«Аристократична душа»: цікаві факти з життя автора емблеми ОУН Роберта Лісовського

11 Січня 2024, 12:39
Роберт Лісовський ФОТО 635
Роберт Лісовський

29 грудня минуло 130 років від дня народження Роберта Антоновича Лісовського (1893–1982) – українського художника, який займався станковою та книжковою графікою, декоративно-ужитковим мистецтвом, сценографією і дизайном. У своїй творчості він був послідовником Михайла Бойчука й Георгія Нарбута.

Вчився в Сластіона, Нарбута, Бойчука

Роберт Лісовський народився 29 грудня 1893 року в місті Кам'янському Катеринославської губернії (нині – Дніпропетровської області). Походив із німецької родини. Його батько, Антін Карлович Лісовський, народився в місті Томашеві, був німцем за походженням, як і матір Роберта, Юлія фон Анзер (Ансієр). Про це пише провідний науковий співробітник Національного музею історії України Олександр Іщук на сайті Національного музею України.

Батько майбутнього художника працював завідувачем механічних майстерень філії Дніпровської металургійної фабрики (у радянський час – завод імені Дзержинського в Дніпродзержинську, як тоді називалося Кам'янське). Брат – Борис (Бернгард) Антонович Лісовський, який працював керівником групи постачання «Кам'янбуду», був репресований 1937 року, фігурує у справі як німець. Роберт також мав брата Володимира, сестер Олену й Матильду. Те, що батьки трьом із п'яти своїх дітей дали німецькі імена (Роберт, Бернгард, Матильда), теж вказує на їхнє німецьке походження.

Роберт Лісовський
Роберт Лісовський

Початкову освіту Роберт здобув у німецькій школі в Кам'янському. У 1906–1908 роках навчався в Миргородській художньо-промисловій школі імені Миколи Гоголя в Опанаса Сластіона й Рудольфа Пельше (перший відомий, зокрема, як автор проєктів земських шкіл на Полтавщині, другий – як кераміст). У 1908–1910 роках учився в рисувальній школі Миколи Мурашка в Києві. У 1917–1921 роках навчався в Українській державній академії мистецтв під керівництвом Георгія Нарбута й Михайла Бойчука.

Паралельно з навчанням Роберт Лісовський займався практичною діяльністю, зокрема ілюстрував третє видання збірки поезій Павла Тичини «Сонячні кларнети», опублікованої 1922 року. 1919-го був художником-декоратором вистави "Ромео і Джульєтта" Шекспіра, поставленої в «Молодому театрі» Леся Курбаса.

Життя в еміграції

Роберт Лісовський не сприйняв прихід радянської влади й 1920 року емігрував. Мав намір виїхати до Лейпцига, однак обставини не сприяли цьому. Оселився у Львові, де вже сформувалася мистецька придніпровська група – Гурток діячів українського мистецтва. Працював оформлювачем книжкових видань, учителем рисунка в учительській семінарії. Деякий час проживав у селі Янчині (нині – Іванівка Львівської області) у Мирона Луцького, де створив низку картин.

1925 року Роберт Лісовський одружився у Львові зі Стефанією Туркевич, яку вважають першою українською жінкою-композитором. 1927 року в них народилася донька Зоя Лісовська (згодом за чоловіком – Нижанківська), яка стала живописцем і графіком. Онука Роберта Лада Нижанківська-Кукс теж стала мисткинею.

1927-го Роберт Лісовський закінчив Берлінську академію мистецтв. Між 1929 і 1945 роками був професором графіки Української студії пластичного мистецтва в Празі. Його ученицею вважала себе українська художниця та поетеса Галя Мазуренко, дитинство якої теж минуло на Січеславщині. У «празький» період Роберт Лісовський створив чимало творів, які стали добре відомими серед українців у різних державах світу.

Після війни Роберт Лісовський перебував в Італії, де багато малював. Згодом 17 років проживав у Лондоні, де певний час очолював Союз українців Великої Британії. З 1976-го жив у Женеві, де й помер 28 грудня 1982 року. За словами Марини Антонович-Рудницької, «з Лісовським відійшов у могилу останній безпосередній учень Нарбута».

Письменник Улас Самчук писав про митця: «Антенно-вразливий проповідник чистоти і ґрації лінії і правди Роберт Лісовський з його аристократичною душею і богемською безпорадністю».

Творчий доробок: від політичної символіки до акварельних пейзажів

Роберт Лісовський створив проєкти символіки України на замовлення українських політичних структур в еміграції, емблеми політичних організацій, зокрема емблему ОУН «Тризуб із Мечем», а також проєкти українських шрифтів, фірмових знаків, екслібрисів тощо. Був автором обкладинки до поетичної збірки Олега Ольжича «Вежі» (Прага, 1940), обкладинки місячника «Визвольний шлях» (виходив у Лондоні з 1948 року) тощо.

Роберт Лісовський
Роберт Лісовський

Прапор ОУН, створений у 1930-х або 1940-х роках. Автор невідомий. По центру прапора розташований тризуб із мечем, копія з тризуба, який намалював Роберт Лісовський. Національний музей історії України
Прапор ОУН, створений у 1930-х або 1940-х роках. Автор невідомий. По центру прапора розташований тризуб із мечем, копія з тризуба, який намалював Роберт Лісовський. Національний музей історії України

У галузі прикладного мистецтва втілив проєкти килимів у майстерні «Гуцульське мистецтво» в місті Косові, надмогильного пам'ятника громадській діячці Ользі Басараб на Личаківському цвинтарі у Львові. Також створював акварельні пейзажі, замальовки квітів тощо.

Для більшості творів Роберта Лісовського характерні співмірність графічних композицій, ретельність, активні кольорові рішення.

Ушанування пам'яті в сучасній Україні

У Кам'янському є вулиця Роберта Лісовського. 18 травня 2023 року Київська міська рада перейменувала вулицю Академіка Бутлерова на вулицю Роберта Лісовського. У місті Дніпрі вулицю Щукіна перейменували на вулицю Роберта Лісовського.

У колекції Національного музею історії України зберігся прапор ОУН, виготовлений орієнтовно в кінці 1930 – на початку 1940-х років. По центру прапора зображено тризуб із мечем за тим зразком, як його малював Роберт Лісовський. Також тризуб із мечем часто використовували під час друку підпільних видань ОУН.

Коментар
18/04/2024 Четвер
18.04.2024
17.04.2024