Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Чеський праведник народів світу із Купичева

15:00 10.09.2020
645

Ян Єлінек – пастор чеської колонії у Купичеві, що знаходилася неподалік волинського містечка Ковель. У час Голокосту переховував у будинку парафії кількох євреїв.

Після утворення ковельського гетто, декілька разів відгукувався не прохання знайомих євреїв і, приховуючи свої справжні наміри здачею окупаційній владі контрибуції, привозив їм харчі.

Ян Єлінек ніколи не поділяв людей за національністю й віросповіданням. Протягом 1943-го року дієво допомагав рятуватися від смерті не тільки чехам, а й полякам та українцям. 5 червня 2017 р. у пам'ять про Яна Єлінека встановлено пам'ятний знак та посаджено дерево у Варшавському саду праведників.

Історія Яна Єлінека друга із дев'яти, що формують мобільну виставку «Людяність над безоднею пекла», яку створила Громадська організація «Мнемоніка» з Рівного. Вона присвячена велетням духу й людяності, які в умовах тотального насильства, кровопролиття й нечуваної кризи гуманізму рятували ближнього на теренах Західної Волині (сучасні Рівненська та Волинська області).

«Зловісним маркером воєнного лихоліття стала криза гуманності, а людяність опинилася над безоднею зла. В умовах паралізуючого страху, на допомогу жертвам геноцидів й етнічного насильства приходили ті сміливці, хто цінував людське життя понад усе» – пояснюють автори виставки.

Надзвичайний подвиг цих людей не має права стати забутим, тому Район.Історія щодня публікуватиме нову історію.

Читайте також: Праведник народів світу з Трохимброду

«Я постійно повтроюю, що рятую не поляків, євреїв і українців, а лише людей»

Як Єлінек народився 19 квітня 1912 р. в с. Зельові Лодзького воєводства. Овдовіла мати відправила сина на виховання до своїх батьків у Чехословаччину (1925 р.). Повернувшись додому, Ян Єлінек працював бухгалтером, а в 1935 р. закінчив Місійну школу в Оломоуці (Чехословаччина). Через рік він очолив парафію Євангельсько-реформованої церкви с. Купичів на Волині, де став духовним наставником місцевих чехів.

Вони жили в цьому селі пліч-о-пліч із українцями. Мешкали в ньому також біля 80-ти єврейських родин і кільканадцять польських. «Ми ходили в гості одне до одного, - згадував про той час пастор, - ніхто нікому не стояв поперек дороги». Після окупації Волині третім Рейхом Ян Єлінек надав притулок кільком євреям у будинку купичівської парафії.

Коли в травні 1942 р. було створено гетто в Ковелі, кілька разів відгукувався не прохання знайомих євреїв і, приховуючи свої справжні наміри здачею контрибуції окупаційній владі, привозив їм харчі. Продовольством він допомагав і тим євреям, котрих переховували чехи в селі та його околицях. Певний час у будинку пастора переховувалася єврейська сім'я.

Читайте також: У Рівному презентують дослідження вчених про Голокост

Фото з книги: Шабловський Вітольд. Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині [Текст]; пер. з пол. Андрія Бондаря. Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. С. 49.

У 1943 р., коли міжнаціональні відносини на Волині стрімко загострилися, Купичів почали залишили українці, які з власної ініціативи переїжджали в інші села. Одночасно до нього тікали сотні поляків із сусідньої Адамівки, Олександрівки, Михайлівки та інших сіл. Того року захищати його мешканців допомагав загін польської самооборони сусіднього із Купичевим села Засмики.

Разом із дружиною Анною, пастор, як і частина інших чехів, час від часу переховував поляків (серед них – Ржепка, Жидліцький), котрих згодом потайки переправляли до тих міст, де дислокувалися німецькі підрозділи. Він запобіг страті українців Луцюка та його невістки, яких польські партизанами запідозрили в шпигунстві на користь УПА.

«Я ніколи не рятував нікого через те, що він поляк, чех, єврей чи німець. Я рятував людей, бо цього хоче Отець Наш Небесний від своїх дітей під час війни. Щоб вони допомагали один одному».

Фото із книги: Шабловський Вітольд. Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині [Текст]; пер. з пол. Андрія Бондаря. Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. С. 55.

Звертаючись у роки війни до мирян, він промовляв: «Чим для тебе є християнство? Християнство – це любов. Це допомога іншому, й неважливо, хто він, із якого краю, які в нього погляди. Як християни ми повинні насамперед нести любов – цього хоче від нас Бог! І не можна про це забувати. Навіть коли йде війна...»

У 1944 р. Ян Єлінек та його дружина Анна добровольцями вступили до Першого Чехословацького корпусу Людвіга Свободи. Пастор так ніколи і не взяв до рук зброї: він служив у підрозділі військових медиків.

5 червня 2017 р. у пам'ять про Яна Єлінека посаджено дерево у Варшавському саду праведників (його відкрито 5 червня 2014 р. на місці Варшавського гетто та в'язниці Павіак, де нацисти утримували та вбивали поляків і євреїв. Пам'ятні знаки, що встановлюються в саду, вшановують пам'ять людей, які рятували євреїв та всіх, хто хоробро боровся за правду та людську гідність).

Надпис: «Чеському пасторові, який на кривавій Волині 40-х років надавав допомогу переслідуваним з усіх націй, що протистояли одна одній».

Загрузка...
Загрузка...
Коментарі

Оксана Гончарук

20:59 10.09.2020

Після війни пастор Ян Єлінек проживав у Празі. Там він продовжував рятувати людей, які емігрували і боялися повертатися до СРСР. Маючи з собою печатку Купичівської церкви він видавав нові свідоцтва про народження, де вказував чеську національність. Врятовані таки чином люди називали себе "купичівські діти", і раз на рік збиралися щоб подякувати пастору Єлінеку за порятунок.

29 вересня
Вчора
27.09.2020
26.09.2020
25.09.2020
24.09.2020
23.09.2020
22.09.2020