Як в СРСР репресували родину Косачів

25 Лютого 2021, 14:46
2985

У четвер, 25 лютого відзначається 150 років з дня народження геніальної Лесі Українки. Хоч письменниця і не дожила до приходу радянської влади, «червоні», все ж зуміли розтлумачити її творчість на вигідний для себе ідеологічний лад.

Сім'ю та близьких Лесі України піддавали репресіям. Про це пише директор Архіву національної пам'яті Ігор Кулик на сторінці у фейсбуці.

«Десятки років глибокі тексти і сенси Українки були перекручені і маніпулятивно подані у підручниках, наукових працях та критиці як “соціалістичні” та “революційні” з радянської точки зору. Лише з настанням незалежності України дослідники нарешті змогли по-новому розкрити творчість геніальної українки та переосмислити її багату спадщину. Парадоксально, що, водночас із культивуванням Лесі Українки в СРСР, її родичі були піддані репресіям», – йдеться у дописі Ігоря Кулика

Чоловіка письменниці, відомого фольклориста та музикознавця Климента Квітку заарештували в 1933 році. З 1934 року він кілька років відсидів у Карагандинському управлінні таборів, у Казахстані.

Існує версія, що Климента достроково звільнили, завдяки тому, що він досконало підготував доньку начальника табору з англійської мови до вступу в престижний виш Москви.

Мати Лесі Українки, відому письменницю Олену Пчілку заарештували за «антибільшовицькі виступи» . Їй було 70 років, коли у 1920-му під час святкування дня народження Тараса Шевченка у Гадяцькій гімназії, жінка огорнула погруддя поета національним синьо-жовтим стягом. 

Читайте також: Моду на вишиванки і українську мову ввела Олена Пчілка

 

Читайте також: Олена Пчілка видавала єдиний український журнал для дітей у Російській імперії

«Наймолодша сестра Лесі Українки Ізидора Косач-Борисова у 1937 році була ув'язнена у Лук'янівській тюрмі “за участь у контрреволюційному націоналістичному угрупуванні та контрреволюційну діяльність”, а також за зв'язки з родичами за кордоном. Вирок - 8 років виправно-трудових робіт на лісоповалі до Онезьких таборів «Онеглаг».

Водночас вдруге був заарештований і висланий на 5 років чоловік Ізидори - Юрій Борисов. Термін він відбував у таборі в Архангельській області, де згодом і загинув, найвірогідніше 1941 року.» – зауважує Ігор Кулик.

Від робіт на лісоповалі Ізидору Косач-Борисову врятували багаторазові клопотання родичів, а також відзначення 70-річчя від дня народження Лесі Українки.

В історії відомий цинічний факт, коли після повернення Ізидори до Києва у 1940 році, радянська влада залучила її та сестру Ольгу Косач-Кривинюк до святкових заходів.

Чоловіка Ольги Косач-Кривинюк Михайла Кривинюка радянська влада також заарештувала за начебто належність до міфічної Спілки визволення України. 

У період Другої світової війни Ізидору Косач-Борисову гестапо заарештувало за зв'язки з ОУН (М). Їй дивом вдалося вижити та емігрувати у США, де вона прожила до 92 років. 

«Доктор історичних наук Василь Даниленко писав, що свого часу сестри Ольга і Ізидора відмовилися передати в радянські музеї листування Лесі Українки: “Вона перевернулась би в домовині від такого брудного хамського втручання в її душу. Вони її ще комуністкою зроблять, тоді як вона була такою затятою націоналісткою. Листування і документи збережемо до інших часів”.

Пізніше Ізидора, відповідаючи на питання, якою була б Лесина доля, якби вона жила за більшовиків, сказала: “Відповідь знає кожний, хто читав Лесині твори. Чесна і послідовна, вона ніколи не примирилася б з владою у новітній країні неволі”», – підсумовує Ігор Кулик.

Читайте також:  Історичні фото сім'ї Косачів в барвах

Коментар
19/03/2024 Понеділок
18.03.2024
17.03.2024