Луцький договір: шпигунські пристрасті та програні війни

25 Жовтня 2020, 15:30
Картина Густава Седерстрьома «Мазепа і Карл ХІІ», 1880 р. 3349
Картина Густава Седерстрьома «Мазепа і Карл ХІІ», 1880 р.

У Луцьку, окрім з’їзду європейських монархів 1429 року, відбулася ще одна знакова подія міжнародного масштабу – підписання 13 квітня 1711 року договору між Московським царем Петром І та Молдовським господарем Димитрієм Кантеміром супроти османського султана Ахмеда ІІІ та шведського короля Карла ХІІ.

Він відомий як «Луцький договір». Де саме це відбувалося у місті, яке на той час належало Речі Посполитій, та як, розповідає кандидатка мистецтвознавства, дослідниця османської історії, авторка книжок «Роксолана: міфи і реалії», «Жіночий султанат: влада та кохання», Олександра Шутко

Луцький договір із румунського архіву
Луцький договір із румунського архіву

Вдале вербування

 

Передмовою для підписання Луцького договору стала перемога 10 липня 1709 року Петра І над шведами у Полтавській битві. Після поразки шведський король Карл ХІІ із залишками війська та українськими козаками на чолі з гетьманом Іваном Мазепою знайшов прихисток в османських Бендерах.

Читайте також: Волинянин Андрій Войнаровський був правою рукою гетьмана Івана Мазепи

Картина шведського художника Густава Седерстрьома «Мазепа і Карл ХІІ» 1880 р.
Картина шведського художника Густава Седерстрьома «Мазепа і Карл ХІІ» 1880 р.

Відтоді його головним завданням було помститися за поразку Московському царю, намовивши султана «епохи тюльпанів» Ахмеда ІІІ розв’язати проти нього війну.

Портрет султана Ахмеда ІІІ фламандсько-французького художника 17 ст. Жана Батіста Ванмура
Портрет султана Ахмеда ІІІ фламандсько-французького художника 17 ст. Жана Батіста Ванмура

Розуміючи це, Петро І за допомогою Єрусалимського патріарха Досифея, який проживав у Стамбулі та московського посла в Османській імперії Петра Толстого «завербував» молодшого сина колишнього Молдовського господаря Костянтина Кантеміра – освіченого (знав грецьку, латину, арабську, османську, російську мови та був композитором) й патріотично налаштованого Димитрія Кантеміра.

Адже той отримав виховання при султанському палаці, був вхожий у вищі сфери османського суспільства та мав зв’язки із візирами, тому володів цінною інформацією щодо дій та планів Ахмеда ІІІ. Водночас він покладав надії на вихід Молдовського князівства з-під влади османів.

Тому почав таємно співпрацювати з московитами. Кантемір «зливав» послові Толстому інформацію про військові плани Ахмеда ІІІ. А 23 листопада 1710 року ще й очолив Молдовське князівство, до складу якого входили Молдова, Буковина, Бессарабія та Буджак. 

 

Петро І у Луцьку 

 

Отримавши від Кантеміра відомості про підготовку Ахмеда ІІІ до війни, Петро І 25 лютого 1711 року в Успенському соборі Москви проголосив про готовність воювати з османами і на початку весни виїхав до польських кордонів. Дорогою він занедужав, тому наприкінці березня змушений був зупинитися у Луцьку.

«Я зело был болен скорбью такою, какой болезни от роду мне не бывало, ибо две недели с жестокими палаксизмами (лихоманкою, нападами епілепсії – О. Ш.) была, из которых один полторы сутки держал, где весьма жить отчаялся; но потом великими потами и уриною свободился и учусь ходить», – зазначив Петро І у своєму листі.

Причиною його нездужання стало нервове виснаження та погані вісті про стан армії.  На той час Петро І перебував у Луцьку із вагітною дружиною Катериною Олексіївною, яка супроводжувала його у поході. За свідченнями очевидців, вона виходжувала Московського царя.

За два тижні він одужав і вже 13 квітня 1711 року прийняв посланця Димитрія Кантеміра – скарбника Штефана Луку з пропозицією «бути під протекцією Московського царя». Петро І вручив йому підписаний «Диплом і грамоти», який мав залишатися таємницею для оточення Кантеміра.

Тому той почав активно переказувати інформацію про пересування та дислокацію османського війська. На жаль, не збереглося відомостей про те, де саме у Луцьку навесні 1711 року мешкав Петро І. Ймовірно, у будинку, що нині міститься на вулиці Пушкіна, 2 і відомий лучанам як «Будинок Петра І».

