Герб, який був символом магдебурзького Торчина XVI-XVIII століть

17 Липня 2021, 12:26

2104

Вигляд Торчина

Грамоту про магдебурзьке право для Торчина підписали 10 липня 1540 року. Тоді він отримав не лише статус міста, право на самоуправління, але й свій перший герб, який був символом Торчина до середини 1790-х років.

Герб складався з чотирьох частин. Про це пише директор Торчинського історичного музею імені Григорія Гуртового Олександр Мельник.

«У 1-й частині зображено герб «Труби» – три чорні сурми, покладені на срібному тлі; у 2-й частині зображено митру – головний убір вищої духовної особи римо-католицької церкви; у 3-й частині поміщений герб Королівства Польського (білий орел), а в 4-й — герб Великого Князівства Литовського («погоня»).

Щит, на якому це все помістили, був обрамлений двома пальмовими гілками. Зверху композицію завершувала корона, а по обидва боки була абревіатура – «МТВL», яка в перекладі з польської означала – «Місто Торчин Біскупів Lуцьких».

Усі ці елементи були глибоко символічними, вони деталізують значення і статус Торчина того часу», – пише Олександр Мельник.

Читайте також: Міська історія Торчина – чи можливе її відродження у ХХІ столітті?

Герб Торчина

Герб «Труби» є родовим гербом луцького католицького єпископа Юрія Фальчевського, який домігся для Торчина магдебурзького права і статусу міста, побудував у Торчині єпископський палац і православну церкву. Тут у 1549 році він і закінчив своє земне життя.

«Другий елемент – єпископська митра або інфула – підкреслювала той факт, що Торчин є резиденцією біскупів Луцької католицької єпископії», – йдеться у дописі.

Читайте також: Бійки, грабунки та стовп ганьби: невигадані історії Торчинського ярмарку

У такому статусі місто перебувало найімовірніше понад 250 років, до кінця XVIII століття. Все змінилося після трьох поділів Речі Посполитої, коли перестав використовуватися і сам герб.