«Пам'ять світу»: книжечка з березової кори, яку галичанка зробила в одному зі сталінських таборів

20 Грудня 2023, 18:03

818

Квіти в книжечці-альбомі Марії Секунди

Естонія подала спільну заявку від імені інституцій пам’яті п'яти країн — України, Польщі, Естонії, Литви й Латвії, щоб ЮНЕСКО внесло до реєстру «Пам'ять світу» берестяні листи, які політв'язні чи депортовані з цих країн надсилали своїм близьким із таборів СРСР.

Такі листи нині зберігаються в 31 меморіальній установі світу. Серед таких є і Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія терору» – повідомляють на фейсбук-сторінці цього закладу.

Книжечка-альбом Марії Секунди, ідеться в дописі, зроблена з березової кори в одному з радянських концтаборів у Казахстані в першій половині 1950-х років. У книжечку вписані побажання, які ув’язнені дівчата писали на згадку своїй подрузі Марії Секунді.

У деяких записах-побажаннях вказано місце й час написання: Ак-тас (найімовірніше, Актас — селище в Карагандинській області Казахстану, де в 1930–1950-х рр. був один з відділів Карагандинського виправно-трудового табору — Карлагу), 1951, 1952 і 1954 роки.

Книжечка складається з шістнадцяти продовгастих листків, зшитих з одного боку ниткою.

Марія Секунда, якій належала книжечка, народилася 1927 року в селі Малі Ланки (нині — Львівський район Львівської області) в селянській родині. Під час національно-визвольної боротьби 1940–1950-х рр. була учасницею підпілля ОУН на псевдо «Віра», очолювала жіночу сітку в рідному селі.

8 серпня 1950 року була заарештована, а 24 жовтня того ж року трибунал військ МВС засудив її до 25 років виправно-трудових робіт з обмеженням у правах на 5 років (стаття 54-1 а КК УРСР). 12 грудня 1955 р. термін зменшили до 10 років з обмеженням у правах на 3 роки.

Звільнили дівчину 2 червня 1956 року з табору та скерували на спецпоселення.

Книжечку подарувала музеєві львів’янка Надія Шалай, яка за життя Марії Секунди була її сусідкою.

За висновками істориків, східні слов'яни використовували бересту для письма в XI–XV століттях. Береста становила собою тонко вирізаний верхній білий шар кори берези. У стародавні часи її перед використанням виварювали, розшаровували та обрізали з усіх сторін. Тексти чи малюнки наносили за допомогою спеціального загостреного писачка, виготовленого з кістки чи металу.