Перші шпальти світової преси 18 травня про війну в Україні

18 Травня 2022, 23:54
Поранених українських бійців обшукують російські військові. Фото «Passauer Neue Press» 1639
Поранених українських бійців обшукують російські військові. Фото «Passauer Neue Press»

Головними темами перших сторінок світових ЗМІ є евакуація поранених  з Маріуполя, проблематичний експорт зерна з України та применшення важливості росією  розширення НАТО, внаслідок приєднання Швеції й Фінляндії.

Британія

«Поранених вивезли з Маріуполя» заголовок «The Financial Times». Також фото моменту евакуації бійців полку «Азов» з сталеливарного заводу у Маріуполі на перший шпальти.

 

 

The Guardian повідомляє «Доля бійців «Азовсталі» після капітуляції невідома».

Доля сотень українських солдатів, які багато тижнів поспіль чинили опір на сталеливарному заводі «Азовсталь» у Маріуполі, залишається незрозумілою після того, як воїни здалися. Їх планують обміняти на полонених військових із Росії, але Москва називає їх «терористами».

Російські слідчі також заявили, що планують допитати солдатів і можуть звинуватити їх у «злочинах, скоєних українським режимом проти мирного населення» на південному сході України.

Учора ввечері сім автобусів з українськими солдатами виїхали зі сталеливарного заводу в Маріуполі та прибули до колишньої колонії в підконтрольному Росії місті Оленівка під Донецьком, повідомляє Reuters.

 

 

Як повідомляє «Evening Telegraph», у новому документальному фільмі Sky будуть розглянуті "російські зв'язки" зі смертю бізнес-магната з Данді Скотта Янга. Фільм має назву «Лондонград».

 

 

Європа

«Der Standard» - «Швеція та Фінляндія дедалі ближче до вступу до НАТО».

Міністерка закордонних справ Анн Лінде підписала у вівторок у Стокгольмі заявку своєї країни на членство. У Гельсінкі фінський парламент переважною більшістю голосів схвалив заявку на членство у військовому союзі. Цією заявою обидві країни реагують на війну Росії в Україні. Туреччина виступає проти розширення. 

Колонка справа: «Кінець опору на сталеливарному заводі»

Підпис біля фото: «Упродовж кількох тижнів українські військові трималися на обложеному маріупольському металургійному заводі «Азов-Сталь», а ввечері в понеділок близько 260 з них було доставлено автобусами до підконтрольних Росії районів. Київ оголосив про повну евакуацію заводу та сподівається на обмін полоненими».

 

 

«Kleine Zeitung» - «Розкішна гарна пшениця» - головна тема.

Ціна на пшеницю б'є новий рекорд. В Україні зберігаються мільйони тонн зерна, експортувати його навряд чи можливо. На Близькому Сході людям вже важко дозволити собі купити хліба.

 

 

 Бельгія. «De Morgen» - УКРАЇНА ЕВАКУАЄ ГЕРОЇВ ІЗ ЗАВОДУ «АЗОВСТАЛЬ».

Маріуполь може впасти після трьох місяців боїв.

Підпис під фото: «Солдат полку «Азов» на металургійному заводі.

Схоже, його бій закінчився»

 

 

Німеччина «Augsburger Allgemeine».

«Евакуйовані».

Українські воїни у Маріуполі здаються.               

Капітуляція українських бійців, що залишилися повністю відрізаними на Азовському металургійному заводі в Маріуполі, була лише питанням часу.

Кілька сотень із них уже евакуйовано, зокрема солдатів на нашій фотографії, опублікованій Міноборони Росії у вівторок. Державна пропаганда у Москві, звісно, ​​скористається цим по-своєму, що можна прочитати у політиці, і обговорюється обмін полоненими.

Лише український президент, про якого йдеться на третій сторінці, вкотре знайшов потрібні слова: «Україні потрібні живі українські герої. Це наш принцип», – каже Володимир Зеленський. Це принцип, який Путін, мабуть, ніколи не зрозуміє.

 

 

«Frankfurter Allgemeine Zeitung» - «Захисники Маріуполя».

