Праведник народів світу з Трохимброду

09 Вересня 2020, 13:00

4365

Алозій Людвиковський з містечка Трохимброд (зараз не існує) у роки війни переховував у бункерах та годував євреїв, які врятували від розстрілу у місцевому гетто. За цей подвиг йому у 1981 році надали почесне звання «Праведника народів світу».

Історія Алозія Людвиковського стала однієї із дев'яти, що лягли в основу мобільної виставки «Людяність над безоднею пекла», яку підготувала Громадська організація «Мнемоніка» з Рівного.

Вона присвячена велетням духу й людяності, які в умовах тотального насильства, кровопролиття й нечуваної кризи гуманізму рятували ближнього на теренах Західної Волині (сучасні Рівненська та Волинська області).

«У роки Друга світова війна на теренах України і Волині зокрема відбулися геноциди євреїв та ромів, що здійснені третім Рейхом. Жертвами різкого загострення міжнаціональних взаємин 1943–1944 роках стали українці, поляки, чехи. Трагедій такого масштабу Волинь не знала ніколи. В умовах паралізуючого страху, на допомогу жертвам геноцидів й етнічного насильства приходили ті сміливці, хто цінував людське життя понад усе», – пояснюють автори виставки.

Щоб подвиг героїв виставки став відомим ширшому загалу, видання Район.Історія щодня публікуватиме одну розповідь.

Читайте також: Місця (не)пам’яті про розстріляних євреїв Берестечка

«Голос совісті ніколи не виступає в хорі»

Містечко Трохимброд (Софіївка) знаходилося в Цуманському районі Волинської області. Більшість його населення складали юдеї: в містечку проживало лише кілька польських родин, а більшість євреїв займалося сільським господарством. 9 серпня 1942 р. нацисти створили в Трохимброді гетто.

Окрім тамтешніх мешканців, у ньому ув'язнено євреїв з інших сусідніх містечок і сіл. У серпні–вересні того ж року бранців цього гетто розстріляно. Вціліло лише 34 людей, яких протягом літа 1942 – січня 1944 рр. рятував поляк Алойзі Людвіковський. У 1981 р. йому присвоєно почесне звання «Праведника народів світу».

Трохомброд постав на початку XIX столітті поблизу Цумані на Волині. Євреї називали своє поселення Бродом Трохима – Трохибродом, а українці, поляки, німці – Софіївкою. Юдеї, які мешкали в цьому містечку, займалися сільським господарством, а також ремісництвом.

Станом на середину 1941 р. у Трохимброді проживало 1,8 тис. чол. Згодом їхня кількість зросла внаслідок прибуття до нього біженців із Польщі.

Читайте також: Історія жінки з Четвертні яка вижила під час Голокосту

Жителі містечка Трохимброд

Фото зі статті: Коць Л. І. Поповнення фондів Державного архіву Волинської області колекцією копій світлин (фотографій) з життя єврейського населення Волині.

Невдовзі після окупації, нацисти розстріляли 150 євреїв Трохимброда. 9 серпня 1942 року тут створено гетто. Контрибуції й грабежі призвели до того, що в містечку запанували злидні. Люди купували чи вимінювали їжу на коштовності на «чорному ринку», куди мешканці сусідніх сіл привозили продукти.

24 серпня та 21 вересня 1942 р. євреїв Трохимброду транспортовано вантажівками до Яромельського лісу, де їх розстріляли. Лише кільком тамтешнім євреям пощастило вижити в Голокості. Їх рятував поляк Алойзі Людвиковський, який народився в Холопінах на Волині 1905 р.
У липні 1942 р. його допомоги попросив Йосько Бульмас із трьома синами, яких він переховував три тижні на горищі над хлівом.

Невдовзі до нього звернулися з проханням про переховування сім'я шваґера Йоська, родини Поташ і Фридман. Алозій Людвиковський переховував їх до осені 1942 р. в тимчасових бункерах, які знаходилися в лісі за 200 м від його власного будинку. Згодом, спільно із сином Антонієм та частиною євреїв, Алозій Людвиковський викопав у глибині лісу великий бункер.

У ньому переховувалися родини Бульмаса, Поташа, Гушера та Фридмана (загалом – 14 чол.). З часом до цих переслідуваних доєдналося ще кілька жертв нацизму. Оскільки бункер став надто тісним для такої кількості людей, Алозій Людвиковський викопав інший сховок, який знаходився на відстані трьох кілометрів від першого.

Загалом упродовж липня 1942 – січня 1944 рр. він побудував 9 бункерів (сім – підземних, два – на поверхні) та барак у Гавецькому лісництві.

Алойзі Людвіковський з родиною

Фото з книги: Шабловський Вітольд. Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині [Текст]; пер. з пол. Андрія Бондаря. Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. С. 242.

Читайте також: Чорні сторінки історії: у Голокост знищили дві третини населення Сарненщини

У січні 1944 р. одну із родин, яку рятував Алозій Людвиковський, виявили польські партизани. Члени цієї сім'ї повідомили їх, що в лісі переховується ще кілька десятків євреїв. Всі вони залишилися живими завдяки героїзму та людяності Алозія Людвиковського. 1981-го року йому присвоєне почесне звання «Праведник народів світу».

Після акцій знищення містечко Трохимброд припинило існування. У 1990 році ті його вихідці, які стали громадянами Ізраїлю, встановили два меморіальних знаки: на місці колишнього в'їзду в містечко з боку села Яромель та в лісі на місці розстрілу жертв Голокосту.

Врятовані родиною Людвіковських Мотко і Медля Фрідмани

Фото з книги: Шабловський Вітольд. Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині [Текст]; пер. з пол. Андрія Бондаря. Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. С. 224.