#ВолинськаЕкспедиція: видання Район.Історія запустило новий флешмоб

26 Лютого 2021, 19:00
село Губків, Рівненщина 1528 Джерело: Фото Оксани Кашталян
село Губків, Рівненщина

Завдяки підтримці 266 фундаторів виданню Район.Історія вдалося зібрати 142 тисячі. До завершення збору коштів лишився тиждень та вісім тисяч!

Нещодавно редакція започаткувала новий флешмоб, який покликаний показати прекрасні куточки Великої Волині. Чимало доброчинців вже долучилися до нього, розповівши про свої улюблені місця та підтримавши видання Район.Історія. 

Взяти участь у флешмобі просто. Для цього потрібно:

  • Опублікувати світлину з місця, де ви були, чи історія якого вразила.
  • Розповісти про це у дописі та поставити хештег #Волинськаекспедиція.
  • Перерахувати будь-яку суму коштів на підтримку сайту Район.Історія: https://biggggidea.com/project/rajonistoriya
  • Позначити друзів, яких долучаєте до флешмобу.

Читайте також: Флешмоби, машина часу та ретро-фото: як Район.Історія об’єднує читачів

Читачі вразили багатрогранністю цього неймовірного краю.

Наталя Мазепа опублікувала атмосферне фото із села Воротнів Луцького району.

«Я цього літа багато фотографувала. І багато їздила на ближні села. Багато думала. Банально - про життя-буття. Карантин він такий.

Завжди мріяла побачити трохи світу. Трохи вже побачила. І усвідомила дещо просте та важливе. Те, про що вже стільки чула і читала, але чогось тільки зараз відчула: не місця наділяють нас силою, а ми - місця. Це може пояснювати і зв'язок людини з рідною землею... Це не применшує цінність подорожей, а навпаки - підкреслює їхню медитативну важливість.

Цим постом хочу закликати вас подорожувати! І починати свої подорожі з ближніх місцин. Або ж і продовжувати ними. Послідовність тут не надто суттєва. Долучаю до флешмобу на підтримку Район.Історія Олена Кошелюк і Софія Момонт. У вас точно десь залежались хороші історії», – йдеться у її дописі.

Читайте також: Воротнів 1916 року на фотографіях австрійських солдатів

Альона Качан описала своє знайомство із мальовничим Тараканівським фортом поблизу однойменного села Дубенського району Рівненської області.

«Перше моє знайомство з Тараканівським фортом було ще в студентські роки. В Тараканові жила тоді моя одногрупниця Inna Khrobort і якось запросила нас усією групою до себе, а заодно і побродити тунелями форту.

Цього року я зі своїми хлопцями відвідала форт вдруге. Вражень не передати словами! За роки форт змінився: крізь його стіни проростають дерева, кладка обсипається, а в темних сирих казематах панує тиша. Жалкували що не взяли фонариків, бо ж стільки цікавого ховається в темряві містичних тунелів форту. Мрію побувати в Тараканівському форту ще, але уже тепер з гідом щоб почути історію кожного його камінчика. Якщо колись #Волинськаекспедиція запланує туди екскурсію - місце бронюю вже)

Цей допис з'явився тут завдяки флешмобу від Район.Історія . Я рідко беру участь у різноманітних флешмобах, але тут просто треба підтримка хорошому проекту!» – поділилася Альона Качан.

Читайте також: Тараканівський форт на світлинах початку ХХ століття

Оксана Кашталян показала неймовірні краєвиди села Губків.

«У давні часи, коли люди ще могли без проблем їздити компанією в сусідній район, ми з друзями вирішили втекти в ліси на кілька днів. Місцем перезарядки ми обрали невелике село в Березнівському районі на Рівненщині. Обрали ми його не випадково, а через неймовірні краєвиди і відносну відсутність інших людей.

Губків розташований на берегах річки Случ, яка дуже популярна на Рівненщині серед любителів гострих відчуттів та активного відпочинку через свої пороги. А власне неймовірні краєвиди створюють скелясті береги, які в деяких місцях досить суттєво піднімаються над водою.

Одну з таких круч ми спостерігали з місця нашої зупинки і перше, що привертало увагу - старі кам'яні руїни просто на вершечку пагорба. (Тут нарешті настає момент, який стосується історії України ) Це безформне нагромадження каменів, яке віддалено нагадує стіну, було цілим замком, збудованим ще у XV столітті на місці дерев'яного замку.

