У Луцьку презентували виставку «Світ церковного мистецтва»

19 Травня 2023, 10:07
Владислав Фульмес, Тетяна Єлісєєва та Денис Клюковський 904
Владислав Фульмес, Тетяна Єлісєєва та Денис Клюковський

У Музеї волинської ікони презентували виставку «Світ церковного мистецтва ХІХ-ХХ ст.».

Захід відбувся у середу, 17 травня. Презентацію відвідала й журналістка Район.Історія.

На виставці представили 12 пам’яток – процесійний хрест, 9 хоругов та 2 плащаниці, які подарував настоятель церкви Св. Бориса і Гліба села Романів Луцького району Денис Клюковський.

«Музей не може розвиватися без тісної співпраці з релігійними організаціями. Сакральні твори не лише зберігаються у музеї, а й активно реставруються, представляються на різноманітних тематичних виставках.  Нашу діяльність побачили священники. До нас приїжджали громадами, щоб побачити ті твори, які раніше знаходилися у їхніх храмах. Довіра до музею стала основою для подальшого поповнення нашої колекції», – розповіла завідувачка Музею волинської ікони Тетяна Єлісєєва.

Читайте також: Колекція Музею волинської ікони поповнилася експонатом

На зустрічі були присутні студенти Волинської православної богословської академії (ВПБА) та проректор з наукової роботи ВПБА Владислав Фульмес

«Хочемо молитовно привітати працівників музею з їхнім професійним святом й побажати сил та наснаги для їх покликання – оберігати церковні й сакральні пам’ятки. Нам особливо приємно бути сьогодні на цій виставці, адже ці експонати передав музею наш випускник і викладач – отець Денис Клюковський, який трудиться на посаді настоятеля в Романівському храмі Святих Бориса і Гліба. Можливо, відвідини цього музею за часів студентства дали поштовх передати свої надбання саме сюди, тим експертам, які дбатимуть, оберігатимуть й проведуть необхідну роботу для реставрації», – зауважив Владислав Фульмес.

Перший заступник голови Волинської обласної ради Юрій Поліщук також вважає, що збереження і вшанування культурних надбань допоможе в майбутньому перетворити нашу державу на одну з найсильніших і найпотужніших країн світу. 

«Давно потрібно було підійти до питання про те, якою має бути символіка і церква. Більшість храмів, пам’яток архітектури належать московському патріархату. А значної кількості святинь вже немає на території України. Тому збереження і вшанування тих надбань це те, що в майбутньому перетворить нашу державу на одну з найсильніших і найпотужніших країн світу», – розповів Юрій Поліщук.

Читайте також: Марама: у Волинському краєзнавчому музеї презентували головний убір кримських татарок

Експонати потрапили до музею завдяки експедиційно-пошукової роботи науковців. Зокрема, Денис Клюковський подарував музею дев’ять хоругов, дві плащаниці та процесійний хрест. 

«Ми маємо шанувати своє, думати про своє, щоб зберегти його. Господь сказав мені: «Зайди й ще там подивися». І я пішов та знайшов експонати унікального іконописця Володимира Щукіна, який був учнем Віктора Васнєцова. Володимир розписав майже весь Романівський храм. Унікальність іконопису Щукіна полягає в тому, що він додавав до ікон чубчик, або ж оселедець, що притаманне нашій козацькій ідентичності», – розповів Денис Клюковський. 

Заступниця директорки Волинського краєзнавчого музею з наукової роботи Людмила Мірошниченко-Гусак вручила подяку Денису Ключковському, який подарував музею книгу «Правічна дорога до храму» братів Юрія та Михайла Сороки

Читайте також: Провели рентгенологічне дослідження двох ікон із храму села Гряди

Старша наукова співробітниця Музею волинської ікони Людмила Карпюк, детальніше розповіла про нові експонати. Зокрема, про особливості хоругов Щукіна

Хоругва на відміну від ікон (окрім процесійних), річ рухома. Через часте використання, особливо при важких погодних умовах, дуже швидко зношувалися. Тому до цього часу їх збереглося не так багато. Слово «хоругва» означає знамено, прапор, символ перемоги християнської церкви у світі. 

Згадки в літературі про найдавніші хоругви датуються до 1300-х років. 

«Чомусь дослідники релігійного мистецтва звертали свою увагу саме на хрести та ікони. А на хоругви не зважали. Можливо, через складність самого дослідження і невелику кількість пам’яток, що збереглися», – пояснила Людмила Карпюк. 

Музейниця зауважила, що представлені на виставці хоругви створені у XIX– XX століттях. Для їх виконання використовували грубе домоткане полотно, яке крилося грубим шаром ґрунту. В центрі – постать святого. 

Вже у XVI–XVII століттях з’являлися двофігурні зображення, а згодом і сюжетні (XVIII–XIX cт.).  Релігійні полотна прикрашали скромно. Зазвичай це були два-три вирізи, які могли оздоблювати орнаментальною стрічкою та орнаментикою. 

Найбільш популярною була саме квітчаста орнаментика. Використання орнаментики та трафарету у 1920-х роках пришвидшило і здешевлювало роботу. 

Володимир Щукін писав не лише ікони, а й художні картини, портрети, активно працював на замовлення православних храмів Волині й залишав на своїх роботах свої підписи. Так завдяки ним, дослідники й дізналися про художника. 

Музей розпочав пошукові роботи та віднайшов публікацію 1997-го року, у якій колега Щукіна згадував про іконописця й перелічив храми та ікони, над якими той працював. Це був Свято-Покровський кафедральний храм у Луцьку і Теремнівський храм. Точні дати життя Щукіна невідомі. 

Показали відвідувачам і фрагмент плащаниці. Вважається, що вона створена майстринями Свято-Вознесенського Флорівського монастиря, або виконана на замовлення ченців Почаївського монастиря. З того періоду збереглося дуже мало плащаниць. Навіть у представленій реліквії відсутнє центральне зображення. 

На плащаниці зображені предмети для літургійної служби: книги, потири (чаша для релігійних обрядів), хрести та кадила. 

На заході презентували також процесійний хрест невідомого майстра XIX-XX століть. Створений з деревини, покритої полотном, а живопис виконаний олійними фарбами. Особливістю цього хреста є те, що він виготовлений за усіма правилами створення хреста та ікони. 

Читайте також: Історія одного експоната: процесійний хрест XVIIІ століття з церкви на Любомльщині

Хрест зазнав великих пошкоджень, тому потребує реставрації. В оригінальному виробі не було використано жерсті. Цікавим є і саме зображення на хресті.

Всі подаровані пам’ятки потребують консерваційно-реставраційних заходів задля подальшого збереження. Виставка «Світ церковного мистецтва» триватиме місяць.

Читайте також: «Кладу ікони на рентгени»: як Юрій Велінець підсадив місто з радянським спадком на історію

Тетяна МАРКОПОЛЬСЬКА

Коментар
25/09/2023 Понеділок
25.09.2023
24.09.2023
23.09.2023