Підпис під фото: «Кінець Опору? Понад 260 українських військових залишили азовський металургійний завод у Маріуполі після кількох тижнів блокади. Повідомляється, що десятки людей серйозно поранено. Їх доправили до лікарні у підконтрольному Росії місті Новоазовську. Інші солдати імовірно перебувають у місті Оленівці та перебувають у російському полоні. Президент України Володимир Зеленський заявив у вівторок: "Україні потрібні її герої живими", а їхнє повернення додому вимагатиме "такту та часу". 

«Брюссель пропонує фонд для відновлення України».

·         Комісія ЄС представляє варіанти реконструкції

·         Потрібні "сотні мільярдів". 

Комісія ЄС оцінює збитки від війни в Україні на сьогоднішній день у «сотні мільярдів євро» і вважає за необхідне, щоб Союз взяв на себе «велику частину» витрат на відновлення.

Тож у початковому плані вона пропонує кілька варіантів, включаючи фінансування з допомогою нового боргу. Держави могли або вносити гроші до спеціального фонду, або згодом збільшувати фінансові межі на період до 2027 року, щоб забезпечити країну грантами. Те саме може бути і з кредитами — чи з новим боргом.

У восьмисторінковому документі, який призначений для структурування подальших обговорень лідерів і має бути прийнятий у середу.

Позики можуть бути забезпечені за рахунок регулярного бюджету, або за рахунок національних гарантій, як у випадку з програмою SURE, яку Комісія використала для надання допомоги за короткострокову роботу під час пандемії.

У цьому документі Комісія пропонує, щоб оборонний фонд ЄС, який має 8 мільярдів євро, також має бути забезпечений додатковими коштами... Крім того, державам, які поставили зброю Україні, одноразово відшкодовується повна вартість її заміни у разі спільної закупівлі європейського озброєння.

"Спільне витрачання грошей - це найкращий спосіб витрачати гроші з більшою користю", - заявив верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель після консультацій з міністрами оборони ЄС.

 

 

«Der Tagesspiegel» - «Росія применшує значення членства в НАТО».

  • Глава МЗС Лавров не бачить "великої різниці" у заявках Фінляндії та Швеції
  • Шольц подзвонив Зеленському.

Після загроз напочатку з боку Росії на адресу Фінляндії та рішення Швеції вступити в НАТО реакція Москви на цей крок тепер набагато м'якша. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у вівторок применшив важливість розширення НАТО за рахунок включення двох раніше нейтральних країн. Росія раніше погрожувала розмістити ядерну зброю у російському ексклаві Калінінград, якщо це станеться.

Дві скандинавські держави вже багато років беруть участь у маневрах НАТО, сказав міністр закордонних справ, додавши: «НАТО враховує свою територію під час планування військових наступів на схід. Тож у цьому сенсі, мабуть, особливої ​​різниці немає». Які політичні наслідки міг мати новий тон Москви у вівторок, лишилося незрозумілим. Фінський парламент у вівторок переважною більшістю голосів проголосував за вступ до НАТО. Міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде підписала заявку своєї країни на членство.

Поки що Туреччина — єдина держава НАТО, яка висловила сумніви щодо розширення альянсу на північ. Канцлер Олаф Шольц (СДПН) був переконаний, що країна не блокуватиме вступ. Він упевнений, що запис вдасться, сказав він. Шольц послався на «безліч конструктивних вкладів» Анкари у відносинах з Росією. З аналогічною заявою виступила міністр оборони Крістін Ламбрехт (СДПН). Міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн підозрює, що Туреччина хоче отримати поступки щодо закупівлі американських винищувачів, які Вашингтон припинив після того, як Туреччина купила російську систему ППО

У вівторок канцлер Шольц провів телефонну розмову із президентом України Володимиром Зеленським. Потім Зеленський написав у Твіттері, що цінує підтримку Німеччини. Німеччина, можливо, поставила Україні найбільше зброї. За останні два тижні в Україну прибули 2450 переносних протитанкових засобів RGW 90 Matador, 1600 протитанкових мін спрямованої дії DM22 та 3000 протитанкових мін DM31, повідомляє Der Spiegel. Протитанкові засоби вже були розподілені всередині української армії. Федеральний уряд не прокоментував це.