Перша історія про цей замок, яку я почула і яка навіть має часткове підтвердження у вигляді таблички на руїнах, розповідає про сотню козака Григорія Лободи. У деяких актах кінця XVI століття зазначено, що козаки Лободи захопили Губківський замок під час повстання Наливайка. А напів легендарні чутки продовжують, що з цього замку козаки відбивалося від поляків, які сплавлялися порогами Случа.

Як і будь-які руїни будь-яких замків, про це місце також гуляє багато легенд. Але розповідати їх треба безпосередньо серед руїн. Тому мені б дуже хотілося, наступна #Волинськаекспедиція відправилася в Губків. А для цього потрібно підтримати Район.Історія гривнею, адже проєкту лишилося менше двох тижнів для збору 150 тисяч гривень на Спільнокошті. Долучаю до флешмобу Emiliya Malinovska (ти ж пам'ятаєш нашу вилазку ) та Іра Кашталян

Умови прості: - опублікувати світлину з місця, де ви були, чи історія якого вас вразила - розповісти про це у дописі, може друзі теж захочуть поїхати, та поставити хештег #Волинськаекспедиція - перерахувати будь-яку суму коштів на підтримку сайту Район.Історія: https://biggggidea.com/project/rajonistoriya/ - позначити друзів, яких долучаєш до флешмобу.

P.S. Замок трошки видно справа на першому фото)».

Читайте також: Казковий палац у Смордві на столітніх фото

1

1

1

Тетяна Боренко поділилася історією озера Люб'язь.

«Приєднуюсь до флешмобу від Тетяна Палаєвська Люб’язь – неймовірно гарне мальовниче, велике озеро у Волинській області, яке знаходиться біля кордону з Білоруссю. Це популярне місце відпочинку місцевих рибалок та туристів. Водойма має дуже цікаву форму – ніби два озерця поєдналися в одне. Люб’язь є частиною національного природного парку "Прип’ять – Стохід".

Люб’язь – озеро неправильної форми: згори воно виглядає так, ніби злилися два круглих озера і їх поєднує лише невеличка протока (місцеві мешканці також розділяють ці частини озера – називають їх "Велике" і "Мале" озеро"). У нього впадають дві річки: Прип’ять на півночі й Коростянка на півдні. Від рівня води у цих річках залежить і рівень води в озері. Водойма дуже мальовнича, з хорошими глибинами.

Довжина 3,8 км, ширина 2,5 км, площа 5,19 км², пересічна глибина 2,1 м, найбільша — 3,8 м. Гідрологічний режим залежить переважно від річки Прип'яті, яка тече через північну частину озера. В озеро з південного заходу впадає річка Коростянка. Є два прекрасних острови , до яких можна доправитись катерем, там можна поставити палатки, запалити вогнище, дуже гарно, позитивно відпочити, гостинність місцевих жителів Вас приємно здивує. Ласкаво просимо», – йдеться у дописі Тетяни Боренко.

1

Читайте також: Як писала про Полісся 1934 року американська мандрівниця

Однією із найцікавіших локацій Зарічненщини поділилася Аліна Апончук.

«Так уже склалося, що 2020 для мене минув абсолютно без мандрівок. Але, на щастя, я живу в навдивовижу мальовничому краї: рукою подати до річки Стир, у водах якої полощуть свої віти крислаті верби, зовсім поруч - прадавній ліс... і - свідок минулих епох - міст через річку Стир (одна з найцікавіших локацій на вузькоколійці "Антонівка-Зарічне"). Це єдиний в Україні великий дерев'яний залізничний міст, а, можливо, навіть і у Європи (але це моє припущення). І розташований він тут. У селі Млинок. Його довжина 153 метри. Побудували виняткову дерев'яну споруду ще у 1906 році.

Кожен, хто приїжджає до мене в гості, не має змоги уникнути знайомства з ним, бо це - справжнє місце релаксації, особливо для спраглих за спокоєм і тишею жителів міст і містечок», – йдеться у дописі Аліни Апончук.

Читайте також: Місія – «врятувати «кукушку»»: небайдужі до долі вузькоколійки створили електронну петицію

1

Район.Історія прагне показати чимало прекрасних об’єктів та пам’яток Великої Волині, які залишаються поза увагою.

Якщо ви хочете зробити історію краю відомою та підтримати проєкт – допоможіть виданню на будь-яку посильну суму за посиланням: https://biggggidea.com/project/rajonistoriya/

Читайте також: «Село це не буде забуте Богом». Історія Кисилина в двох святинях

Коментар
19/03/2024 Вівторок
19.03.2024
18.03.2024
17.03.2024