Клубочин: що варто знати про трагедію 1942 року

04 Листопада 2023, 18:24

947

Село Клубочин розташоване поблизу селища Цумань у Луцькому районі Волинської області. На початку Другої світової війни тут створили сільську раду, у підпорядкування якої відносилися Клубочин, території двох лісництв, хутір Грабинка, лісова осада Лопатень та хутір Маложин.

Власне у Клубочині у 1940 році налічувалося 65 українських обійсть. Під час німецької окупації на цій території у 1942 році діяла низка різних збройних формувань. Серед них досить високою активністю вирізнявся радянський партизанський загін під командуванням місцевого жителя Олександра Філюка.

Радянські партизани у цій місцевості вчинили чимало провокацій, диверсійних актів, нападів та обстрілів німецьких автоколон, ліній зв’язку та представників тогочасної окупаційної влади.

У відповідь на таку активність партизанів, німецькі окупанти та приналежні їм служби вчинили показову «каральну акцію» щодо місцевого населення села Клубочин, яке небезпідставно підозрювали у допомозі і підтримці радянського партизанського руху.

Так, 4 листопада 1942 року німецький каральний загін та поліція оточили село Клубочин. Населення села зібрали на площі села, деяких звозили підводами. Чоловікам наказали викопати велику яму, до якої викликали родинами заздалегідь складеним списком.

Переважна більшість клубочан з «розстрільного списку» були з родин радянських партизанів, колишніми членами місцевої комсомольської організації або, на думку карателів, дотримувалися прокомуністичних поглядів.

За офіційними джерелами тоді розстріляли 137 осіб, серед них діти, жінки та старші люди. Обійстя розстріляних родин спалили. Ті кому, вдалося врятуватися, змушені були переселитися до сусідніх сіл Сильного і Городищ, дехто доєднався до партизанського руху або українського підпілля.

Таким чином, німецькі окупанти досягнули мети – радянських партизанів позбавили матеріальної підтримки, створили безлюдну смугу навколо важливих транспортних шляхів на цій території, а також залякали та морально травмували місцеве населення.

Слід зауважити, що партизанський загін Філонюка знав про проведення цієї каральної акції, проте командиром, незважаючи на близькі родинні зв’язки з загиблими (серед яких батьки, брати і донька Філонюка), було прийнято рішення не втручатися у цю каральну акцію.

Сьогодні місце масового поховання клубочан має статус пам’ятки історії місцевого значення і перебуває під охороною держави. Щорічно тут відбуваються пам’ятні церемонії та поминальні заходи за участі місцевої громади, священників, освітян, учнівської молоді та представників органів місцевого самоврядування.

Читайте також: Луцька тюрма: що відбувалося за мурами під час німецької окупації