У телефонній розмові із Зеленським президент Франції Еммануель Макрон пообіцяв значно більше військової допомоги: постачання зброї з Парижа «підсилиться найближчими днями та тижнями».

Після евакуації українських військових із Азовського металургійного заводу у Маріуполі російський парламент готує декларацію про заборону обміну військовополоненими. Голова Думи В’ячеслав Володін на пленарному засіданні назвав українських бойовиків «нацистськими злочинцями». Верховний суд у Москві 26 травня розгляне питання про те, чи слід визнати «терористичною організацією» український полк «Азов», який майже три місяці разом із морською піхотою обороняє місто та металургійний комбінат, повідомили у Мін'юсті у Москві. .

У вівторок увечері близько 250 бійців, у тому числі 53 важкопоранених, було доставлено автобусами з обложеного металургійного заводу в два пункти на Донбасі, контрольованих російськими військами. За інформацією агентства Reuters, ще не менше семи автобусів із українськими військовими виїхали з Маріуполя у вівторок увечері у супроводі проросійських сил. Україна сподівається на обмін полоненими.

Переговори про припинення війни поки що призупинено. І Україна, і Росія підтвердили це у вівторок. Насамперед Україна виступає проти продиктованих Росією умов світу.

 

 

«Passauer Neue Press» - «264 Солдати з сталеварного заводу в Маріуполі».

Після кількох тижнів облоги російською армією понад 260 українських солдатів залишили Азовський металургійний завод у Маріуполі. Військові «здалися» і потрапили в полон, заявила вчора Росія, а Україна говорила про «евакуацію» та оголосила про швидкий обмін полоненими. Міноборони Росії заявило, що 265 українських солдатів склали зброю. Нині вони у російському полоні. Україна говорила про 264 солдати. До Новоазовська для лікування з тяжкими пораненнями доставлено 51 військовослужбовця.

Підпис під фото: "Поранених українських бійців російські військові обшукують і розвозять автобусами". 

Головний матеріал: "Ердоган блокує розширення НАТО":

  • США ведуть переговори з міністром закордонних справ Туреччини
  • Нафтове ембарго: відмова для Орбана.

Тим часом внутрішньоєвропейська суперечка з приводу нафтового ембарго проти Росії продовжує тліти. Міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн учора відхилив вимогу Угорщини щодо компенсації у розмірі від 15 до 18 мільярдів євро. "Це просто неможливо", - сказав Ассельборн.

 

 

Польща «Gazeta Wyborcza» - «Поразка Азовсталі».

 

 

Данія. «Morgenavisen Jyllands-Posten» - «Останні захисники Маріуполя склали зброю».

Солдат на металургійному заводі «Азовсталь» купається в смузі сонця. Фото зробив та опублікував у Twitter український військовий Дмитро Козацький.

 

 

«POLITIKEN» - «Російським олігархам та корпораціям заморозили цінності

більш ніж на 33 мільйони крон у Данії».

Посол Росії в Данії називає заморозки «незаконним» порушенням прав приватної власності, і експерти очікують, що з боку Росії можуть бути позови. 

Кілька найбагатших людей Росії та найбільш лояльних до Путіна компаній мають великі цінності в Данії, які зараз заарештовані через війну в Україні.

Нещодавно у другого за величиною банку Росії, ВТБ Банк, що має міцні зв'язки з російським урядом, заморозили майже 100 000 данських крон у Данії, згідно з документом, отриманим Politiken від Данського управління у справах бізнесу.

Загалом заморожені кошти становлять понад 33 мільйони данських крон. Крім того, 10230 тонн сталі зберігаються на складі у Вайлі.

«Заморозки ґрунтуються на санкціях ЄС. Відповідальність за заморожування цінностей у Данії лежить на особах та компаніях, причетних з данської сторони», - пише Датське управління бізнесу в письмовому коментарі.

Агентство не вказує, які данські компанії заморозили активи. Але, за даними Politiken, у більшості випадків саме банки робили заморозки на підставі більш ніж 1200 російських імен у списку санкцій ЄС.

