Не дати війні позбавити відчуття гідності

21 Листопада 2022, 20:42
Не дати війні позбавити відчуття гідності 2302
Не дати війні позбавити відчуття гідності

Ця війна по-різному вплинула на нас, ми по-різному переживаємо її. Щоб вціліти, маємо не дати їй позбавити нас відчуття гідності, свободи бути собою. Усяка реальність тимчасова. 

Наше її сприйняття змінює світогляд, ставлення до людей, до себе, моментні пориви, осмислені плани, раціональні та не дуже бажання. Але в усілякій реальності є сенс лишатися людиною не лише біологічно, а й ціннісно. 

Хоча війна в Україні триває уже 8 років, по-справжньому глибоко ми відчули її холодний тяжкий подих 24 лютого. Як би ми не хотіли, повернення назад уже не можливе. Ми маємо жити зараз, у цій жорстокій реальності, маємо щодня робити вибір; іноді складніший, іноді легший – кому як поталанить. 

Щодня нам треба вирішувати, чи зберегти людську подобу, не зрадити своїм цінностям, ідеалам, бути гідними називатися «homo sapiens», які поважають себе, свої життя й життя інших; або ж почати їсти морально тих, хто поруч, хто найбільш беззахисний через зв'язок із нами. 

 Нам щодня треба або дати здолати свою гідність тваринному страху смерті або скрутити йому в'язи й не дозволити притлумити бодай проблиски моральності.

Стоїки (ЦицеронМарк Аврелій, Зенон, інші) говорили, що вчитися добре жити – це вчитися добре помирати. Монтень радив влаштовувати письменницький кабінет у кімнаті, з якої видно цвинтар. Це має активізовувати думку. Зараз багатьох нищить думка про невідворотність смерті. 

Читайте також: Безврем'я

Війна – смертоносний катаклізм. Ми втрачаємо близьких, які пішли воювати, знайомих-цивільних, по чиєму дому «прилетіло», ми, зрештою, самі можемо померти, бо безпечних місць в Україні, на жаль, нема. 

Водночас ідея смерті нас рятує. Усвідомлення плинності життя може пробудити жагу свободи та прагнення бути людьми гідними. 

Наші цінності можуть сягнути свого апогею, ми можемо стати уважнішими до себе й оточення, чіткіше планувати свої дії, обережніше добирати слова, бути терпимішими до близьких, більше часу проводити з ними чи самотою, нарешті зробити щось, що відкладали раніше. 

 А можемо й озлобитися, зачинитися у квартирі, перетовкти усе крихке кухонне начиння, постійно плакати, зіщулюючись від кожного звуку. Вибір у кожного свій. 

Але, ймовірно, якщо він буде на користь того, щоб лишатися людиною, це дасть сил вижити. Бо, як пише Володимир Станчишин у «Емоційних гойдалках війни»: «Ми не обираємо для себе війну, але обираємо для себе бути гідними у цій війні»

 21 листопада – День гідності й свободи, день вибору на користь того, щоб вижити, зберігши людську подобу.

Читайте також: Вже не буде напівтонів

Коментар
Код блоку:
30/11/2022 Вівторок
29.11.2022
28.11.2022