Діячі Острога: Михайло Струменський – один із реабілітованих історією

Напередодні дня народження одного з визначних дослідників історико-культурної спадщини Острога вдалося з’ясувати важливі обставини його біографії і наукової спадщини, які багато десятиліть залишалися невідомими.

Ідеться про Михайла Струменського, народженого 24 вересня 1889 року в селі Хорошів Острозького повіту, де його батько був настоятелем місцевого православного храму.

Родове гніздо священицької династії Струменських – село Велика Горинка Кременецького повіту Волинської губернії (нині село Велика Горянка Кременецького району Тернопільської області), де душпастирствували дід Михайла Костянтиновича і низка поколінь його предків – щонайпізніше, з кінця 18 століття.

Усі вони здобували освіту в Волинській духовній семінарії, а Михайло Федорович Струменський (прадід) навіть навчався в цьому закладі богословської освіти під час його перебування в Острозі (семінарський випуск 1823 року).

Михайло Струменський закінчив Волинську духовну семінарію (1910) і Московську духовну академію (1914) – був п’ятим магістрантом свого випуску.

Кандидатська робота «Книжные и литературные интересы в Троице-Сергиевой лавре с древнейших времен до ХVІІ века» отримала премію архієпископа Дмитрія Самбикіна. Друкувався в богословських періодичних виданнях.

Був залишений на рік для наукових занять із наданням грошового утримання, але без звання і прав професорського стипендіата, при цьому отримавши можливість закінчити Московський археологічний інститут.

Викладав у Вологодській духовній семінарії, де описав рукописний відділ бібліотеки (опублікований уже в післяжовтневий час), у Московському єпархіальному жіночому училищі.

Ще під час навчання в академії налагодив співпрацю з Братством імені князів Острозьких в Острозі та його давньосховищем (із 1916 р. – історичним музеєм), інвентаризував, описував і опрацьовував острозькі музейні колекції.

У часописі Московської духовної академії «Богословский вестник» і окремим відбитком надрукував статтю «Из Острожской старины» (1916) з коротким історичним нарисом про Острог доби князів Острозьких та їхню академію, інформацією про давньосховище й бібліотеку Братства імені князів Острозьких, атрибуцією і науковим описом 13 найцінніших рукописних книг ХVІ –ХVІІІ століть із музейної колекції Острога

Це був перший друкований каталог Острозького музею. Автор статті про реставрацію замку та відкриття історичного музею в Острозі, плани його подальшої праці (надрукована 1917 року).

У роки української революції Струменський повернувся на Волинь, викладав у гімназії (у радянський час – трудовій школі) Полонного. Був активним працівником Острозького повітового комітету охорони пам’яток мистецтва і старовини (ОСТРУКОПИС).

За його безпосередньої участі врятовано від загибелі цінні архівні і книжкові зібрання, історичні і мистецькі колекції із замків, маєтків, монастирів, установ Острога, Дерманя, Межиріча, Новомалина, Плужного, Славути.

Після 1920 року, проживав на підрадянській частині Волині. Одружившись із священицькою донькою Антоніною Пилипівною Конахевич, 1921 року був висвячений у Житомирі на православного священика, отримав сан протоієрея і став настоятелем Старокостянтинівського Хрестовоздвиженського собору.

У подружжя Струменських було три доньки. Навесні 1925 року Михайла Костянтиновича згадано в листуванні відомого мистецтвознавця і музейного працівника Павла Жолтовського, якому допомагав у дослідженні церковної старовини Старокостянтинова.

Подальша доля Михайла Струменського залишалася невідомою. Не мали ми і його фотографій. Але минулого тижня Острозький заповідник відвідали онука і правнука дослідника острозької давнини.

З’ясувалося також, що в Києві проживає їхня тітка і двоюрідна бабуся – донька Михайла Констянтиновича. Із документів, які вони надали, з’ясувалася трагічна доля священика-науковця, що став жертвою Великого терору.

Звинувачений у антирадянській та контрреволюційній діяльності, він був заарештований у Староконстянтинові 28 липня 1937 року. Серед головних звинувачень проти – агітація за відродження закритих владою православних храмів у селах Староконстянтинівщини.

Після недовгих допитів і слідства священик був розстріляний у Проскурові (нині Хмельницький) 16 вересня 1937 року. Реабілітований у 1990-х роках.

На другому міському  молитовному сніданку в Острозькому замку порушили питання про увічнення в нашому місті пам’яті Михайла Струменського.

Микола МАНЬКО,

директор Державного історико-культурного заповідника Острога