Заморожування не змінить власника цінностей, і росіяни знову зможуть отримати доступ до активів, коли конфлікт припиниться, вважає доцент та експерт з міжнародних санкцій Єнс Ладефогед Мортенсен із Копенгагенського університету.

"У разі грошей у банку, то рахунок блокується, а якщо це нерухомість, то продати їх не можна", - говорить він і продовжує:

«Санкції є одночасно і батогом, і пряником. Росіянам зараз відмовляють у доступі до їхніх цінностей, але якщо почнуться мирні переговори та припиниться війна, санкції знову будуть пом'якшені».

Заморожені цінності належать багатьом із найбагатших і найбагатших людей Росії. Один із них — генеральний директор нафтового гіганта «Роснефть» Ігор Сєчін. Він особистий друг Путіна, і критично налаштовані до Кремля російські ЗМІ називають його «правою рукою Путіна» та «сірим кардиналом із Кремля». Але в нього також є цінності в Данії, а в Сечіна в Данії були утримані цінності майже на 2,2 мільйона крон. Готівка це гроші, нерухомість або інші цінності, невідомо.

А також Андрій Мельниченко, який за версією Forbes є другою найбагатшою людиною Росії зі статками аж 182 млрд крон, заморожених цінностей у Данії. Мельниченко, який заснував виробника добрив «Єврохім» та вугільну компанію «СУ-ЕК», заморозив у Данії 30,4 млн. данських крон.

Заморозки відбувалися постійно, аж до 9 травня.

Банк ВТБ заморозив невелику суму в євро. Загалом банк, який, за даними ЄС, має тісні стосунки як із російським урядом, так і з російськими спецслужбами, заморожено у Данії 99 500 крон.

Європейська комісія створила так звану цільову групу із заморожування та арешту, яка має координувати заморожування в Європі. На даний момент у ЄС утримано понад 220 мільярдів данських крон, включаючи прогулянкові катери, нерухомість, гелікоптери та витвори мистецтва на суму понад 50 мільярдів данських крон. 

Підпис під фото: «Вилучення в Данії торкнулися деяких із найбагатших людей Росії».

 

 

Читайте також: Перші шпальти світової преси 16 травня про війну в Україні

 

Іспанія «La Vanguardia» - «Останні бійці «Азовсталі» у Маріуполі здаються російським військам».

Підпис під фото: «Бійці маріупольського заводу «Азовсталь» у транспорті проросійських сил».

 

 

«ARA» - Евакуація останніх із «Азовсталі» закріплює падіння Маріуполя

США прагнуть плану Маршалла з відновлення України.

 

 

Голландія «Trouw». Підпис під фото: «В окупованому Новоазовську з автобуса забирають пораненого українського бійця з маріупольського металургійного заводу «Азовсталь».

Головний матеріал: «Перемога Росії у Маріуполі багато в чому символічна».

Після капітуляції українських солдатів у Маріуполі порт перебуває в руках росіян. Але що від цього виграла Москва?

З відходом сотень українських солдатів, багато з яких уже поранено, битва за Маріуполь добігає кінця. Очікується, що найближчим часом вийдуть і решта воїнів, що ховаються у комплексі меткомбінату «Азовсталь». Москва говорить про «масову капітуляцію» українських солдатів, на думку Києва, вони «виконали свою місію».

Очевидці бачили, як у ніч із понеділка на вівторок українських військових підбирали сім автобусів. Одні лежали на ношах, інші вийшли пішки з піднятими руками, готові до обшуку російськими солдатами. Загалом депортовано понад 250 українських військових, понад 50 із них важко поранено.

Показання розходяться і щодо долі, яка чекає на солдатів. Обидві сторони кажуть, що домовилися, але подробиці не розголошуються. За даними Москви, солдати зараз є військовополоненими та їх допитують. Київ вважає, що їх обміняють на полонених в Україні російських солдатів. Проте деякі російські політики вважають, що українців слід судити як військових злочинців.

Президент України Володимир Зеленський наголосив, що військові виконали свою місію і зараз найголовніше, щоб вони не загинули. "Україні потрібні живі українські герої".

Солдати, що сховалися в коридорах під Азовом страждали від нестачі продовольства, медикаментів та боєприпасів. Невідомо скільки солдатів і, можливо, навіть цивільних осіб все ще в коридорах.

