Волиняни, яких вбили у Сандармосі
-
-
>
-
>
-
>
1187
Найбільшу групу соловецьких в’язнів – 1111 осіб розстріляли 27 жовтня, 1, 2, 3 і 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох в Карелії (Росія). Серед них було 165 українців, які увійшли в історію України як сумнозвісне «Розстріляне відродження».
Тоді загинули поет-неокласик, професор Микола Зеров, творець театру «Березіль» Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, освітяни Антон, Остап і Богдан Крушельницькі, письменники Валер’ян Підмогильний, Павло Филипович, Олекса Влизько, Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Марко Вороний, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий, історики Матвій Яворський, Сергій Грушевський (брат Михайла Грушевського).
Серед в'язнів були й волиняни – Петро Приступа та Петро Фарина.
Читайте також: Волинська Голгофа: що варто пам'ятати про Трагедію Луцької тюрми
Дослідниця та головна спеціалістка Західного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Леся Бондарук знайшла унікальні документи – досьє, агентурне донесення, довідки для розстрілу, акти розстрілу, висновок про незаконність репресій, виправдальний висновок та висновок про реабілітацію уродженців Волині.
Журналісти Район.Історія поспілкувалися із Лесею Бондарук про пошук цих цінних документів.
«Справи розстріляних у Сандармоху я опрацьовувала кілька років тому, коли ми в Українському інституті національної пам'яті готували виставку «Тріумф людини. Українці, які перемогли ГУЛАГ». Також окремо я вивчала справи арештованих у Харкові драматурга Леся Курбаса і письменника Валер'яна Підмогильного. Усі ці справи зараз є у відкритому доступі в галузевому архіві СБУ.
Справи розстріляних у Сандармоху є копіями справжніх, які зберігаються в Архангельському ФСБ. У 1997 році за офіційним запитом СБУ отримала дозвіл від директора ФСБ Росії Миколи Ковальова на перегляд і копіювання матеріалів «соловецького» фонду справ ОГПУ-НКВД. Тоді з групою працівників СБУ поїхав історик Сергій Шевченко. Про те як копіювали ці справи і як їздили у Сандармох і на Соловки, описано у книжці Сергія Шевченка і Дмитра Вєдєнєєва «Українські Соловки», яка вийшла у 2001 році. Сьогодні така співпраця із спецслужбами Росії неможлива через її війну проти України. Невідомо чи ці оригінальні документи збереглися, бо сучасна російська влада робить усе, щоб заперечити радянські злочини в Сандармоху», – розповіла дослідниця.
Читайте також: Карма для катів, розстріляні волиняни та ув'язнення істориків: що треба знати про Сандармох
Петро Іванович Приступа народився у 1905 році на хуторі Кильнятич Дубенського району. До арешту він був студентом 2-го курсу Харківського інституту права. Петро Приступа потрапив у групу людей, яких за сфабрикованим обвинуваченням репресували у справі «УВО» – організації, яка мала на мені вбивства радянських чиновників.
Петра Приступу засудили на 10 років ув'язнення в 1934 році. Відбував свій термін на Соловках. Чоловіка розстріляли 3 листопада 1937 року у Сандармосі.
Читайте також: Від польського Сейму до катівні НКВС: як праонук відшукав інформацію про прадіда волинянина
Інший волинянин Петро Дем’янович Фарина 1895 року народження є уродженцем села Суховоля нині Луцького району. Відомо, що він був колишнім членом Комуністичної партії Західної України, працював у Харкові у тресті «Тубосталь». Чоловіка заарештували за сфабрикованою справою «УВО».
Як і волинянина Петра Приступу – засудили на 10 років ув’язнення на Соловках. Чоловіка вбили 3 листопада 1937 року.
Читайте також: Сестер Бандери в Сибіру оберігала батькова Біблія
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
