До 90-х роковин Голодомору в Україні проведуть міжнародний науковий форум
-
-
>
-
>
-
>
767
У фокусі міжнародного наукового форуму – комплекс наукових проблем, пов’язаних з осмисленням багатовимірного феномену опору українського суспільства сталінській політиці творення голоду, а також обмін ідеями щодо популяризації наукового знання про Голодомор.
23–25 листопада 2023 року в Києві відбудеться міжнародний науковий форум «Україна в епоху Голодомору: влада, опір, ідентичність», присвячений 90-им роковинам Голодомору – повідомляє Інститут історії України НАН України.
За останні десятиліття, ідеться в анонсі, дослідження опору українського суспільства сталінській політиці творення голоду суттєво активізувались, при цьому увага науковців переважно зосереджується на висвітленні активних форм опору комуністичній імперській владі (передовсім стихійних масових виступах і збройних повстаннях та ін.). Між тим, опір – явище з багатьма обличчями.
Включення до комплексного аналізу не лише публічних, але й прихованих, повсякденних форм опору як «зброї слабких» (Джеймс Скотт), концептуалізація емпіричних досліджень та посилення міждисциплінарної інтеграції Holodomor Studies з суміжними науковими галузями, передовсім Resistance Studies, є необхідною умовою для подальшого розвитку такого роду досліджень.
У фокусі Міжнародного наукового форуму – комплекс наукових проблем, пов’язаних з осмисленням багатовимірного феномену опору українського суспільства сталінській політиці творення голоду, а також обмін ідеями щодо популяризації наукового знання про Голодомор – геноцид Українського народу у публічній історії та шкільній історичній освіті.
Панельні дискусії в ході роботи форуму охоплюватимуть, однак не обмежуватимуться наступними темами:
- теоретико-методологічні засади досліджень опору: понятійно-категоріальний апарат як вихідна точка для дослідів та обговорення; взаємопов’язаність та концептуальне розмежування категорій «влада» та «опір»; типології форм опору в сучасній гуманітаристиці; особливості/складності інтерпретації джерел, методики їх опрацювання;
- концептуалізація досліджень опору українського суспільства геноцидній політиці творення голоду: публічні/активні та приховані/повсякденні форми опору (в контексті протистояння матеріальному, статусному, ідеологічному домінуванню); «географія опору» (в контексті дослідницьких практик краєзнавства та локальної історії); культура та ідентичність (у контексті наративів опору та мімікрії; політичні, національні, конфесійні та ін. мотиви опору; прояви анти- та проімперських настроїв);
- російсько-українська війна і пам’ять про Голодомор як простір спротиву: завдання шкільної історичної освіти; популяризація наукових знань музейними засобами; розвиток інтегрованих цифрових ресурсів документальної спадщини епохи Голодомору.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