Підкорення Маріуполя – привід росіян святкувати перемогу. З 400 000 жителів до початку війни, це найбільше місто в Україні, яке вони захопили з моменту нападу, який розпочався 24 лютого. Це трофей, особливо після відходу росіян з районів навколо Києва та Харкова, найбільших міст країни.

Успіх важливий і після того, як Швеція та Фінляндія оголосили про своє бажання вступити до НАТО.

Маріуполь також є важливим портом. Російська армія зараз окупувала всю прибережну смугу від Криму до Донбасу. Україна, у свою чергу, подає як успіх той факт, що захисники Маріуполя протрималися майже три місяці.

На думку експертів, зі стратегічного погляду капітуляція мало що означає.

За словами дослідника Діка Занді з Інституту Клінгендаля, вплив облоги заводу на подальший хід війни дорівнює нулю через невелику кількість солдатів, які все ще діяли в Маріуполі та його околицях. «Це був невеликий оточений бастіон на завойованій території. Вам не потрібно багато солдатів, щоб витримати таку осаду».

Наразі бої зосереджені на північному сході, в районі Донбасу. Занди визнає символічну цінність цього моменту, який може піднести як перемогу. Крім того, Маріуполь частково захищав полк «Азов» — українську бойову групу, яку Москва назвала «нацистською». Деякі бійці цього полку симпатизують вкрай правим, і це може знадобитися для пропаганди російської успіху.

Маріуполь значною мірою зруйнований безперервними російськими бомбардуваннями. За даними Червоного Хреста та ООН, загинули тисячі мирних жителів, за даними України навіть десятки тисяч. Родичі та сусіди часто ховали їх у саморобних могилах у місті.

 

 

«de Volkskrant» - «Доньки Путіна. Хто вони? А чому вони не носять прізвище батька?»

 

 

Люксембург: «Luxemburger Wort» - «Зеленський по відео виступить у парламенті».

2 червня о 10:00 Володимира Зеленського буде підключено до парламенту Люксембургу з відеозв'язку. Про це заявив голова парламенту Фернан Етген учора. Усі сторони, крім АДР, якій довелося вислухати різку критику, погодилися з необхідністю санкцій та постачання зброї. «Ми вважаємо, що маємо допомогти Україні дати відсіч, тому що вона є жертвою агресивної війни», — наголосив прем'єр-міністр Хав'єр Беттель у своїй реакції на дебати.

Він попередив про побічні наслідки, які можуть бути спричинені порушенням постачання продовольства у всьому світі. При цьому не слід відмовлятися від діалогу: «Ми повинні сказати російським, що немає жодної цінності у руйнуванні стосунків, збудованих після падіння стіни. Настав час подивитися в дзеркало і покласти край агресії».

Тим часом на північ від Харкова українські війська змогли відтіснити російських облог. Але невизначеність у другому за величиною місті країни зберігається: чи можна зітхнути з полегшенням чи ще рано упокорюватися з буденністю без війни?

 

 

Італія. La Stampa заголовок на фото: "У руках Путіна".

«Бійці батальйону «Азов», що вийшли із сталеливарного заводу. Держдума: вони нацистські злочинці».

  • ·      "Тепер Захід зупиняє геноцид диктатора".
  • ·      «Це ультиматум на мирних переговорах».
  •        "План G7: московські нафтові тарифи".

 

 

"Товар для обміну" - заголовок La Repubblica.

 

Швеція. «Expressen» - «Так звані секретні плани: Путін розповів»

ОСНОВНИХ ЗМІН після nступу Швеції в НАТО

 

 

Швейцарія «Tages-Anzeige» - «Перші солдати залишають Маріуполь і потрапляють у полон до росіян».

За словами Москви, евакуювані з обложеного металургійного заводу в Маріуполі українські воїни "здалися" і зараз перебувають у російському полоні. За даними Міноборони Росії, загалом за 24 години зброю склали 265 бійців. 51 із них доставлено до Новоазовська на лікування із важкими травмами. Заступник міністра оборони України Ганна Маляр у понеділок повідомила, що військових евакуювали із металургійного заводу. За їхніми словами, українські воїни мають бути «обмінені» пізніше.

