського історичного музею на чолі з пані Іриною Костюк.

Окреме захоплення пану Юрію Велінцю, попри юний вік, він – втілена енциклопедія історії рідного краю, старанний дослідник, що просто жонглює сенсаційними відкриттями, скромно ховаючи їх у сторінки майбутніх книжок. Також тішуся знайомством з паном Артемом Погрібним.