«Волинь у часі і просторі»: відбулася перша науково-практична конференція присвячена Івану Корсаку
У Луцьку відбулася перша науково-практична конференція, присвячена до 75-річчя від дня народження Івана Корсака «Волинь у часі і просторі: історія, культура, духовність».
Захід відбувся 3 грудня. Про це повідомляє кореспондентка Район.Історія.
Організаторами та партнерами конференції були Волинський національний університет імені Лесі Українки, Музей Сучасного Українського Мистецтва Корсаків, Волинська крайова організація Всеукраїнського товариства «Просвіта» та Академія практичного менеджменту PMBA.
На конференцію завітали представники інвестиційної групи VolWestGroup, заступник голови Волинської обласної ради Григорій Пустовіт, науковці, працівники сфери культури, гості з Польщі Адам Останек та Рафал Міхлінскі, поціновувачі творчості Івана Корсака.
Відкривав першу науково-практичну конференцію Віктор Корсак – голова ради директорів компанії VolWestGroup, доктор економічних наук, кандидат медичних наук, фундатор Музею сучасного українського мистецтва Корсаків та син видатного письменника Івана Корсака.
Читайте також: Портрет зі спогадів. Яким запам’ятали Івана Корсака колеги та друзі
«Ця конференція має надзвичайно велике значення у розвитку самої науки, тобто це один із ефективних шляхів формування науки, формування теоретичного апарату, тоталогічного. Ми будемо говорити сьогодні про історію. Мені дуже подобається вислів Наполеона, що історію пишуть переможці. Я його все-таки весь час перефразовую і кажу: хто хоче перемогти, той мусить написати свою історію», – зауважив Віктор Корсак.
Читайте також: «Ця людина - не планета, а ціла галактика»: у Луцьку відбувся вечір літературного портрету Івана Корсака
За словами Віктора Корсака, важливим аспектом цієї конференцію було формування еліт.
«Ми вчимося зафіксувати в просторі та часі видатну особистість, зокрема мова буде йти про Івана Корсака, а він дійсно був видатним. Хто читав, той знає, що його ритм, динаміка, свій стиль, на одній сторінці, починаючи від прагматичної журналістики та закінчуючи витонченим словом, – це є рівень! Я звернув увагу, що фактично у всіх епохах є по декілька романів Івана Корсака, він суттєвий внесок вніс в це. Це важливо і про це треба говорити.
Якщо не робити таких конференцій, то такі постаті тонким шаром «розмажуться по історії» і про них не буде видно й чути. Наприклад, в нас є Музей Кумановського. Якби ми не зробили цього музею, ці роботи висіли б десь по спальнях та кухнях, а сьогодні ця постать уже є», – розповів Віктор Корсак.
Читайте також: Запис концерту, присвяченого ювілею Івана Корсака
Він також оголосив конкурс на наукові роботи щодо творчості та життя Івана Корсака, за результатами якого видадуть альманах.
Заступник голови Волинської обласної ради Григорій Пустовіт звернув увагу на громадську роботу знаного волинянина та українця.
«Ми говоримо про наукову спадщину, але давайте говорити й про громадську позицію. Іван Феодосійович тричі був депутатом Волинської обласної ради. Він почесний громадянин Луцька та Каменя-Каширського. Він лауреат багатьох премій, а його роль в формуванні громадської думки на Волині – неперевершена. Взагалі вона ще чекає вивчення і оцінки. Його газета «Народна трибуна» фактично формувала думку на початку 90-х років. Іван Фнодосійович зрозумів одне, що треба задати питання: Хто ми? Що у нас за спиною? Невже ми тільки зараз прийшли, не маючи ніякої історії?
Я думаю, ця конференція, це ще одна підстава говорити про наше минуле, як ключ до нашого майбутнього. Говорити про наше минуле, яке дає нам не просто шанс, а перспективу. Такі конференції збагачують і наукове середовище, і громадське, і всіх нас. Щоб ми відчули свою причетність до того, що ми не просто волиняни, а відносимося до когорти успішних людей, які будували те, що завтра стане історією», – зауважив Григорій Пустовіт.
Учасників конференції також привітала народна депутатка Ірина Констанкевич. За її словами, ще під час її викладацької роботи у Волинському національному університеті імені Лесі Українки, студенти почали робити перші наукові дослідження новизни, особливостей, стилю та манери письма Івана Корсака.
«Ми досліджували тематику історичних романів, пробематику та все, що стосується Волині. Але це були, знаєте, такі собі схематичні роботи, студентські переважно бакалаврські або магістерські, які не мали цілісного і завершеного вигляду у плані осмислення уже загального.
