Що не так із перейменуванням сіл на Волині: думки фахівців

29 Червня 2023, 14:04

3840

Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендувала змінити понад 1400 назв населених пунктів в Україні, зокрема й 19 – на Волині.

Про це повідомили на сторінці Комісії у фейсбуці.

На виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» Національна комісія зі стандартів державної мови створила робочу групу, до складу якої увійшли фахівці-філологи та історики закладів вищої освіти з усіх регіонів України.

На підставі пропозицій членів робочої групи Комісія ухвалила рішення від 22.06.2023 № 230 та від 27.06.2023 № 231, визначивши перелік назв сіл, селищ та міст, які потребують зміни через невідповідність орфографічним, граматичним та словотвірним нормам української мови або містять у назві ідеологеми, пов’язані з російською імперською політикою в Україні.

Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує змінити 19 назв населених пунктів на Волині. Відповідне рішення опублікували на сайті.

Вважають, що назви чотирьох сіл не відповідають правописним, словотвірним та словозмінним нормам української мови:

Смоляри-Світязькі на Смолярі-Світязькі,
Рогові Смоляри на Рогові Смолярі,
Столинські Смоляри на Столинські Смолярі,
Підгородне на Підгороднє.

На думку членів комісії, назви шести сіл не відповідають лексичним нормам української мови, зокрема стосуються російської імперської політики (російської колоніальної політики). Серед них – Зоря, Шахтарське, Пархоменкове, Партизанське, Уляники, Красностав.

Комісія рекомендує запропонувати нову назву цим селам в установленому законодавством порядку.

Обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку Комісія рекомендує таким селам як:

Сапогове,
Самари-Оріхові,
Самари,
Краснилівка,
Красноволя,
Краснодуб'я,
Красний Бір.

Члени Комісії вважають, що ці назви можуть не відповідати лексичним нормам української мови, зокрема стосуватися російської імперської політики (російської колоніальної політики).

Читайте також: Перелік для заміни назв населених пунктів необхідно скасувати, – Мінкульт

Новина щодо перейменування та зміни назв міста, селищ та сіл неабияк сколихнула громадськість. Історик та громадський діяч Володимир В'ятрович, вважає, що це рішення вияв кричущої некомпетентності, а можливо і свідома провокація для дискредитації процесу деколонізації.

«Здавалося б, усe зрозуміло. Алe комісія ухвалила 22 червня тe саме скандальне рішення № 230. Яке замість єдиного переліку, передбаченого законом, містить 24 окремих додатків по кожній області. Причому кожeн з цих додатків складається з трьох розділів, формуючи які, комісія вийшла далеко за межі визначених законом повноважень

Комісія має ухвалити новe нормальнe рішeння, якe відповідатимe закону і міститимe єдиний пeрeлік назв виключно тих насeлeних пунктів, назви яких нe відповідають стандартам української мови з чіткими рeкомeндаціями щодо приведення їхніх назв у відповідність до стандартів», – написав історик.

За словами Володимира В'ятровича, системно вирішити проблему зможе лише відставка нинішніх членів комісії на чолі з Володимиром Мозгуновим та обрання нового складу.

Директор Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства та історик Віталій Скальський вважає, що поява такого списку в принципі є позитивною, не зважаючи на те, що він достатньо скандальний і так жваво обговорюється.

«Плюс цього списку в його обговоренні. Можливо нарешті ми подивимося на списки наших волинських сіл і точно переконаємося, що це таки історична назва, в тих де є корінь «крас». В більшості ці назви є справді історичними. Було б дуже добре, щоб наше суспільство, місцеві мешканці та влада запросили професійних істориків та краєзнавців, які б подивилися архівні документи і перевірили, чи справді це так», – розповів історик.

У списку сіл, які рекомендовані до перейменування включили Пархоменкове, але Віталія Скальського обурила відсутність ще двох, які названі на честь енкаведистів – сіл Петрове та Старовойтове.

