Дерусифікація: сто вулиць у Луцьку, які треба перейменувати

18 Квітня 2022, 07:13
Вулиця Пушкіна у Луцьку. Фото Віктора Чухрая ТАБЛИЦЯ 2233
Вулиця Пушкіна у Луцьку. Фото Віктора Чухрая

У Луцьку є 105 вулиць, які названі на честь російських історичних персон, діячів культури, науки, комуністичнох партії тощо. Цей перелік включає і 5 вулиць, які підпадають під декомунізацію: Говорова, Нетішина, Боженка та Федорова та Ярощука.

Є вулиці названі на честь  росіян, але які все ж  таки варто залишити. Наприклад, вулиці Путінцева, Тарасова, Баранова. Справа в тому, що вулиці названі цими діячами, це рядові червоноармійці, які керували та брали участь у вигнанні нацистів із Луцька і Волині. Путінцев та Конякін поховані у нас на меморіалі.

Читайте детально: Фінал декомунізації і старт дерусифікації: луцькі журналісти просять мерію не зволікати з очищенням міського простору

Натомість в районі Балка, є цілий квартал з 12 вулиць на перейменування. Так само на Кічкарівці.

У багатьох випадках треба повернути попередні назви вулиць. Є два приклади: за Київським майданом є вулиця, стара назва якої – Золота. В переліку тих  вулиць, які  ми маємо,  є вулиця Срібна. Можна повернути назву золотої і закрити хоча б один пункт.

Наприклад, вулиця Кутузова мала назву Івана Кожедуба. Уявіть собі, в 1957 році українського героя замінили на російського полководця Кутузова. Одразу видно, що перейменування відбулось за національною ознакою. І на Меморіалі поховано й багато українських червоноармійців, але їхніми іменами не називали вулиць.

Важливо підбирати нові назви осмислено, бо іноді варто дивитись, які вулиці розташовані поруч. Наприклад, там де вулиці Говорова і Нікішева, район Дубенської, ми зумисно вибирали Павла Чубинського і Миколи Вербицького, тому що поруч є вулиці названі іменами митців. Щоб воно не були там, щоб  вулиця Степова впирається у вулицю Крушельницької.

Ми йдемо по тенденції зменшення кількості іменних вулиць, бо коли вулиці нагадують біографічні словники це теж складно і не завжди  додає пам’яті. Проте є й постаті, які заслуговують і такого увічнення, тому не відмовляємось від такої практики, проте звужуємо максимально.  

Треба робити раз і щоб потім наші нащадки не  переймались цими питаннями та перейменуваннями. Щоб їм на цих вулицях жилось комфортно.

Про ініціативу і всі новини пов'язані з нею журналісти будуть інформувати на фейсбук-сторінці Дерусифікація Волині (підписуйтеся!)

Пропонуємо ознайомитися з повним переліком вулиць Луцька, які треба дерусифікувати.

Читайте такожЧому Україна має позбутися пам'ятників і вулиць Пушкіну

 

ВУЛИЦІ З НАЗВАМИ РОСІЙСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ

(станом на 10.04.2022)

 

№ 

Номер у рєстрі вулиць міста і назва вулиці

російського походження 

Стара назва вулиці, розташування

Пропозиція

нової назви

Аргументи, коментарі

1

9. Баженова – російський архітектор (1737-1799)

(Поблизу Київського майдану)

Старої назви немає

Розташована між вулицями Повстанська (Панфілова) і Сірої дивізії (Островського)

Виникла на землях давнього хутора Варварівка (Барбарщизна). 

Назву Баженова отримала у 1952 р.

 

Варварівка вже є

2

11. Балакирєва – російський композитор

(Район Дубенської)

Старої назви немає

Район Дубенської. Йде від вул. Говорова до Надрічної.

Назву отримала у 1969 р.

   

3

25. Боженка –  радянський військовий діяч (1871-1919), червоний командир

Старої назви немає

Боженко Василь Назарович 1871-1919 Діяч комуністичної партії, командир більшовицьких військ під час війни з УНР в 1917-1919 рр.

Магістральна

Вулиця потребує декомунізації

4

28. Бородіна – російський композитор (1883-1877)

(Район Дубенської)

Старої назви немає

Між двома гілками вулиці Надрічна. Назву отримала у 1969 р.

   

5

34 Брюллова – російський художник, викупив Шевченка

(Район Теремно)

Старої назви немає

Бере початок від вулиці Щусєва (між буд.23 і 25), на вулиці кілька приватних житлових будинків.

   

6

40. Вахтангова – російський театральний режисер (1883-1922)

(Район Вишкова)

Старої назви немає

Паралельна вулиці М.Заньковецької.

Названа у 1959 р.

   

7

44. Верещагіна – російський художник-баталіст (1842-1904)

(Район Теремно)

Старої назви немає

Паралельна пр.Відродження, має дві гілки, одна тупикова - від вул.Щусєва, друга - від вул.С.Ковалевської

   

8

57. Вільямса – радянський вчений грунтознавець (1863-1939)

(Район Красне)

Старої назви немає.

Від вул.Потебні до вул.Баранова.

