151 рік тому народився автор державного герба Української Народної Республіки Василь Кричевський

12 Січня 2024, 11:21
Василь Кричевський. Джерело фото: сайт «ВУФКУ. Lost&Found» 738
Василь Кричевський. Джерело фото: сайт «ВУФКУ. Lost&Found»

Василь Кричевський досліджував і зберігав українську культуру. Він створив український напрям у світовому модерні. Його роботи поєднали традиції та авангард. У багатьох царинах культури у свій час Василь Кричевський був новатором. 

Художник та автор державного герба УНР народився 12 січня 1873 року. Про це пише Український інститут національної пам'яті.

Факти з життя Василя Кричевського

Коріння
Народився у селі Ворожбі під Лебедином, тепер це Сумська область. Батько Григір був повітовим фельдшером. У 13 років Василь вступив до залізнично-технічного училища в Харкові, вивчав креслення та малювання. Його здібності помітили в міській управі. З 15 років він робив проєкти житлових будинків. А в 19 став помічником міського архітектора. Одночасно відвідував лекції в Харківському університеті, прослухав курси з історії та історії мистецтва.

Василь Кричевський (1873 - 1952). Фото: vufku.org
Василь Кричевський (1873 - 1952). Фото: vufku.org

Художник
Попри те, що не мав художньої освіти, він був непересічним художником.   24 роки привіз з Алушти цикл акварельних пейзажів. Уперше виставив ці етюди в Харкові. Упродовж життя експонував свої художні роботи і в Україні, й за кордоном. Остання прижиттєва виставка Василя Кричевського на батьківщині відбулася 1940 року в Києві. На ній експонували 1055 творів митця. 

Василь Кричевський «На півдні» («Татарська сакля»), дарунок В. Кричевського Лебединському художньому музею (1929). Фото: artmuseum.lebedyn.org
Василь Кричевський «На півдні» («Татарська сакля»), дарунок В. Кричевського Лебединському художньому музею (1929). Фото: artmuseum.lebedyn.org

Архітектор
Василя Кричевського вважають творцем українського архітектурного модерну. Першим проєктом у такому стилі стала будівля Полтавського земства (1903–1907). У 1907-му Василь перебрався до Києва. Чи не найвідомішими київськими архітектурними проєктами Кричевського є будинок професора Михайла Грушевського та будинок для письменників «Роліт» на сучасній вулиці Богдана Хмельницького. На початку 1920-х Кричевський відреставрував будинок Тараса Шевченка на Хрещатицькому завулку, 8 та домігся, щоб там відкрили музей. А в 1930-х роках спроєктував меморіальний музей Шевченка в Каневі на Черкащині.

Будинок Полтавського губернського земства. Вестибюль першого поверху, початок XX ст. Фото: uain.press
Будинок Полтавського губернського земства. Вестибюль першого поверху, початок XX ст. Фото: uain.press

Вчитель
Був одним із засновників у 1917 році Української академії мистецтв у Києві  – нині це Національна академія образотворчого мистецтва й архітектури. Першим ректором закладу став його молодший брат Федір, а Василь керував майстернею архітектури та орнаментики. У 1918–1919 також працював викладачем і директором Миргородського керамічного інституту. Ініціював створення Українського архітектурного інституту, де викладав протягом 1922–1941 років.

Засновники Української академії мистецтв (зліва направо): сидять — Абрам Маневич, Олександр Мурашко, Федір Кричевський, Михайло Грушевський, Іван Стешенко, Микола Бурачек, стоять — Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук, Київ, 5 грудня (22 листопада) 1917 року.
Засновники Української академії мистецтв (зліва направо): сидять — Абрам Маневич, Олександр Мурашко, Федір Кричевський, Михайло Грушевський, Іван Стешенко, Микола Бурачек, стоять — Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук, Київ, 5 грудня (22 листопада) 1917 року.

Килими та кераміка
У 1912—1913 роках Кричевський керував килимарською майстернею Ханенків у селі Оленівці на Київщині. У 1914-му працював у Опішні на Полтавщині, досліджував тамтешню кераміку, сам сідав за гончарний круг.

