Знищення пам'яток у Львові: росіяни бояться Шухевича та Бандеру навіть після смерті
-
-
>
-
>
-
>
2024
Росіяни завдали ударів безпілотниками по Львову та Дублянах.
У понеділок, 1 січня, окупанти повністю знищили музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича у Львові та поцілили в університет в Дублянах, де 100 років тому вчився Степан Бандера. Про це повідомив мер Львова Андрій Садовий у Telegram.
«У Дублянах ударною хвилею вибито вікна в гуртожитках, лікарні, каплиці та будинках. Загалом понад 60 вікон. Також в навчальних корпусах аграрного університету знищено понад 600 метрів квадратних покрівлі та перекриття. Музей Шухевича на Білогорщі знищено повністю», – написав він.
Музей Романа Шухевича, відділ Львівського історичного музею (вулиця Білогорща, 76а), створили у будинку, де він загинув 5 березня 1950 року під час облави підрозділів Міністерства державної безпеки СРСР.
Музей відкрили 23 жовтня 2001 року коштом Товариства вояків УПА у США імені генерал-хорунжого Тараса Чупринки.
У будинку музею знаходилась остання штаб-квартира головного командира УПА. Він мав два поверхи. На першому поверсі були п'ять тематичних зал. Другий поверх відтворював побут головного командира УПА під час перебування його на цій підпільній квартирі (весна 1948-1950 рр.).
Важливим історичним об'єктом будинку також була криївка, що знаходилася при вході на горище, фактично — перегородка, що відокремлювала горище від кімнати подвійною дощатою стіною. Вхід у криївку здійснювався зі сходового майданчика. Потрапити до неї можна було з окремого входу.
Як повідомляє Львівський історичний музей, втрачені меморіальні речі Романа Шухевича. Серед них стіл, крісла, фотель, фортепіано, а також погруддя Романа Шухевича авторства Михайла Черешньовського та скульптура Степана Бандери авторства Ярослава Троцька.
«Решта близько 600 одиниць експонатів від початку повномасштабної війни перенесли в інше місце. Зараз вони у безпеці. Збитки – 2 мільйони 258 тисяч гривень. Це лише вартість будівлі. Збитки через втрачене майно ще підраховують», – йдеться в повідомленні.
Історик Владлен Мараєв опублікував фото будинку.
«Це дім, де він прийняв останній бій 5 березня 1950 року, ліквідував одного зі сталінських карателів (майора держбезпеки Ровенка) і героїчно загинув», – написав він.
Історик та народний депутат Володимир В'ятрович навів дані нещодавнього соцдослідження щодо постаті Шухевича та боротьбі УПА:
- 87% респондентів заявили, що Роман Шухевич має бути в Українському національному пантеоні;
- 67% виявили бажання, щоб у їхньому населеному пункті був музей, присвячений боротьбі УПА;
- 92% вважають, що в майбутньому Національному музеї війни за незалежність має розповідатися про боротьбу УПА.
«Росія вдарила по музеї Шухевича в Білогорщі та університеті в Дублянах, де вчився Бандера. Марно намагається знищити памʼять про тих, хто навчили українців перемагати. Москва знищила музей Шухевича під Львовом. Але вже не здатна знищити памʼять про нього, яка відроджується серед українців. Доказом цього є найсвіжіше соціологічне дослідження з осені минулого року», – відреагував Володимир В'ятрович.
Читайте також: Яким був Головнокомандувач УПА Роман Шухевич
Директор Музею Івана Франка у Львові Богдан Тихолоз вважає, що музей Шухевича не знищили, бо справа Шухевича живе. Він додає, що цілеспрямоване знищення музею у день народження Степана Бандери та перший день нового року – спроба символічного вбивства національної пам'яті.
«Справа національної честі - відбудувати і відновити Музей. Справа національного обов'язку - глибше пізнати нашу історію і наших героїв. Справа національної гідності - продовжити їхню боротьбу. Справа національного майбутнього - перемогти в цій боротьбі. Певен, разом ми все відновимо і відбудуємо.
Якщо замість плачів і нарікань зберемося докупи і об'єднаємося довкола спільної справи і спільних цінностей. Музей Шухевича згорів дотла. Властиво, будівля. Дякувати Богу, завдяки музейникам більшість найцінніших експонатів врятовано. Лунають слушні пропозиції від колег: зісканувати руїни для майбутньої відбудови та музеєфікувати обгорілі деталі (маєш рацію, Андрій Котлярчук ). Це теж непроста справа, яка потребує фахового підходу і коштів. Але Музей Шухевича насправді НЕ знищено, бо справа Шухевича живе. І вона переможе. Бо головного героя цього музею, як і інших наших героїв, вороги досі бояться. Саме тому музеї важливі. Саме тому тратити гроші на їх охорону, збереження й розвиток - не марнотратство, в справа національної безпеки. Саме тому це справа не лише самих музейників і органів управління, а насамперед цілого суспільства. Суспільства людей, яким не байдуже», – написав він.
Окрім музею, окупанти пошкодили й університет в Дублянах, де 100 років тому навчався Степан Бандера.
«Хтось каже, що мова – не важливо. Комусь історична пам’ять – не важливо… Багатьом і в принципі щодо всього – «какая разніца». А ворогу це все ох як важливо… Саме тому у 115 День народження Степана Бандери ворог поцілив у корпус Львівського національного університету природокористування, у якому він колись навчався», – написав завідувач кафедри міжнародних економічних відносин та маркетингу Андрій Линдюк.
Відомо, що після закінчення навчання в Стрийській гімназії, Степан Бандера вступив на рільничо-лісовий факультет Львівської Політехніки у 1928 році.
На сайті університету зазначають, що навчання відбувалося у вісім семестрів, чотири семестри у Львові, чотири – в Дублянах. Степан Бандера був відмінником, зразковим студентом, брав участь в різного роду гуртках. Проживав Степан Бандера в єдиному на той час гуртожитку, сьогодні – гуртожиток №5.
Провчившись вісім семестрів, Степан Бандера так і не склав дипломного екзамену через свою політичну діяльність. За словами дослідниці Лесі Бондарук, Степан Бандера навчався там «наїздами» поміж арештами й переслідуваннями.
Читайте також: Степан Бандера як символ руху нескорених
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
