Першому найдавнішому історичному джерелу, в якому є згадка про Острозьку академію, виповнюється 443 роки

18 Червня 2021, 11:02
Першому найдавнішому історичному джерелу, в якому є згадка про Острозьку академію, виповнюється 443 роки 463
Першому найдавнішому історичному джерелу, в якому є згадка про Острозьку академію, виповнюється 443 роки

Більше чотириста сорока років тому – 18 червня 1578 року – побачив світ Острозький Буквар (Азбука) – перше видання Острозької друкарні Івана Федорова (Федоровича).

Як розповідає на сайті ДІКЗО Микола Манько, це найдавніше (з відомих нам) історичне джерело, в якому є згадка про академію (училище) в нашому місті і «вчених мужів», що згуртувалися навколо неї в науково-літературний гурток для просвітницької – педагогічної та видавничої – діяльності.

Наведемо повністю коротку передмову до цієї книги, надруковану на її титульному аркуші без зазначення прізвища її автора, про особу якого лише залишається робити припущення.

Всесилною десницею вышняго бога, умышленієм и промышленієм благочестиваго князя Констянтина Константиновича княжати Острозскаго, воєводы кієвскаго, маршалка земли волынскоє, старосты володимерскаго повелhвшу єму устроити дом на дhло книг печатных. К тому же єще дом и дhтем к наученію в своєм отчизном и славном градh Ост­розh, єже єсть лежащій в земли волыньстей. И избравши мужей, в божественном писаніи искусных, в греческом языцh и в латинском, паче же и в руском и пристави их дhтищному училищу. И сея ради вины напечатана сія книжка, по греческіи альфа-вита, а по рускіи аз-буки перваго ради наученія дhтскаго многогрhшным Іоанном Феодоровичем в лhто от созданія миру 1578, а от воплощенія господа нашего Исуса Христа 7086, месяца июня, 18 дня.

Читайте також: В Острозькому музеї оцифрують давні рукописи

Буквар складався з трьох частин: 1 – Грецько-старослов’янської книги для читання, 2 – власне Букваря, 3 – Сказання чорноризця Храбра «О писменах». Книга для читання (коротко – «Читанка») була призначена для удосконалення навиків читання грецькою мовою. 

На першій її сторінці були розміщені старослов’янський та грецький алфавіти, на наступних сторінках паралельно у два стовпчики йшли тексти молитв грецькою та старослов’янською мовами. Учень читав молитву старослов’янською, а потім грецькою мовою і міг удосконалити свої знання цих мов. 

Грецькі тексти молитв, видані без жодної помилки, очевидно, були підготовлені великим знавцем грецької мови Діонісієм Раллі Палеологом. Перший та єдиний примірник греко-слов’янської читанки виявили у Державній бібліотеці міста Гота (тоді – територія Німецької Демократичної Республіки) в 1961 році. 

Читайте також: Найдавнішій рукописній пам'ятці Полісся – 501 рік

Одразу з’явились перші публікації про знахідку, але ґрунтовне дослідження та опис цієї книги був зроблений та опублікований в 1968 році німецькими вченими Гросгофом та Сіменсом. Вони слушно зауважили, що назва «Азбука», розміщена на першій сторінці книги, не відповідає її змісту. Тому назвали цю частину книги Греко-руська церковнослов’янська книга для читання.

Друга частина книги (власне Буквар) мала титульний аркуш, який раніше не зустрічався у самостійних виданнях Івана Федорова. Можливо, що це було зроблено під впливом вчених мужів острозької академії. На титульному аркуші Букваря надрукована наведена вище коротка передмова, у якій зазначено, що в Острозі з ініціативи князя К.-В. Острозького відкрито школу, зібрані вчителі, відкрито друкарню, і що ця книга призначена для навчання дітей.

Читайте також: Як князі-меценати перетворили Острог на центр духовності

У завершальній частині книги було надруковано твір болгарського монаха ХІ ст.. чорноризця Храбра “Сказаніє како состави Святой Кирил философ азьбуку по языку словеньську и книги переведе от греческий словенский язык“. Автор переконливо доводив, що слов’янська мова рівноправна з класичними сакральними мовами (єврейською, грецькою та латинською).

Готська знахідка допомогла остаточно з’ясувати, що вже відомий науці примірник Букваря Івана Федорова, який зберігався в бібліотеці Копенгагена, теж видрукуваний в Острозі у 1578 році.

Через 400 років – у 1978 році – в Острозі пройшла перша в історії міста велика наукова конференція – чергові Федорівські читання і було урочисто відкрито пам’ятний знак авторства Костя Присяжного на місці, де працювала академія і друкарня князів Острозьких – стелу у вигляді книги, вже в наші дні увінчану хрестом.

Коментар
27/07/2021 Понеділок
26.07.2021
25.07.2021
24.07.2021