Деколонізація сіл Волині триває

14 Серпня 2023, 11:40
Голосування 2062
Голосування
Надвечір у клуб села Петрово сходяться селяни. Тут одразу за клубом річка і до кордону з Польщею всього 500 метрів. Після невеличкого патріотичного концерту обговорювали головне: чи повертати давню назву села – Цуцнів.
 
У 1958 році радянська влада вирішила увічнити у назві села прикордонника-політрука НКВС, про якого 17 років не згадували. Один чоловік на зборах розповів, що насправді у червні 1941 року загинув рядовий прикордонник, а Петров забіг до його бабці, щоб сховатися, а потім, переодягнувшись, утік.
 
 
 
У кінці 50-х років стиралися давні назви сіл, які ведуть своє походження із середньовіччя, коли українські землі входили у Велике князівство Литовське. Власне, і згадка про це село Цуцнів йде від 1376 року, коли село перейшло у власність князя Юрія Холмського, онука Великого князя Литовського – Гедиміна.
 
Радянським окупантам потрібно було стерти будь-які державницькі традиції українців, українську родову шляхту. Тож під аргументом про неблагозвучність і застарілість назв маркували публічний простір звичними словами радянського повсякдення. 
 
У той період село Блудів перейменували у Мирне, Пілганів у Промінь, Княгининок у Маяки, Пузів у Зорю. У Петровому/Цуцневі селяни не довго дискутували. Жінки згадували, що їх довкола досі пам'ятають за старою назвою. Не прижилося Петрово – часто доводиться пояснювати, що то колись Цуцнів було.
 
Не обійшли й питання коштів. І, після з'ясування про те, що перейменування за кошт держави і люди нічого не платять, перейшли до голосування: 22 мешканці за повернення старої назви, 6 – проти, бо вони б хотіли нове ім'я. 
 
А напередодні опитування мешканців показало, що більш як 80 осіб за повернення старої назви і більше 20 – не перейменовувати. 
 
Всього в селі проживає більше сотні людей, які мають право голосувати. Погодили, що проведуть ще одне опитування з хати в хату, щоб показати на сесії ще один результат голосування за підписами.
Коментар
27/04/2024 Субота
27.04.2024
26.04.2024