Волинська ікона: «Святий Юрій Змієборець»

06 Травня 2023, 16:17

1101

Фрагмент ікони

Ікона із зображенням святого Юрія має цікаву історію, стилістичні та художні особливості.

У збірці Музею волинської ікони зберігається «Св. Юрій Змієборець» – ікона першої половини ХVІІІ ст., яка походить зі Стрітенської церкви с. Михнівка на Ковельщині. Про це йдеться на фейсбук-сторінці музею.

Церква, зазначається в дописі, була побудована 1642 року на кошти власника містечка Михнівка Філона Єловицького. Пізніше при храмі відкрився невеличкий монастир. У 1720 р. церква та дзвіниця були перебудовані, але на той час документи вже не згадують про існування монастиря. Ікона, що належить пензлю так званого «Маляра з Михнівки», має цікаві стилістичні та художні особливості. Сюжет та іконографія композиції повністю збігаються з гравюрою ХVІІІ століття «Св. Юрій», яка зберігається серед малюнків та гравюр учнів Києво-Лаврської іконописної майстерні. Альбоми, так звані «кужбушки», учнів та вчителів майстерні досі зберігаються у відділі рукописів Центральної наукової бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Вони є першорядним джерелом при дослідженні розвитку давньої іконописної традиції в Україні.

Образ Св. Юрія Змієборця майже у всіх деталях відтворює гравюру невідомого автора. Цікаво, що у сюжеті переважає романтичний, майже казковий дух. Маляр яскраво і безпосередньо зобразив легенду про чудо змієборства, наповнивши твір реалістичними деталями. Святий постає перед нами мужнім воїном з атлетичною фігурою, його груди прикриті металевою кірасою з мальтійським хрестом, у лівій руці – великий круглий щит, на ногах – поножі, на голові – шолом з яскравим червоно-зеленим пір’ям. Переляканий кінь передніми ногами б’є у груди змія, який довгим хвостом обвив його задні ноги, а лапами з довгими пазурами вчепився у передні.

У цілому, сюжет сприймається як епізод батальної сцени в провінційному малярському трактуванні. Проте в деталях та зображеннях другого плану ікона дещо різниться від графічного взірця. Невелика постать юної діви, зліва від Святого, на гравюрі прихована об’ємним плащем. Волинський маляр, аби підкреслити її царське походження, зображує її в червоній, підбитій горностаєм мантії. Замість розлогого дерева на скелі (гравюра), у лівому верхньому куті композиції маляр пише замкові мури з високою білою вежею.

Отож, не виключено, що волинський іконописець навчався живопису саме в Лаврській майстерні Києво-Печерського монастиря.