Безперечно, треба виокремлювати і культурну творчість, і журналістику, але при цьому говорити про цінності та орієнтири, на які спирався Іван Феодосійович, і на ті, які послідовно реалізовані в його творчості. Я є великою шанувальницею творчості Івана Корсака. Я люблю читати його книги, вони для мене в багатьох питаннях стали орієнтиром не лише моєї викладацької роботи, а й парламентської роботи», – розповіла Ірина Констанкевич.
Читайте також: Пантеон української слави Івана Корсака: фільм про життя та творчість журналіста й письменника
Розпочав роботу конференції науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, журналіст, доктор Українського вільного університету (Мюнхен) Сергій Козак. Він детально описав спадщину української діаспори в творчості Івана Корсака.
За ініціативи Сергія Козака, в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, яка є найбільшою в Україні, відкрили онлайн-виставку, де представлені твори Івана Корсака.
«Це правильно, що ми аналізуємо книжки, це вище довершення письменника, але я пропоную не забувати й про статті, оскільки це і прекрасний журналіст. Почасти, найважче пройти цей шлях журналістський, ніж навіть письменницький», – зауважив Сергій Козак.
Читайте також: «Книга дає можливість отримати відповідь», – призерка конкурсу відгуків на книги Івана Корсака
Іван Корсак неабияк цінував слово письменників літературної міграції України та намагався відшукати імена із Великої Волині. Традиції та коріння цього ще не вивчені достеменно, тож Іван Корсак про це часто згадував. Він дуже цікавився уродженцем Кременеччини – Олександром Грановським-Неприцьким.
«Це перший українець – професор американського університету в Міннесоті. І пригадую, Іван Феодосійович дуже цінував той факт, що саме завдяки українцеві з Волині в цьому університеті було відкрито перший Центр з вивчення іміграції, не лише української.
Він не раз просив у мене різні архівні матеріали, оскільки Іван Корсак, це і журналіст, але це і дослідник. Він мав оцю прискіпливість дослідницьку», – додав Сергій Козак.
Івана Корсака дуже хвилювали долі «невеликих міграцій», він хотів простежити, як склалась доля кожного.
«Я мала змогу спостерігати, як Іван Феодосійович працював над цим романом (ред. – «Перстень Ганни Барвінок»), оскільки саме тоді я готувала до друку листи Ганни Барвінок. Я пам'ятаю з якою жадібністю Іван Корсак вивчав ці листи Ганни Барвінок до різних людей з її оточення. Потім, ці листи дали Івану Корсаку цікавий фактаж при написанні роману», – зазначила Світлана Короненко.
Читайте також: За романом «Перстень Ганни Барвінок» Івана Корсака знімуть художній фільм
«Перстень Ганни Барвінок» про Олександру Білозерську, дружину Пантелеймона Куліша, є чи не першим романом в Україні про письменницю. Автору вдалося показати сповнене колізій життя цієї унікальної письменницької пари. Іван Корсак не чіпляє героям ярлики, довершено колекціонує та добирає факти, щоб розповісти про ці непрості стосунки, не очорнивши їх.
Читайте також: «Дорогоцінний спадок, коштовніший за будь-який перстень». Відгук на книгу Івана Корсака про Ганну Барвінок
«Шляхетність – це був його такий вроджений атрибут», – зауважив Микола Кучерепа.
Читайте також: Більше, ніж газета. Архів тижневика «Сім’я і дім» відтепер у вільному доступі
«Була історія отаких маленьких людей у маленькому місті, і вона поєднувалася з історією видатного діяча Данила Братковського. Романіст, по суті історик, Іван Корсак, я собі так думаю, намагався створити антиоду хабарництву. Це данина історичній правді. Це цінна лепта в скарбницю духовного відродження України. Тому що без подвигу Данила Братковського нам важко розібратися в реаліях сучасної України. Твори Івана Корсака, на мою думку, приречені на довге життя, оскільки автор повертав нам історію, творячи із літературної пустелі квітучий сад на ім'я «Пантеон українських героїв», – розповів професор.
Доктор гуманістичних наук, голова Ради Інституту аналізу державної та регіональної політики Олег Савчук детально зупинився на соціософії у творах В’ячеслава Липинського, Григорія Хомишина та Івана Корсака.
Читайте також: В'ячеслав Липинський: коротка біографія
Серед творів, що інтерпретують політичну культуру українців, філософію та соціологію в ХХ столітті, є книга «Діти Яфета». Її видали у 2010 році. У своїй творчості Іван Корсак фактично відсилається до життя В'ячеслава Липинського.
