«Наталка Полтавка» у виконанні володимирської Просвіти

Володимирська Просвіта була досить дієвою, про що свідчать численні документи, які зберігаються в Державному архіві Волинської області. Окрім читалень, які мала Просвіта по цілому повіту, організація активно займалася театральними постановками, пропагуючи українську культуру для широких мас.

29 січня 1921 року у Володимирі ставили «Наталку Полтавку» Івана Котляревського. Як бачимо з афіші, яку було надруковано в типографії А. Рапопорта, яка розміщувалася по вулиці Ковельській, 17 – вистава проходила в залі «Кіно». 

Окрім оперети виконувалися народні пісні під орудою Ф. Мояка (у касовій книзі товариства Просвіта, вказано, що Мояка звали Федір і він активно сплачував членські внески).

Читайте також: «Просвіта» була їхнім другим домом

Цікавим є документ написаний від руки, але, на жаль, чорнило дуже вицвіло і мені не вдалося розібрати повністю текст. Це «Розписка» з вистави за 29 січня.

Довго не могла зрозуміти, що означає «За салю», але як виявилося пізніше – це оренда зали. За салю – це за залу. А от яку було сплачено суму за оренду – так і не розібрала, бо чорнило зовсім вицвіло. 

Так само не видно скільки сплачено податку державного. А от за музики заплачено 1500 марок. Про цей платіж свідчить окрема розписка і підпис Б. Карпа.

За «парікхмахера» було заплачено 800 марок. На цей платіж також є окрема розписка «За працю-гримеровку на виставі «Наталка Полтавка» 29 січня 1921 року одержав вісімсот марок».

Читайте також: Книжки з «Просвіти» виховували патріотів

Також було заплачено за афіші і білети А. Рапопорту 430 марок. Це підтверджено спеціальним рахунком з типографії Рапопорта. Саме на цьому бланку бачимо ще одну цікаву інформацію, а саме: типографія А. Рапопорта, Володимир-Волинський, вулиця Бородинська в будинку Шуровського проти електротеатру «Уранія».

Читайте також: «Чарівний ліхтар», «Уранія» та австрійський польовий: історія кінотеатрів у Володимирі

Маємо точну адресу типографії, але де була вулиця Бородинська – не відомо. Як розповідають старожили, будинок Шуровського стояв на місці «Дитячого світу» по вулиці Ковельській і в афіші, також вказана адреса типографії вже польською мовою Ковельська 17. 

Очевидно, рахунок був написаний ще на старому бланку, коли місто Володимир було у складі Російської імперії і вулиця Ковельська була Бородінською. Хоча у Шуровських у місті було декілька будинків. 

Друга таємниця – це електро-кінотеатр «Уранія». У Володимирі цей кінотеатр створили у 1908 році на місці чайної Товариства народної тверезості. 

Пізніше у 1959 році Григорій Маковський зазначав, що кінотеатр розташовувався в будинку навпроти хлібного магазину № 7. На даний момент так і не вдалося локалізувати де був електро-кінотеатр «Уранія». 

Прислузі кіно було заплачено 250 марок. Повернуто Лозицькому розходів з попередньої вистави 105 марок (у списках членів Просвіти знаходимо Володимира Лозицького). До речі, пан Володимир грошей не взяв, а записав їх на рахунок Просвіти. 

За дві лавки – 900 марок, за бібулу (грубий обгортковий папір) і фарбу для декорацій – 890 марок. Кнопки, клей і … (неможливо розібрати) – 230 марок. За випозичку костюмів 2050 марок. На школу – 600 марок. Про цей платіж також є розписка:

«Одержано від Аматорського-музичного гуртка при читальні Просвіти у Володимирі на Волині на потреби Володимирської на Волині 5 кл. української народної школи шістсот марок (600), що підписами з відтиском шкільної печатки свідчиться».

Читайте також: Аптека Антонія Коломийського у Володимирі: мінеральні води та знаменитий «Когутик»

Микола Звойницький – Управитель школи
Надя Масюк

Отже, разом на проведення і підготовку вистави було потрачено 20970 марок. Варто зазначити, що у 1921 році на наших територіях в обігу була польська марка – грошова одиниця Польщі в 1917-1924 роках. 

Дані гроші були дуже нестабільні через складну соціально-економічну ситуацію в Польщі, яка склалася після Першої світової війни. Була велика інфляція. У 1922-1923 роках в обігу були банкноти номіналом 10 000 000 mkp. 

У 1924 році в обіг офіційно був запроваджений злотий і обмін польських марок здійснювався за курсом 1 злотий – 1 800 000 польських марок.

Читайте також: Володимир: маловідомі факти про княже місто