Таємний нагляд за Лесею Українкою у Гадячі
У фондах центральних державних архівів перебуває оригінал «Донесення Полтавського охоронного відділення» про встановлення таємного нагляду за Лесею Українкою в місті Гадячі. Документ надіслали 4 грудня 1903 року директорові Департаменту поліції Міністерства внутрішніх справ у Петербург.
Але спершу повернемося до літа 1903 року. Старовинне місто Гадяч. Цей затишний закуток на березі Псла – то рідний край її матері, де жив закорінений Драгоманівський родовід ще від пращура.
Урочище Зелений Гай було необхідне Лесі, неначе чисте повітря для її хворих легень. Саме тут поетеса відшукує рівновагу для вразливої по-жіночому душі, знаходить силу і снагу геніального творця.
Читайте також: Листи, фотографії і зошит з піснями: які Лесині раритети зберігає Волинський краєзнавчий музей
Але і сюди сягала влада «всепроникаючого ока» царських жандармів, пильно контролюючи кожен її крок, бо десь там, в управлінні поліції, ім’я Лариси Косач як неблагонадійної особи вже занесли в циркуляри.
На холодний жандармський стіл лягає донесення про таємний нагляд за Лесею Українкою, складене в Гадячі. Цей виявлений документ надрукований стандартним текстом машинопису, в графах якого вмістили формальні речення ділового стилю викладу.
З даного архівного матеріалу випливає, що нагляд встановили з 20-го липня по 16 серпня, в ході якого агенту вдалося виявити коло гадяцьких знайомих, з якими Леся Українка мала взяємозв’язки.
Далі йде повідомлення про її місце проживання, і під друкованим офіційним донесенням стоїть підпис – ротмістр Шеманов. Підлеглим ротмістром, що вислужувався перед шефом петербурзької жандармерії, все викладено з професійною точністю.
До справи також внесли список осіб, що підтримували зв'язки з Лесею Українкою. Слід додати, що на дачі Косачів під Гадячем влітку того року перебував Михайло Кривинюк, товариш Лесі Українки, на той час наречений її молодшої сестри Ольги.
Читайте також: Історичні фото сім'ї Косачів в барвах
Юнак прибув сюди з-за кордону, транспортуючи нелегальну літературу, за що разом з Ларисою Петрівною і переслідувався поліцією.
Серед тих, з ким спілкувалися переслідувані, у документі зазначені дядько Лесі Українки Олександр Драгоманов, студент Харківського технологічного інституту Іван Бойко, присяжний Левітін, що мав власний будинок по Роменській вулиці в Гадячі, та сім’я Рошлерів, яку відвідував Михайло Кривинюк на Соборній площі.
Читайте також: Великодні листівки родини Косачів
Таємний нагляд встановив, скільки разів за час перебування в Зеленому Гаю сестри Косач із Кривинюком заходили в аптеку провізора Досевича, що одержувала Леся Українка із поштової контори.
Агент тінню блукав за ними тихою Полтавською вулицею, прохов побіля Казначейства і зупинився перед будинком власника газетного кіоску Германа, проводжаючи їх аж до зеленого розмаю Замкової гори.
Читайте також: Коли народилася Олена Пчілка: справжня дата
Одержана інформація ретельно фіксується ним у канцелярському бланку за певною хронологією, де точно вказано дати, години, хвилини кожного їхнього кроку:
«6.VIII. Ольга и Лариса Косач в 1 ч. 30 мин. дня приезжали в дом Немирова и через 40 мин. возвратились на дачу».
Час зберіг для нас цю жандармську довідку, документально глибше висвітлюючи гадяцький період життя і творчості геніальної української поетеси.
Читайте також: Як в СРСР репресували родину Косачів
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром