Перші шпальти світової преси 16 травня про війну в Україні

Головними темами перших сторінок світових ЗМІ є: «переможець Євробачення повертається на війну», проведення Євробачення у Маріуполі, Фінляндія та Швеція йдуть курсом на НАТО, Росія продовжує наступ, Німеччині загрожує холодна осінь, Туреччина висуває умови країнам НАТО.

Перемога України на суботньому конкурсі пісні «Євробачення» лідирує у «Меtrо», яка каже, що президент Володимир Зеленський пообіцяв, що його країна зможе провести його наступного року. «Наша сміливість вражає світ, наша музика підкорює Європу», – цитує його газета.

Київ прийматиме Євробачення – заголовок на першій шпальті.

«Знищена третина російських окупантів» в заголовку колонки «Times».

«Росія втратила третину військ» майже такий самий заголовок в «Daily Express».

«The Financial Times»: «Швеція та Фінляндія відкриють нову еру за допомогою вступу до НАТО»

• Заявки очікуються днями

• В Європі може бути геополітичне зрушення

• Туреччина заперечує позицію «без перешкод»

Швеція відкине 200 років військового неприєднання і разом із Фінляндією подає заявку на вступ до НАТО. Безперечно, це змінить геополітичний ландшафт Європи. Вторгнення Росії в Україну послужило цьому.

«The Mirror» – «Зірка Євробачення: Зараз я борюсь за Україну».

Заголовок в «i» – «Переможець Євробачення повертається на війну».

«Scotsman» цитує Зеленського «Маріуполь буде приймати Євробачення».

«The Press and Journal» повідомляє, що міністру транспорту Великобританії було наказано вибачитись перед аеропортом Інвернесса після того, як міністерство внутрішніх справ схвалило «порушення санкцій» російським рейсом зі столиці Хайленда до Москви.

Європа

Австрія. Газета «KURIER» вийшла із заголовком: «Світ переможе, а не великий вождь». Визволення Маутхаузена.

Синьо-жовті прапори та квіти можна було побачити біля меморіалу концтабору Маутхаузен у неділю. Війна в Україні також була темою відзначення звільнення табору військами США 77 років тому. Сьогодні, як і раніше, важливо чинити опір, сказав Віллі Мерні, голова австрійського комітету Маутхаузена. 

«Ми вважаємо своїм обов'язком сказати «ні» ясно і недвозначно у воєнному конфлікті». Якщо перемога абсолютно необхідна, за словами Мерні, «тоді не нації, не великого вождя, а цінності миру, свободи, солідарності!»

Підпис під фото: Учасники української делегації із послом Василем Химінцем

Оголошення у газеті: Ми допомагаємо разом! Допомога сім'ям України

Ситуація драматична. Інфраструктура значною мірою зруйнована – у багатьох місцях немає ні електрики, ні води. У рамках спільної кампанії з Австрійським Червоним Хрестом KURIER підтримує сім'ї на місцевому рівні та на кордоні.

Видання «Kleine Zeitung» – «Володарі сердець». Журі поставило Kalush Orchestra четверте місце у пісенному конкурсі, а 200-мільйонні телеглядачі допомогли багатостраждальній країні перемогти.

Газета «Salzburger Nachrichten» – «НАТО: фіни йдуть першими, Швеція слідує за ними»

ГЕЛЬСІНКИ, СТОКГОЛЬМ. Це був історичний день, заявив у неділю президент Фінляндії Саулі Нійністе. Незадовго до цього він та прем'єр-міністр Санна Марін оголосили, що Фінляндія хоче стати членом НАТО. Глава держави вже висловився за це у п'ятницю. Тепер на цей крок має дати згоду лише фінський парламент.

Швеція також значно наблизилася до вступу до НАТО минулими вихідними. Соціал-демократи на чолі з прем'єр-міністром Магдаленою Андерссон також висловилися за вступ своєї країни до НАТО у неділю ввечері. До нападу Росії на Україну правляча партія була проти. Своїм «так» соціал-демократи створили явну більшість у парламенті для вступу. Тепер справа може йти дуже швидко: парламентські дебати вже заплановані на понеділок. Потім уряд має офіційно оголосити про свою заявку на членство.

Для вступу нової країни до НАТО потрібна одностайна згода 30 членів. Хоча спочатку здавалося, що країни НАТО відкриті для вступу двох скандинавських країн, у вихідні був очевидний опір.

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган викликав у п'ятницю роздратування критичними заявами про можливий вступ до НАТО Фінляндії та Швеції. Він звинуватив дві країни у підтримці забороненої Курдської робітничої партії РПК та курдського ополчення YPG у Сирії – і зауважив, що схвалення його країною умов залежить від виконання його умов.

То чи може Туреччина завадити Швеції та Фінляндії вступити до НАТО? Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг був упевнений, що побоювання Туреччини швидко розвіються.

«Vorarlberger Nachrichten» – «Фінляндія та Швеція йдуть курсом на НАТО, Росія продовжує наступ»

Бельгія. «De Morgen» – «Вечірка європісні українців в Антверпені». Сьогодні виграли пісенний конкурс – скоро виграємо війну»

Італія. «La Stampa». Заголовок на фото – «Вечірка під бомбами» 

Заголовок зверху: Київ — Байдену: не час для перемир'я.

«Американці наполягають на припиненні вогню. Зеленський: ми не зробимо нічого, щоб поступитися ворогові».

• «НАТО: українці можуть виграти війну»

• «Фінляндія оформляє заявку на вступ до Атлантичного альянсу: ядерна загроза реальна, запеклі бойові зіткнення на «Азовсталі»

• «Путін і Сі Цзіньпін – союзники мимоволі»

• «Джерела в США: цар хворий. «Вже сьогодні операція»

«Ми повернемо Донбас» – заголовок в «La Repubblica». 

«Заступник командувача української армії: «Ворога зупинено, він відступає. Ми звільнимо весь схід країни». 

• Шведський соціал-демократ каже «так» вступу до НАТО. Секретар Альянсу: «Україна може перемогти»

• «Російські фосфорні бомби на обложеному металургійному комбінаті «Азовсталь».

Іспанія. «ARA» – «Швеція відмовляється від нейтралітету, щоб вступити в НАТО»

• Шведська соціал-демократична партія приєднується до петиції про вступ до Альянсу

• Фінляндія офіційно оголосила свою кандидатуру, попри погрози Володимира Путіна

Нідерланди. «AD» – «Альянс: можливо війська захисту Фінляндії та Швеції приєднаються до НАТО». І фінський, і шведський уряди хочуть вступити до НАТО. Про це заявили лідери обох країн. «Це історичний день».

Колонка справа: «Пісенний конкурс до України»

Президент Зеленський хоче провести фестиваль у Маріуполі. Це здається неможливим.

Швеція. «EXPRESSEN» – РОСІЙСЬКИЙ ГНІВ: УКРАЇНА ПОРУШИЛА ПРАВИЛА

Німеччина. Газета «FAZ» – «Холодна осінь»

Роберт Хабек стоїть перед дилемою. Націлений покласти край епосі викопного палива швидше, ніж планувалося, міністр зеленої економіки тепер літає по всьому світу у пошуках нових джерел природного газу та нафти.

Це правильно і необхідно, тому що санкції проти Москви та небезпека того, що Кремль все частіше використовуватиме сировину як зброю, означають, що поставки з путінської імперії мають бути швидко замінені.

Німеччина вважає це особливо важким, залежність більша, ніж у середньому щодо ЄС. Політика та бізнес самі до цього привели. Донедавна газопроводи між Федеративною Республікою та Сходом навіть розширювалися, а саме балтійські маршрути Nord Stream 1 та 2. Будівництво заводів з імпорту зрідженого природного газу (ЗПГ) вважалося непотрібним.

Такі країни, як Литва, які не бажали потрапити у залежність від Росії, давно збудували такі термінали. Тому вони можуть обходитися без російського газу. Німеччина ж навпаки беззастережно підтримала державну компанію «Газпром», бо вона завжди була вірна своїм контрактам. Раніше такого не було, наприклад, із бойкотом постачання в Україну після Помаранчевої революції. На початку 2006 року ця газова війна також призвела до масових провалів у ЄС.

Несвоєчасний перехід на ЗПГ пов'язаний не лише з політичною недалекоглядністю, а й із ринком. Коли два роки тому у Вільгельмсхафені мали побудувати термінал, проект провалився через високі ціни на скраплений газ. Наразі процедуру виправдано, тому планування відновлюється. Тут допоможе новий закон прискорення ЗПГ.

Принаймні, в одному відношенні навіть балтійські лінії електропередач могли б окупитись: якщо не Росія закриє транспортування, а Україна. Минулого тижня стало зрозуміло, що навіть Київ може діяти непередбачувано у цій війні.

Будучи великим промисловим центром, Німеччина потребує непропорційно великої кількості газу. Вона може погодитись на ембарго ЄС лише в тому випадку, якщо вдасться пом'якшити наслідки. А що якщо Путін сам перекриє потік? Він уже зробив це у Болгарії та Польщі.

Німеччина ще може компенсувати втрати. Це також пов'язано з м'якою погодою та високими цінами, які змушують приватних та промислових споживачів заощаджувати. Запаси на осінь та зиму вже мають бути заповнені. У новому законі вказані мінімальні рівні наповнення, але незрозуміло, звідки оператори сховищ повинні брати газ, якщо він не постачається із Росії.

З боку коаліції лицемірно звинувачувати попередній уряд, у тому, що він зосередив увагу на Росії. СДПН, зокрема, підтримувала дуже тісні контакти з Москвою, а зелені навіть закріпили будівництво нових газових електростанцій у чинній коаліційній угоді, щоб замінити вугільну та атомну енергію.

Розумніше було б замінити газові електростанції якщо не вітчизняним бурим вугіллям, то атомною енергетикою, яка до того ж захищає клімат – це головна турбота нинішнього федерального уряду, особливо зелених.

Восени вирішиться, чи вдасться відокремитися від Росії. Економісти вважають цей крок життєздатним, але недооцінюють той факт, що регрес у базовій хімії, наприклад, може паралізувати десятки наступних галузей. Промисловість, з іншого боку, малює загальну картину надто похмуро і ігнорує той факт, що їхня продукція, безумовно, взаємозамінна, наприклад, із таких країн, як США, які перейшли на такі джерела енергії, як сланцевий газ та нафта.

Ще одна помилка німецької енергетичної політики полягала в тому, що вона не розширила видобуток вітчизняної сировини та заборонила комерційний «фрекінг» всупереч рекомендаціям експертів.

Ниття зараз мало допомагає. Берлін щосили намагається знайти нові джерела енергії і вчинив би правильно, не закриваючи передчасно існуючі, а, навпаки, розконсервувавши старі вугільні та атомні електростанції. Вже ясно, що Німеччині загрожує не спекотна осінь, а холодна. Компанії змушені пристосовуватися до нормування та розподілу газу Федеральним мережним агентством, приватні споживачі – до зростання цін та холодних приміщень. Погрожують банкрутства та безробіття. Усвідомлення важке, але неминуче: Європа воює, без жертв та втрати процвітання не вдасться. 

Але ці скорочення ніщо порівняно із боротьбою українців за виживання.

«Туреччина висуває умови країнам НАТО»

Столтенберг не очікує жодного блокування вступу Фінляндії та Швеції.

Туреччина. «Daily Sabah»

Туреччина відкрита для переговорів НАТО з Фінляндією та Швецією

Туреччина не зачинила двері перед вступом Швеції та Фінляндії до альянсу і готова вести переговори з країнами, якщо вони погодяться припинити внутрішню терористичну діяльність та припинити підтримку РПК — терористичної групи.

Туреччина в суботу заявила про готовність обговорити плани Фінляндії та Швеції щодо вступу до НАТО, незважаючи на їх підтримку терористичної організації РПК, яка становить серйозну загрозу національній безпеці Анкари. «Гарантії безпеки, безперечно, потрібні. Їм необхідно припинити підтримку терористичних організацій», – заявив учора журналістам у Берліні міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу.

«Ми пояснили країнам-членам під час зустрічі НАТО щодо підтримки Швецією та Фінляндією терористичних організацій. Ми відкрито заявляли зокрема про збройову підтримку Швеції. Заяви міністра закордонних справ Швеції досі були не конструктивними, а провокаційними», – сказав він, додавши, що під час зустрічі з двома країнами було зроблено робочу пропозицію, щоб зняти занепокоєння Туреччини. 