Докторка історичних наук, професорка кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки Оксана Каліщук детально зупинилася на просопрографічному вимірі історії України в історичних романах Івана Корсака.
Кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки Віктор Яручик розповідав про прозу Івана Корсака.
«Одна зі студенток якось сказала, що Іван Корсак біограф нашого краю, я б сказав що це біограф волинської душі. Змалювання героїв у творах Івана Корсака – це змалювання доль, настільки зворушливо описаних, наскільки інтимні рідкі подробиці з їхнього життя Іван Феодосійович уміє діставати й доносити читачеві. Його література – це література для росту, а не для розваги», – зауважив Віктор Яручик.
Читайте також: Не під силу нікому спинити Слово
«Книжки Івана Корсака підвищують наш рівень, заставляють думати про нашу історію не так, як ми звикли. Це література не масова. Іван Корсак – неординарна постать, яка засвідчує наскільки талант людини може інтегруватися і видозмінюватися», – додав доцент Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Докторка філологічних наук, професорка кафедри української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки Ніна Данилюк розповіла про есперантиста, письменника-символіста та педагога, який здобув популярність завдяки творам японською та есперанто Василя Єрошенка (1890-1952).
Читайте також: Особистість у історії
Свого часу, Іван Корсак також писав про цього українця у книзі «Імена твої, Україно», тим самим повернув його ім'я із забуття.
«Довгий час про цю постать в Україні не говорили, тому що вона не вписувалася у рамки радянського традиційного бачення. Людина, яка від народження була сліпою, за походженням українець, але жив на території Білгородщини. І власне росіяни дуже хочуть, щоб Єрошенко був їхнім письменником і вони дуже багато роблять для цього», – розповіла Ніна Данилюк.
Своїми спогадами про Івана Корсака як читача Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки поділилася й заслужена працівниця культури та директорка установи Людмила Стасюк.
Читайте також: Луцькій бібліотеці передали три томи історичних романів Івана Корсака
За словами Людмили Стасюк, у складі активних користувачів бібліотеки, Іван Корсак перебував в останнє десятиліття свого життя, котре хронологічно збіглося з періодом його плідної роботи над створенням низки історичних романів.
«Іван Феодосійович був делікатним співрозмовником, а водночас і вимогливим читачем, який послідовно вивчав подробиці життєвого і творчого шляху майбутніх героїв своїх історичних романів», – розповіла Людмила Стасюк.
Пам'ять про творчість Івана Корсака бережуть, тож у бібліотеці зберігаються усі випуски газети «Народна трибуна».
Читайте також: «Народна трибуна» Івана Корсака: як працювала «бунтівна» газета на початку незалежності
Журналістка та випускова редакторка інформаційного агентства «Волинські Новини» Оксана Головій зупинилася на кількох романах Івана Корсака. Вона зізналася, що навіть бачила твори в рукописах ще тоді, коли про них мало хто знав. Певний період Оксана Головій навіть допомагала їх набирати.
«Я маю за честь сьогодні бути тут, бо Іван Корсак був дуже особливою людиною в моєму житті. Я називала і називатиму його «хрещеним батьком професії», – поділилася спогадами Оксана Головій.
«Його книги це не чтиво для метро, це не відпочинок для очей. Його книги треба читати вдумливо, іноді навіть дозовано і приймати, як ліки. Як ліки проти байдужості, як ліки проти непам'яті, як еліксир відновлення національної свідомості і гордості за свій народ», – вважає журналістка.
«Насправді мало кому вдається так філігранно його опанувати, щоб це не видавалося штучним. Інверсію я назвала б його беззаперечною фішкою. Як на мене, це був один із засобів зачепити читача і залишити в його пам'яті не тільки імена героїв роману, а й те, чому вони жодним чином не мають лишатися на задвірках історії. Я вважаю, що в цьому абсолютна цінність творчого спадку Івана Корсака як романіста», – зауважила Оксана Головій.
Ведуча науково-практичної конференції, директорка Бізнес-академії практичного менеджменту PMBA Тетяна Репницька додала, що в рамках заходу видадуть спецвидання «Літопис Волині».
Після виступів учасників відбулося нагородження переможниці конкурсу читацьких відгуків на книги Івана Корсака Валентини Рибаченко. Захід завершився панельною дискусією та екскурсією неймовірною локацією заходу Музеєм сучасного українського мистецтва Корсаків.
Читайте також: «Читаю Імена»: у Луцьку нагородили переможницю конкурсу відгуків на книги Івана Корсака
Фото Дарини МИХАЛЮК