Фото будинку Петра І у Луцьку
Фото будинку Петра І у Луцьку

Адже восени 1709 року після перемоги у Полтавській битві він уже зупинявся там, коли їхав до Варшави на укладення мирної угоди із вірним союзником – новим королем Речі Посполитої Фрідріхом Августом II.

То була звичайна українська хата на два крила, зведена у камені на початку ХVII століття. Таке житло було цілком у стилі Петра І, який вважався невибагливим у побуті. Тож не виключено, що і через два роки він, будучи у Луцьку, також там мешкав і підписав договір. 

Фото будинку Петра І у Луцьку
Фото будинку Петра І у Луцьку

Цей документ містив 17 пунктів про визнання Молдовським князівством влади Московського царя зі збереженням звичаїв, привілеїв бояр та наслідування молдовського престолу нащадками Димитрія Кантеміра. Петро І натомість обіцяв повернути молдованам їхні історичні землі, загарбані османами, й позбавити їх виплати податей султану.  

Луцький договір із румунського архіву
Луцький договір із румунського архіву








 

Гаремний вихованець

 

30 травня 1711 року московські війська увійшли у Молдовське князівство, де їх радо зустрів господар Димитрій Кантемір. Невдовзі він у Яссах  (Румунія) присягнув на вірність Петру І. Звістка про це засмутила і без того невпевненого у своїх військових здібностях великого візира Балтаджи Мехмеда-пашу, якого султан Ахмед ІІІ уповноважив очолити військовий похід на московитів. 

Зображення Петра І та Димитрія Кантеміра в Яссах від 1711 р. Гравюра 18 століття
Зображення Петра І та Димитрія Кантеміра в Яссах від 1711 р. Гравюра 18 століття

Ще в юності він прислуговував султанським євнухам як писар, який завідував гаремними книгами закупівель. Потім його перевели до корпусу вартових султанського палацу – балтаджи. Тоді ж за ним і закріпилося його прізвисько. Згодом Балтаджи Мехмед став чоловіком наложниці Ахмеда ІІІ, яку той покохав ще у юності, не будучи султаном.

Портрет великого візира Балтаджи Мехмеда-паші, опублікований Вільямом Хогартом 1723 року
Портрет великого візира Балтаджи Мехмеда-паші, опублікований Вільямом Хогартом 1723 року

Саме вона сприяла тому, аби її чоловік зробив блискучу кар’єру. Великий візир Балтаджи Мехмед не мав досвіду командування військовими кампаніями. Його усюди супроводжував вірний помічник – скарбник Осман-ага. 

Подейкують, що він фактично керував військом під час Прутської битви. Попри це, 8 липня 1711 року османи розбили військо Петра І, який запросив миру, надсилаючи великому візирові велику суму грошей, прикраси й соболині хутра. Той пристав на таку пропозицію. 

 

Нездійсненна мрія молдован

 

Це обурило Карла ХІІ, кримського хана Девлет ІІ Герая та наступника померлого гетьмана Мазепи, Пилипа Орлика. Вони прагнули полонити царя, тому й вимагали продовження військових дій.

Але великий візир вирішив, що вже достатньо зробив для султана, уклавши з Петром І мирну угоду, за якою вимагав у московитів повернення Азова, виведення військ із Речі Посполитої, невтручання у справи українських козаків, які перебували під польським та османським протекторатом, та виплати кримському ханові щорічної субсидії.

Через це, за наказом Ахмеда ІІІ, поплатився посадою, а його помічник Осман-ага – життям.  Серед вимог великого візира попервах була і видача зрадника Кантеміра. Але московити запевнили, що той втік у невідомому напрямку.

Так він, перебравшись до Московії разом із родиною (донька Марія стала останнім коханням Петра І), врятувався від страти. Луцький договір після поразки Петра І у Прутській битві втратив силу, і Молдовське князівство залишилося ще на століття під владою Османської імперії.

Димитрій Кантемір отримав у Московії князівський титул, значну пенсію та маєтності. Свої знання про Османську імперію виклав у працях «Система, або стан магометанської віри» та «Історія освіти й падіння Османської імперії».

Працював над перекладом османських творів та написанням мемуарів. Помер Димитрій Кантемір 1723 року у маєтку в селі Дмитровка Київської губернії.

Олександра ШУТКО

Коментар
02/12/2021 Четвер
02.12.2021
01.12.2021
30.11.2021