Словацьких українців переселятися в УРСР найчастіше агітували в шинках

03 Жовтня 2021, 12:45

1171

Словацькі українки

Історія родини, яка переселилася в сорокових роках минулого століття на Волинь зі Словаччини.

Ініціатором переселення родини з Пряшівщини на Волинь був Петро Петриляк – пише в групі Optácia 1947 Інна Мартинчук.

Це її прадід. Родина мешкала до переселення в Меджибродді.

«В Україну переїхали всією сім’єю: голова родини Петриляк Петро Петрович (1899 р.н.), дружина Петриляк Марія Михайлівна (1900 р.н.), дочка Петриляк Гелена Петрівна (1922 р.н.), син Петриляк Іван Петрович (1930 р.н.) та двоє прийомних дітей (вихованців) Кнап Марія Андріївна (1940 р.н.) та Кнап Іван Андрійович (1942 р.н.)», – зазначає авторка допису.

У Словаччині, пише далі Іванна, сім'я мала хату та трохи землі. У село прибули агітатори. Найчастіше вони агітували в шинках, коли чоловіки були напідпитку. Прадід одразу вирішив їхати до «Руска». Під час Першої світової війни він побував на Волині у складі австро-угорського війська й захоплено розповідав про рівнинні родючі чорноземи. У порівнянні з місцевими землями вони були просто фантастичними. Сумніви щодо переїзду були в прабабусі, яка не хотіла залишати рідний край. Все майно Петреляки залишили державі в обмін на обіцяне в Україні.

Переїзд на Волинь зайняв майже два тижні. Довго стояли на кордоні, коли перевантажували вагони, та на станції Здолбунів, коли чекали розселення.

Поселили Петриляків у селі Озерко Здолбунівського району – у хату чеха Йосифа Бенеша. Землю дали одразу, але незабаром забрали, бо організували колгосп. У колгоспі працювали й дорослі, й діти.

Невдовзі син Іван одружився з Катериною Кнап (1930 р.н.), також з переселенців. У них народилося троє дітей Микола (1952 р.н.), Іван (1954 р.н.) та Галина (1958 р.н.). Всі діти ходили до школи в Мізочі. Донька Гелена вийшла заміж за Степана Штефаняка та в 1960-х виїхала до Чехословаччини.

Вихованець Іван поїхав на роботу в Росію (Мурманськ) і там залишився, а Марія виїхала в 1960-роках до Чехословаччини лише завдяки випадку. У міграційній службі дали дозвіл на виїзд, тому що сплутали її з іншою жінкою з таким же прізвищем. Іван Петриляк з дружиною та дітьми теж нмагався виїхати в той період, але не вдалося.

У Чехословаччині залишилася рідня Катерини Петриляк (Кнап) – дві рідні сестри – Марія та Ілька, які були вже заміжні, коли родина їхала в Україну. З ними підтримували листування. У 1990-х роках, коли розпочалося масове повернення оптантів та їх нащадків до Чехословаччини, ніхто з родини Петриляків не виїхав. А батько Іванни, Іван Петриляк, нині мешкає в селищі Мізоч.

Читайте також: Верховна Рада засудила злочин комуністів – депортацію українців з теренів Польщі