Занесло в село: авторський проєкт журналістки Олени Лівіцької

05 Квітня 2020, 19:21

4199

Олена Лівіцька

Район.Історія розпочинає серію матеріалів про медіа-проєкти присвячені історії Волині.

Щодня будемо знайомити вас з авторами сторінок у Facebook, ютуб- і телеграм-каналів, іноді сайтів.

Першою представляємо вам сторінку Занесло в село. Тексти про життя у селі, спогади старожилів, традиційні ремесла, музейні раритети і сімейні реліквії готує відома волинська репортерка Олена Лівіцька, а візуальний супровід робить фотографка Ірина Кабанова.

Читайте також: Володимир на Волині: міська історія. Телеграм-канал історика Віталія Скальського

Далі розповідає Олена Лівіцька:

«Цей проєкт зародився спонтанно, коли мені раптом дуже захотілося розповісти про одну знахідку в глибинці Волині, і я спіймала себе на думці, що... таких знахідок і таких бажань у мене останнім часом було якось аж надто багато, і їм тісно на моїй сторінці у ФБ.

Як завжди, на щастя, поруч була вчасна, підбадьорлива і слушна порада моїх колег-журналісток Аліни Бекерук та Ірини Кабанової. Щось на кшталт: «Слу-у-ухай, а чого б тобі це не розповідати...».

Читайте також: Як церква села Годомичі при Сталіні була осередком української культури. ЗАНЕСЛО В СЕЛО

Після чого я й натиснула на «створити сторінку». Паралельно я змінила роботу, і на тому новому сайті, де я тепер працювала, мені сказали, що про село писати не варто: не зайде нашому читачеві. Окей, я впевнена, що є читачі, яким це заходить))

Читайте також: Оленине: місце, де спинився час

«Занесло в село» – то фактично авторський блог, мій репортерський погляд на життя в селі, моя спроба передати тамтешній настрій, говір, показати цікавинки і зберегти його самобутність. Колись так називалася рубрика на сайті «Волинь24» з моїми репортажами. Тут усе те, що я помічаю під час своїх журналістських мандрів волинськими селами. Люди і їхні історії. Традиції. Слова. Деталі. Старі світлини. Краєвиди.

Читайте також: Адамчуки: як живе шацький Бодетаун, який першим буде у Європі

Якісь окремі фрагменти життя, яке багатьом близьке, автентичне, але разом з тим непублічне. Бо його ніхто не робить публічним. Відео, на якому моя баба Катя показує, як прасувати рублем і качалкою рушники, досі час від часу рве мережу))

Проєкт має свої рубрики. Під час мандрів я побачила, що в старих рамках на стінах у хатах, в яких ми буваємо, є море старих світлин. І вони ніби нічим не особливі, але водночас розповідають, як жили люди в той чи інший час. Так народилася рубрика #фото_зі_старої_шухляди. Я чую безліч цікавих рецептів у волинській глибинці – відтак є рубрика #волинь_на_смак.

Читайте також: У Четвертні зберегли давню великодню гру – каток. ЗАНЕСЛО В СЕЛО

Моєю помічницею у проєкті є фотографка Ірина Кабанова. Часто ми разом робимо «вилазки» в села. Робимо це все за свої гроші і своїм серцем. Маємо свій «фетиш». Це кружка з логотипом проєкту. Вона мандрує зі мною і часто є героїнею світлин і постів.

Читайте також: Як на Рожищенщині грали у стародавню великодню забавку – каток

Олена Лівіцька з Іриною Кабановою

Ми ніколи не рекламували сторінку зумисне. Наразі вона має до 1700 підписників. Це все ті, хто «прийшов сюди» сам. Останнім часом - все більше і більше людей з різних куточків України. Оцей факт мене дуже приємно дивує. Залюбки перетворили б цей проєкт на рубрику на сайті, навіть розширили б горизонти кудись за Волинь, якби така можливість була.

Читайте також: «Карасинського млина звели не по закінченні війни», – розповіла найстарша жителька села