Соборність – це про свідомий вибір, а не ситуативну вибірковість

22 Січня 2023, 13:43

3953

День Соборності України

У національному мультипредметному тесті цьогорічним абітурієнтам не обов'язково складати історію України. Дисципліна найімовірніше залишиться вибірковою.

На багатьох майданчиках про це вже активно сперечаються.

Історія таки трохи вибіркова. Одних заквітчує вінком запашним лавровим, іншим одягає колючий терновий. Ми схильні нехтувати її уроками, щоб вони потім боляче били по лобі.

Коли вивчали цю дисципліну в школі, говорили, що параграфи із всесвітньої, цікавіші, а свої — задуже похмурі.

У часі війни сприйняття усіх історичних дат, подій загострилося, вони перестали були спогади зі шкільного життя. Коли є змога заповнити прогалини, починаєш копати глибше.

Нині 22 січня – День соборності, проголошення акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, історичний момент об’єднання українських земель в межах однієї соборної держави.

У 2014 році указом Президента України «Про День Соборності України» ця подія набула державної ваги й закріпилася в календарі як свято.

Але по-справжньому ми — неуважні учні зможемо відсвяткувати, коли на нашій землі не лишиться жодного сліду російських окупантів.

Соборність — тепер не підручниковий термін, а згуртованість від малого до великого єдиним прагненням — жити спокійно, власним розумом на своїй землі, позбутися зайд, виринути із мороку щоденних похоронних процесій, кадрів страшних руйнувань та завмирання серця від звуку сирен.

І все, що відбувається, уже було. Схожі відчуття мали українці й до нас.

Війни, боротьба за виживання, видряпування поїденими шашелем східцями кудись вверх, падіння й підйоми, сльози і радість, імітація посмішки чи то вискалу, найсправжніше можна сказати, як вистачить сили, зазирнути в очі.

Усе вже було. І ще буде.

Якщо уважно вивчати історію, можна робити притомні прогнози із похибкою на віру й міць духу громади, яка прагне йти спільним шляхом.

Її сила іноді може корегувати все, що було й буде, тримати й не давати остаточно скотитися у прірву ненависті до себе й цього світу, бо людина надто схильна руйнувати. Деструктивні програми значно легші.

Слушними словами завершує свою книгу «Україна. Історія з грифом «Секретно» Володимир В'ятрович: «Хаос стосується не тільки минулого, його оцінок та інтерпретацій. Ним переповнена сучасність...Так триватиме доти, поки громадськість не усвідомить, що держава, яка не будується на власній пам'яті про минуле, приречена на постійний хаос сучасності».

Лишається вірити, що теперішній воєнний урок ми врешті засвоїмо точно, вистоїмо, здолаємо ворога, домовимося, що усі поділи на «западенців» чи «східняків» – нав'язаний конструкт і збудуємо Україну сильну й воістину соборну, де власної історії цуратися не будемо.