«Переважна більшість турецького народу проти членства тих країн, які підтримують терористичну організацію РПК... але це питання, які нам, звичайно, необхідно обговорити з нашими союзниками по НАТО, а також із цими країнами», – сказав Чавушоглу днем раніше, прибувши на переговори до Берліна з його колегами з НАТО. Напередодні зустрічі Чавушоглу сказав, що Туреччина завжди виступала за «політику відчинених дверей». Проте він зазначив, що Фінляндія та Швеція «відкрито підтримують терористичну організацію РПК/YPG і взаємодіють із нею», яка «нападає на Туреччину та вбиває турецьких солдатів та людей».

«Тому неприпустимо та обурливо, що наші друзі та союзники підтримують цю терористичну організацію. І через нашу боротьбу з цією терористичною організацією було введено обмеження на експорт продукції оборонної промисловості, яку ми імпортуємо з союзників та деяких країн, які планують стати членами НАТО», – сказав він. «НАТО це союз, а не міжнародна організація. Як випливає із назви, це альянс. Що для цього потрібно? Не тільки безпека, а й солідарність пліч-о-пліч. В усіх сферах. Особливо коли є загроза з точки зору безпеки», – додав він.

Пізніше того ж дня Чавушоглу провів тристоронню зустріч зі своїми шведськими та фінськими колегами Анн Лінде та Пеккою Хаавіст.

Після перемоги країни на Євробаченні, зухвалий президент України Володимир Зеленський вчора рано-вранці пообіцяв провести пісенний конкурс у охопленому бойовими діями місті Маріуполі, яке майже повністю перебуває в руках Росії, за винятком стійкої групи з кількох сотень українських бійців, які продовжують протриматися на сталеливарному заводі. Kalush Orchestra виграв конкурс із піснею «Стефанія», яка стала популярним гімном серед українців під час війни, ця перемога підняла бойовий дух.

США

«Chicago Tribune» – «Маленькі перемоги радують Україну»

Західні чиновники: Росія не досягає успіхів на сході

КИЇВ, Україна – Майже через три місяці після того, як Росія шокувала світ, вторгнувшись в Україну, її військові зіткнулися з війною, перспективою НАТО і противником, підкріпленим перемогами на полі бою та поза ним.

Високопоставлені дипломати з НАТО зустрілися в Берліні з главою альянсу і заявили, що війна «йде не так, як планувала Москва».

«Україна може виграти цю війну», – сказав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, додавши, що Альянс має продовжувати надавати військову підтримку Києву. На дипломатичному фронті Фінляндія та Швеція зробили кроки, щоб наблизити їх до членства в НАТО, незважаючи на заперечення Росії. Фінляндія оголосила в неділю, що прагне приєднатися до НАТО.

Через кілька годин правляча партія Швеції підтримала власну заявку країни на членство, що могло призвести до подання заявки за кілька днів.

Якщо дві північні країни стануть частиною альянсу, це буде образою для президента Росії Володимира Путіна, який назвав розширення НАТО в Східній Європі після холодної війни загрозою для Росії. НАТО каже, що це суто оборонний альянс.

Під час недільного візиту до Швеції лідер меншини в Сенаті Мітч Макконнелл заявив, що Фінляндія та Швеція будуть «важливими доповненнями» до НАТО і що США повинні швидко ратифікувати їхнє членство. 

«WSJ» – «Російські солдати розстріляли трьох братів. Один вижив».

«NYT» – Дві країни звертаються до НАТО. Перед загрозою війни

Ідея нейтралітету в Європі зникає

Рішення Фінляндії та Швеції відмовитися від нейтралітету, якого вони дотримувалися десятиліттями, і подати заявку на вступ до НАТО є найсильнішим свідченням глибоких змін у Європі перед обличчям агресивного російського імперського проекту.

Дві скандинавські держави фактично дали зрозуміти, що вони очікують, що загроза від президента Росії Володимира Путіна буде стійкою, що вони не будуть налякані нею, і що після російської різанини в Бучі, немає місця для сторонніх перехожих.

Читайте також: Перші шпальти світової преси 15 травня про війну в Україні