Металургійний завод є останнім бастіоном української армії у стратегічно важливому портовому місті Маріуполь. За останні кілька тижнів сотні мирних жителів були доставлені в безпечне місце з промислового комплексу. Минулого тижня українська влада повідомила, що близько 1000 українських військових, у тому числі 600 поранених, все ще перебувають на території заводу. 

 

 

Інші країни

 

Туреччина. «Daily Sabah» - «Не витрачайте час на пояснення».

Ердоган говорить Фінляндії, Швеції.

Президент Ердоган заявив, що Швеція та Фінляндія не повинні витрачати свій час на дипломатичні ініціативи, щоб переконати Туреччину, не займаючи чіткої позиції щодо терористичних організацій, оскільки обидві країни прагнуть вступити до НАТО в умовах російсько-української війни.

 

 

Канада. «The Globe and mail».

Україна завершила запеклі бої на «Азовсталі» здаванням військ

Бойова місія офіційно завершена, оскільки Росія бере сотні полонених, але деякі бійці залишаються захищаючи український сталеливарний завод від нападів росіян, чіпляючись за життя на запасах, що виснажуються, з невеликою кількістю води та їжі. Їхні близькі зустрічалися з Папою Римським і подорожували Європою, благаючи про евакуацію їхніх чоловіків і синів із заводу поруч із обложеним Маріуполем.

У понеділок увечері на ці прохання частково відповіли, коли понад 260 захисників сталеливарного заводу «Азовсталь», одного з найбільших у Європі, здалися та були доставлені на окуповану Росією територію. Щонайменше 52 особи отримали поранення. Очікується, що солдати повернуться додому шляхом обміну полоненими, заявила українська влада.

Для військ, які залишаються на «Азовсталі» — їх кількість обчислюється сотнями — бойове завдання виконано, українська

заявила влада, знаменуючи закінчення однієї з найзапекліших битв з того часу, як 24 лютого почалося вторгнення Росії.

Викликаюча позиція на «Азовсталі» стала символом самої країни у її боротьбі проти значно більшої військової сили. влада.

Тепер Україна заявляє, що докладе всіх зусиль, щоб всі, хто ще працює на «Азовсталі», повернулися. «Ми сподіваємося врятувати життя наших хлопчиків», — заявив президент Володимир Зеленський рано-вранці у вівторок. "Україні потрібні живі українські герої".

Але ці обіцянки були протиставлені складнішій реальності. Захисники «Азовсталі», які пережили нищівні атаки росіян у сирих тунелях, відрізаних від решти України, підтримують ширші військові зусилля країни. Спроба придушити їхній опір привернула увагу тисяч російських солдатів, які залишилися поблизу, а не воювали в іншому місці.

Для України «критично важливо», щоб там залишилися ті, хто все ще перебуває на сильно пошкодженому металургійному заводі, вважає Дмитро Лубинець, місцевий політичний лідер, який очолює парламентський комітет з прав людини, деокупації та тимчасової реінтеграції.

рідко окуповані території.

«Азовсталь» залишається острівцем, який під контролем України в регіоні, який російські війська швидко анексують для Москви.

Завод «все ще український», йдеться у заяві української компанії «Метінвест», якій належить «Азовсталь».

Захисники «Азовсталі» «хочуть продовжувати захищати свою землю», сказав пан Лубинець, і вони не мають очевидного варіанту піти. «Все, що я можу сказати, це те, що ці люди вирішили продовжувати боротися там, і вони жертвують там своїм життям».

Багато хто з них є членами скандального українського полку «Азов», який пов'язаний із вкрай правими асоціаціями і з 2014 року бореться із силами, які підтримує Росія. Кремль називає його неонацистською організацією. Члени сім'ї кажуть, що їхні чоловіки просто патріоти, і вони бояться тортур чи чогось гіршого, якщо їхні близькі здадуться російським військам.

 

 

      США. «WSJ» - «Останні захисники капітулювали під час тривалої облоги Маріуполя».

 

 

Читайте також: Перші шпальти світової преси 17 травня про війну в Україні

Коментар
01/07/2022 П'ятниця
01.07.2022
30.06.2022