На Верецькому перевалі вшанували пам’ять січовиків Карпатської України

18 Березня 2024, 17:10
На Верецькому перевалі вшанували пам’ять січовиків Карпатської України 451
На Верецькому перевалі вшанували пам’ять січовиків Карпатської України
На Верецькому перевалі відбулися заходи з вшанування полеглих січовиків Карпатської України. 
 
Про це повідомляє Львівська обласна рада.
 
У неділю, 17 березня спільною молитвою представники влади та громадськості, народні депутати та військові вшанували пам’ять січовиків та поклали квіти й лампадки до їхніх могил. У 1939 році полонених угорськими підрозділами січовиків Карпатської України розстріляли за те, що вони боролися за незалежність рідної землі.
 
За різними даними, після окупації Закарпаття полонили та розстріляли близько 600 осіб
 
Голова комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської обласної ради Святослав Шеремета розповів, що тут, на загальнонаціональному місці пам’яті, поховано 22 останки січовиків, які зі зброєю в руках відстоювали свою землю. 
 
Меморіальне кладовище Героїв Карпатської України на Верецькому перевалі облаштовано у 2017 році за ініціативи Львівської обласної ради.
 
«Цей рік є особливим. У 2024 році ми відзначаємо 85-ті роковини проголошення Карпатської України, а сьогодні, 17 березня, ми відзначаємо 150-річчя від дня народження Августина Волошина – президента Карпатської України, видатного Українця, який є у пантеоні слави справжніх борців за волю і незалежність України. Як і тоді, так і зараз – кращі сини кладуть голови за свою державу. Маємо пам’ятати наших Героїв і вшановувати їх подвиг», – зазначив Святослав Шеремета.
Довідково:
 
9 листопада 1938 року в Хусті заснували «Організацію народної оборони Карпатська Січ» на чолі з Дмитром Климпушем. Січовики мали право носити військовий однострій, відзнаки та легку зброю. Окремо діяв військовий штаб.
Основою для розбудови Карпатської Січі стали осередки «Пласту», «Січі» та «Просвіти». До лав Січі добровільно вступали вчителі, лікарі, службовці, студенти, гімназисти, семінаристи, робітники та демобілізовані військовослужбовці чехословацької армії. Прибули добровольці з Галичини, Волині, Буковини та Наддніпрянщини. У лютому 1939-го чисельність Карпатської Січі сягала близько 15 тисяч осіб. 15 березня 1939 року в умовах остаточного розпаду Чехо-Словаччини та збройної агресії з боку Угорщини, Сойм Карпатської України проголосив незалежність краю. Президентом було обрано Августина Волошина. Загалом під час березневої кампанії збройні сили Карпатської України провели близько 20 боїв. За оцінкою сучасників, втрати у них становили від 1 до 1,5 тисячі осіб убитими та пропалими безвісти. 18 березня угорські війська повністю зайняли територію Карпатської України. Окупаційна влада запровадила воєнний стан і розпочала репресії проти січовиків, інтелігенції, державних і партійних діячів Карпатської України, духовенства. Арештованих українців утримували у в’язницях і таборах. Навесні 1939-го їх окремими групами розстріляли на Верецькому, Яблунецькому та Ужоцькому перевалах.
Коментар
26/05/2024 Неділя
26.05.2024
25.05.2024
24.05.2024