День Конституції з османською історією
Першу Конституцію України Пилип Орлик написав в османських Бендерах, де знайшов прихиток після Полтавської битви разом із гетьманом Іваном Мазепою та шведським королем Карлом ХІІ. І тут не обійшлося без жінки – матері султана Ахмеда ІІІ – грекині Гюльнуш.
Московський дипломат Толстой подарунками та грошима намагався переконати великого візира Чорлулу Алі-пашу, не порушувати мирних домовленостей із Петром І і наполягав на видачі йому Мазепи. І так би сталося, якби у ситуацію вчасно не втрутилася валіде Гюльнуш.
Читайте також: Волинський князь Дмитро Вишневецький – на службі у султана Сулеймана та Роксолани
Вона була фавориткою Мехмеда ІV (сина султани-українки Хатідже Турхан) та матір’ю двох султанів – Мустафи ІІ, а потім і Ахмеда ІІІ – засновника «доби тюльпанів» в Османській імперії. За її втручання вдалося звільнити з посади проросійського великого візира Чорлулу Алі.
Приводом для цього став лист кримського хана Девлет ІІ Гірея, який розповів їй про москвофільську політику цього великого візира. Доки велися торги, Мазепа помер, а гетьманські клейноди отримав його наступник Пилип Орлик.
Читайте також: В Україну вперше привезли оригінал Конституції Пилипа Орлика
Разом із ним у Бендерах намагався активувати боротьбу проти московитів шведський король Карл ХІІ. Гюльнуш захоплювалася його подвигами і весь цей час докоряла синові-султану Ахмеду ІІІ, говорячи:
«Коли ж, нарешті, ти допоможеш моєму левові (Карлу ХІІ) пожерти цього царя?».
Читайте також: Луцький договір: шпигунські пристрасті та програні війни
Правлячий султан цінував думку й поради матері, яка пережила повалення у ході військового повстання чоловіка, Мехмеда ІV та змогла після нетривалого правління його зведених братів, посадити на трон своїх синів. Тому схилявся до того, аби змінити, на її прохання, мирну політику щодо московитів.
Урешті решт після погроз Петра І піти війною на османів Ахмед ІІІ 20 листопада 1710 року оголосив йому війну. Валіде Гюльнуш особисто виділила кошти із власних збережень на підготовку війська до походу. Якби не запроданська політика ще одного великого візира Балтаджи Мехмеда, то Петро І потрапив би в османський полон...
За Гюльнуш закріпилася слави жінки-воїтельки – Газі, адже вона стала першою гаремницею, яка супроводжувала чоловіка-султана Мехмеда ІV у військових походах на венеційців у Криті, поляків на Поділлі та австрійців у Відні. Завдяки їй, Карл ХІІ зміг успішно повернутися до Швеції, де зараз і зберігається Конституція Пилипа Орлика.
Читайте також: 312 років тому в Україні прийняли першу Конституцію
Невдовзі після цього Гюльнуш померла у 75-річному віці. Похована на території своєї мечеті в стамбульскому районі Ускюдар у відкритому мавзолеї, який ще за життя спроектувала.
Вона обожнювала мандри, полювання та військові походи й не любила замкнений простір – темні тісні кімнати султанського гарему. Сонце, дощ та вітер мали оточувати її і після смерті…
Читайте також: «Квітучий сад втратив найшляхетнішу квітку»: останні роки Ілони Зріні в Османській імперії
На могильному камені про покійну валіде Гюльнуш зазначено:
«Шановна пані, благодійниця та меценатка, світанок сонцесяйного султанату, місячне світло халіфату, матір отця перемоги і війни – Ахмеда Газі Хана». Далі йдеться про матеріальну і моральну допомогу, яку Гюльнуш надала османам задля здійснення завоювань.
Читайте також: Як росіяни поклали око на Роксолану