«Я розумію, що філолог не запідозрив нічого антиукраїнського в назвах цих сіл. Вони відповідають всім правилам української мови, але історик може сказати, що ці села названі за радянської влади та на честь енкаведистів, які загинули під час Другої світової війни. І вочевидь ці села мають перейменувати. Яку саме назву цим селам надати: чи повернутися до старих історичних, чи придумати нову відповідну сучасності, це вже справа мешканців, краєзнавців та місцевої влади, тощо.

А щодо «красних» сіл, воно напевно правдиво, що колись ці села називали від слова «краса», але давайте покладімо руку на серце, як часто ми сьогодні вживаємо слово «красний» на позначення гарного. Це швидше буде сприйматися як якийсь русизм. Але такі назви здебільшого не містять ідеологічних моментів, вони можуть цілком залишатися. Вони автентичні, тут проблеми я не бачу», – додав Віталій Скальський.

Читайте також: Нарис про споріднені села

Історик та краєзнавець Сергій Янішевський вважає, що перейменування села Уляники абсолютно не доцільне.

«Назва ніяк не пов'язана із російським імперським чи радянським минулим краю. Саме як Уляники (в документах Ulaniki) вперше згадуються в 1738 році, тобто ще задовго до появи тут російської імперії. Комісія ніяк не аргументувала своє рішення про перейменування Уляників. Тому не зрозуміло якою логікою керувались. Можливо й дійсно їм причудився Ульянов-Ленін», – каже Сергій Янішевський

Читайте також: Вийшла друком книга про історію сіл Копачівської громади

Завідувачка Музею історії Луцького братства, відділу Волинського краєзнавчого музею та дослідниця Олена Бірюліна звернула увагу на 10 з 19 власних назв сіл на Волині, на які Комісія вказує, що вони «не відповідають правописним, словотвірним та словозмінним нормам української мови».

«Як таке може відбуватися, якщо в цих десяти випадках йдеться про історичні назви (ойконіми)? Село Красностав – Комісія пропонує «запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку». Село тепер Володимирського району – назва історична; ойконім фіксується у XVI столітті. Волинські села Сапогове, Самари, Самари-Оріхові, Краснилівка, Красноволя (три), Краснодуб’я – Комісія пропонує «обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку». Всі ці назви історичні, перші писемні згадки цих ойконімів припадають на XV - XVI століття. Допускаю, що, наприклад, назву села Сапогове, яке в історичних джерелах зафіксоване як «Сапогов», потрібно змінити на Сапогів. Проте Комісія чомусь не пропонує конкретні усім зрозумілі зміни. Самари-Оріхові – старий ойконім. Що в цьому випадку пропонує Комісія? Самарі-Оріхові, чи Самари-Горіхові!? Незрозуміла позиція. Усі старі ойконіми з компонентою Красн- є історично зумовленими, і не потребують змін. Уляники – «запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку». Історична назва села – Гуляльники, Гуляники. Тут можливо повернутись до історичної назви, або залишити теперішню», – розповіла Олена Бірюліна.

Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий наголосив на тому, що комісія вийшла за межі своїх повноважень, оскільки питання заборони пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізації топонімії згідно із законом покладено на інші органи.

«Функціями комісії є формування та оприлюднення переліку населених пунктів, назви яких потребують обов'язкового погодження зі стандартами державної мови та рекомендаціями щодо погодження назв таких сіл, селищ, міст зі стандартами державної мови. Виглядає, що члени комісії підійшли до розроблення рекомендацій дуже формально. Є у назві корінь «красн» або «черв»? Ок, перейменувати. А чи є там насправді історичний зв’язок із комуністами, ніхто не вивчав (а це, власне, і не завдання цієї комісії)», – зауважив міністр.

Він вважає, що це рішення мають скасувати та напрацювати нове.

Читайте також: Чи доречно називати вулицю іменем сільського голови