Казимир Малевич першим відобразив у картині Голодомор

23 Лютого 2024, 16:14
Автопортрет 20734
Автопортрет

Минає 145 років тому від дня народження Казимира Малевича – художника-авангардиста, педагога, філософа і теоретика мистецтва. Він є одним із засновників нових напрямків в абстрактному мистецтві – супрематизму та кубофутуризму.

До 17 років жив на Поділлі, Харківщині, Чернігівщині. Малювати вчився у Миколи Пимоненка, в Київській мистецькій школі (1895–1897). У 1904 році переїхав у Москву. Вдосконалював майстерність в училищі живопису, скульптури і архітектури (1904–1905) та в студії Ф. Рерберга (1905–1910). 

Читайте також: Чорний квадрат Малевича

Казимир Малевич
Казимир Малевич

У картинах першого періоду творчості намагався поєднати принципи кубізму, футуризму та експресіонізму. Став одним із засновників абстрактного мистецтва.

Точкою відліку в історії супрематизму вважають дату 1 січня 1916 року. Тоді в рамках експозиції «0,10» в Петрограді публіці продемонстрували 39 полотен Казимира Малевича, об'єднаних загальною назвою «Супрематизм живопису». Поміж картин публіці вперше показали знаменитий «Чорний квадрат на білому тлі». 

Цю роботу доповнюють полотна «Чорне коло», «Кельтський хрест». Серед інших відомих картин художника — «Червоний квадрат», «Скаче червона кіннота». Одним з основних положень в супрематистському мистецтві є домінування одних кольорів над іншими, що і є абсолютизацією «чистого» сприйняття світу.

Читайте також: Художник-баталіст та офіцер Армії УНР: 123 роки тому народився Леонід Перфецький

«Точильник або Принцип мигтіння», 1913, Художня галерея Єльського університету, Нью-Гейвен
«Точильник або Принцип мигтіння», 1913, Художня галерея Єльського університету, Нью-Гейвен

Кілька років Казимир Малевич викладав у Білорусі у Вітебській художній школі (1919 – 1922). Потім керував інститутом художньої культури в Ленінграді (1923–1927). Малевич з однодумцями утворив групу авангардистів, які поширювали ідею нового бачення мистецтва.

У 1927 році він переїхав до Києва. Протягом 1927–1930 років він викладав в Київському художньому інституті. У 1930 році твори живописця демонструвалися глядачам з Берліна і Відня, працювала виставка в Києві, раніше полотна художника експонувалися в багатьох містах Європи.

У 1930 році перед початком нового навчального року художника звільнили з інституту через відсутність партквитка. Початок репресій в Україні проти інтелігенції змусив Казимира Малевича знову повернутись у Ленінград. У 1930 році за звинуваченням у «німецькому шпигунстві» його утримували в ОГПУ Ленінграда. 

Для отримання зізнань живописця піддавали тортурам, через що згодом у художника розвинулася хвороба, що призвела до смерті.

Читайте також: Життя з тавром «Молодої гвардії»: доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

Казимир Малевич є першим українським живописцем який відобразив на полотні Голодомор 1932-1933 років. Відомим став ескіз під назвою «Де серп і молот, там смерть і голод». Картина названа цитатою з популярної в 1920-30-ті роки пісні. 

На самій картині зображені 3 людські фігури, обличчя яких замінені на серп, молот, хрест і труну.

Читайте також: Завдяки його дослідженням світ дізнався про Голодомор в Україні

Ескіз «Де серп і молот, там смерть і голод»
Ескіз «Де серп і молот, там смерть і голод»

Помер Казимир Малевич 15 травня 1935 року в Ленінграді внаслідок важкої недуги.

Читайте також: Голодомор 1932-33 років: свідчення мешканців Миколаївщини, Одещини та Херсонщини

Цікаві факти з життя митця 

Вишивка. Свого часу Малевич захоплювався вишивкою. Художник не тільки сам вишивав, а й створював ескізи, за якими потім майстри народного промислу робили вишивки. Вишиті шарфики, подушки, хустки і скатертини, створені в селі Вербівка на Київщині, потім продавалися в Києві, Москві і Берліні.

Талант. Дуже добре співав і мав красивий бас. Коли художник Володимир Татлін грав на бандурі. Під акомпанемент бандури Малевич співав. Улюбленими були пісні «Гуде вітер вельми в полі»; «При дорозі хрест високий, кров’ю обілляний», «крамольна» в ті часи «Ще не вмерла України ні слава, ні воля».

Ікони. Художник часто говорив про своє захоплення іконами, називав ікони найкрасивішим, найбільш досконалим видом мистецтва. У різні цикли робіт сільської тематики Малевичем включені українські пейзажі, й ікони, присутні в кожній сільській хаті.

Театр. У грудні 1913 року в «Луна-парку» Санкт-Петербурга відбулися дві вистави опери «Перемога над Сонцем», автором декорацій для якої був Казимир Малевич. Він згадував, що під час роботи над декораціями у нього виникла ідея створення «Чорного квадрата». Задником декорації для однієї зі сцен був квадрат, наполовину зафарбований чорним кольором.

Ілюстрації. У напрямку прогресивного мистецтва Казимир Малевич працював і як ілюстратор. З початком Першої Світової війни він створював ілюстрації для книги поетів-футуристів Олексія Кручених та Веліміра Хлєбнікова.

Пам'ятки. Після демобілізації з армії в листопаді 1917 року московським Військово-революційним комітетом Малевича призначили комісаром з охорони пам'яток старовини та членом Комісії з охорони художніх цінностей. Серед іншого в обов'язки комісії входило забезпечення цілості цінностей Кремля. Цього року художник також виступив з доповіддю в рамках дискусії «Парканний живопис і література».

Праці. Паралельно з педагогічною діяльністю в Вітебську Малевич працював над філософськими та теоретичними працями. У світ вийшла його брошура «Бог не скинутий. Мистецтво, церква, фабрика». У 1919 році також опублікували теоретичну роботу Малевича «Про нові системи в мистецтві».

Сім'я. Казимир Малевич був тричі одружений. Першу дружину художника також звали Казимира. У їхньому шлюбі народилося троє дітей. Мати художника Людвига померла під час блокади. Ігор, син другої дружини Галини, загинув на фронті в 1943 році. Сама Галина померла в 1972 році. Вдова Наталія, яку регулярно викликали до НКВС – МДБ, потім до КДБ, хотіла єдиного, щоб їй дали спокій. 25 серпня 1976 року після тиску та шантажу радянська влада придбала «Чорний квадрат» у родини Малевича за 300 рублів.

Останні роки. Передчуваючи, що скоро хвороба скоротить його вік, «Казимир Великий» (так він часом себе називав) Малевич сам готував ескіз домовини.

Читайте також: Я б’юся різцем і долотом: історія художника-повстанця Ніла Хасевича.

Коментар
14/11/2024 Середа
13.11.2024
12.11.2024