Автор проєкта першого закону України про охорону пам`яток історії: у цей день народився археолог Микола Біляшівський

24 Жовтня 2023, 14:09

499

Микола Біляшівський

Біляшівський обстежив та провів фотофіксацію історичних пам`яток багатьох регіонів, а також був фундатором історико-краєзнавчого музею Волині.

24 жовтня 1867 року в Умані народився Микола Біляшівський – мистецтвознавець, археолог, етнограф, перший директор Київського міського музею. Про це йдеться на сайті Українського інституту національної пам'яті.

Микола Біляшівський був членом редакції журналу «Киевская старина» та головним редактором «Археологической летописи Южной России». Засновник та керівник Київського кустарного товариства (1906).

1906-го Біляшівського обрали депутатом першої Державної думи Росії, в якій він став одним з ініціаторів створення «Українського клубу».

З квітня 1917 – член Центральної Ради. У березні 1917 призначений комісаром з охорони пам`яток Київської губернії, з вересня цього ж року очолив відділ музеїв і охорони пам`яток Генерального секретаріату.

Після 1919 стояв на чолі етнографічної секції відділу мистецтв Народного комісаріату освіти УРСР. Працював у Кабінеті українського мистецтва, Етнографічній комісії АН УРСР, Етнографічному товаристві України та ін.

Він підготував проєкт першого закону України про охорону пам`яток історії, культури і мистецтва (1918), склав програму створення національних і регіональних музеїв. Фундатор історико-краєзнавчого музею Волині в місті Городок Рівненської області (нині краєзнавчий музей). Один із засновників Київського товариства охорони пам`яток старовини та мистецтва (1910).

Біляшівський обстежив та провів фотофіксацію пам`яток багатьох регіонів, брав участь у роботі комісії з видання альбомів українських старожитностей.

У 1917 році його призначили комісаром щодо охорони пам’яток старовини в Києві, а в 1923 – він став дійсним членом Комітету охорони пам’яток мистецтва і старовини при народному Комісаріаті освіти УРСР.

Біляшівський став почесним членом Української академії мистецтв, а у травні 1919 року – одним із перших дійсних членів кафедри археології Академії Наук УРСР.

Протягом життя вчений повідомив про п’ять тисяч цінних знахідок на Княжій горі, написав близько 300 статей, записав багато народних пісень різних жанрів, загадок, прислів’їв і приказок, легенд і переказів, вертепних драм тощо; уклав українсько-російські діалектні словники волинських говірок.

Помер у 1926 році.

Читайте також: Український науковець отримав головну нагороду Європейської асоціації археологів