Український тризуб
У лютому 1918 року більшовики з гармат розстріляли будинок Михайла Грушевського, де на горішньому поверсі жив Василь Кричевський із родиною. Згоріли його малярські полотна, ескізи, начерки й унікальна етнографічна колекція предметів народного мистецтва. З депресії його витягла пропозиція Михайла Грушевського, голови Української Центральної Ради, розробити державну символіку Української Народної Республіки. За основу для герба Кричевський узяв тризуб київського князя Володимира. Цей символ Українська Центральна Рада затвердила як герб УНР.

Читайте також: Створення Директорії 105 років тому: як це було на Волині

Василь Кричевський. Герб УНР. Плакат, 1918. Із фондів Інститут рукопису НБУВ, ф. 244, од. зб. 628.
Василь Кричевський. Герб УНР. Плакат, 1918. Із фондів Інститут рукопису НБУВ, ф. 244, од. зб. 628.

Театр і кіно
Деякий час Василь Кричевський працював у театрі Миколи Садовського, оформлював вистави «Тарас Бульба», «Ревізор», «Богдан Хмельницький». А згодом — постановки «Пані Марра» й «Уріель Акоста» в Українському державному театрі.  У 1925 році Всеукраїнське фотокіноуправління запросило його стати консультантом та оформлювачем біографічного фільму «Тарас Шевченко». Наступного року художник оформив ще два великих кінопроєкти «Тарас Трясило» та «Микола Джеря». З 1926 року працював на Одеській кінофабриці. Оформив 12 фільмів, серед яких «Звенигора» Олександра Довженка. У 1937-му працював над першим в Україні кольоровим фільмом «Сорочинський ярмарок» Миколи Екка.

Книги
Упродовж 50 років Василь Кричевський оформлював книжки. Першою роботою була обкладинка альбому малюнків до «Енеїди» Івана Котляревського у 1903 році, останньою — обкладинка для Українського православного календаря на 1953 рік, що був виданий у Нью-Йорку. Працював над оформленням книг Володимира Винниченка, Михайла Грушевського, Юрія Яновського, Данила і Вадима Щербаківських, Григорія Чупринки, Дмитра Ревуцького, Бориса Грінченка, Миколи Бажана, Максима Рильського та інших. 1928 року Кричевський розробив обкладинки та понад 400 портретів українських поетів у чотиритомній Антології української поезії. Її за кілька років вилучили з бібліотек та знищили.

Окупація та еміграція
Під час німецької окупації Василь Кричевський залишився в Києві, викладав. Наприкінці 1943 року сім’я переїхала до Львова. Кричевський став ректором Вищої мистецької школи. Радянська влада переслідувала людей, які залишилися в окупації. У березні 1944-го Василь та Євгенія Кричевські виїхали за кордон. Спершу жили в Парижі, потім – у Венесуелі. На еміграції малював пейзажі Каракаса, а також Україну. Помер Василь Кричевський 15 листопада 1952 року в передмісті Каракаса. Трохи не дожив до 80-річчя.

Творчий спадок
Одна з найбільших колекцій робіт Василя Кричевського зберігається в Українському музеї Нью-Йорка. Унікальну збірку його картин можна побачити в Музеї української діаспори в Києві. У 2003 році онука Оксана де Лінде передала близько 300 робіт Кричевського в дарунок музеям Харкова, Полтави, Лебедина, Києва. В Опішні на Полтавщині створено Музей мистецької династії Кричевських. Василь – патріарх великої мистецької родини. Художниками були його брат Федір, обоє синів Василь та Микола, дочка Галина Кричевська-Лінде, внучка Катерина Кричевська-Росандич. І сьогодні займаються творчістю внучка Оксана Лінде де Очоа, внук Василь Лінде-Кричевський, правнучка Бланка Мирослава Лінде-Дункан.

Михайлівський собор у Києві. Василь Кричевський. 1952. Дерево, олія.
Михайлівський собор у Києві. Василь Кричевський. 1952. Дерево, олія.

Читайте також: «Аристократична душа»: цікаві факти з життя автора емблеми ОУН Роберта Лісовського

Коментар
24/04/2024 Середа
24.04.2024
23.04.2024