   

9

60. Волгоградська – російське місто

(Район Кічкарівка)

Перша назва - Рільна

Від вул. Товарова до вул.Макарова понад ставками річки Омелянівка. Волгоградська із 1947 р. 

Рільна

 

10

66. Вороніхіна – російський архітектор (1759-1814)

(район Теремно)

Старої назви немає.

Паралельна вулиці Мазепи.

   

11

68. Гаврилюка – ідеолог КПЗБ та КПЗУ

(район Центр)

Старі назви - Пречистенська, Плоцька, Святогірська.


На Плоцькій, 20 діяла Українська гімназія, Святогірська була з 1941. Гаврилюка - у післявоєнний час

Плоцька

 

12

79. Глінки – російський композитор (1804-1857)

Перша назва - Нова.

Від вул.Ковельска (за буд.53) до вул.Володимирської.

   

13

81 Глієра – російський композитор лауреат Сталінської премії

(район Теремно)

Старої назви немає.

Паралельна вулиці Мазепи. Названа у 1961 р.

   

14

86. Говорова – російський генерал і маршал (1897-1955)

(Дубнівський район)

Старої назви немає

Має дві паралельних гілки від проїзду до вулиці Ставки і до вулиці Нікішева. Вулиця виникла в час розпланування кварталу індивідуальної забудови в 1960-ті рр. Назву отримала в 1961 р.

Павла Чубинського

Вулиця потребує декомунізації

15

89. Гончарова – російський письменник (1812-1891)

(Район Центр)

Старої назви немає

Від Градного Узвозу до Паркової, паралельна Глушець.

   

16

90. Гордіюк – волинська комсомолка розстріляна в час Колківської першотравневої демонстрації

(район Завокзальний)

Починається від шляхопроводу над залізницею, який веде з вул. Ківерцівська і закінчується кільцем на стикові двох проспектів - Соборності і Відродження. Розділяє два райони міста - Завокзальний і Гущу. Частина її належить до давньої вулиці села Гуща, що називалася Болохівська. Довжина 1460  м.

Болохівська

 

17

100. Грекова – російський художник-баталіст Червоної армії

(Район Дубенської)

Старої назви немає.

Від вул.Нікішева до Говорова.

Генерала Олександра Грекова

 

18

102. Грибоєдова – російський письменник (1794-1829)

Перша назва - Кавалерійська. Завершувалася на майдані Звитяги, який нині забудовано

Грибоєдова з 1954 р.

Звитяги

 

19

104. Гризодубової – російська льотчиця (1910-1993)

(район Теремно)

Старої назви немає.

Паралельна вулиці Мазепи.

   

20

111. Даньшина – комісар батареї, загинув при вигнанні нацистів із Луцька, похований на Меморіалі

Біографії навіть у Вікіпедії нема

(Район Гнідава) 

Стара назва - Окружна.

Значна міжквартальна вулиця від Львівської магістралі до вул.Шота Руставелі. Складається з двою частин.

   

21

115. Декабристів – російських військових-революціонерів

(район Теремно)

Старої назви немає.

Пролягає від вул.Карпенка-Карого до вул.Відродження, паралельна вул.Хурсенка і Рівненській

   

22

119. Добролюбова – російський літературний критик, високо цінував творчість Шевченка

(Район Кічкарівка)

Старої назви немає.

Від вул.Чернишевського в сторону річки Омелянівка, тупикова.

   

23

122. Докучаєва – російський і український вчений-грунтознавець

(Район Гнідава) 

Старої назви немає.


Від вул.Потебні до вул.Даньшина.

   

24

130. Єрмолової – російська актриса (1853-1928)

(район Теремно)

Старої назви немає.

Бічна від вул.Мазепи до р.Сапалаївки, тупикова. Названа у 1957 р.

   

25

131. Єршова – російський військовий, рядовий ГРС, загинув при вигнанні нацистів із Волині, похований у с.Старий Чорторийськ

(Район Гуща)

Старої назви немає.

Йде від кільця на розвилці Відродження-Соборності Гордіюк на північну околицю Луцька. Має переважно індустріальний характер.

   

26

133. Жуковського – російський вчений, основоположник аеродинаміки (1847-1921)

(Район Вишків)

Старої назви немає.

Йде від вул. Героїв УПА до Авіаторів.

   

27

147. Захарова – російський архітектор (1761-1811) за його проектами будувалися будинки і в Україні (Херсон, Чернігів, Дніпро)

(район Теремно)

Старої назви немає.

Починається від вул.В.Хурсенка, паралельна проспекту Відродження. Названа у 1954 р.

   

28

159. Ізмайлова – за радянським міфом був організатором комуністичного антифашистського підпілля в Луцьку

(Район Дубенської)

Старої назви немає.


Від вул.Говорова до вул. Нікішева.

   

29

162. Казакова – російський архітектор (1738-1812)

(район Теремно)

Старої назви немає.

Починається від вул.Рівненська (між 79 і 81) і до вул.Декабристів, далі від вул.Щусєва (17 і 19) до вул.С.Коваленської п’ять перших непарних номерів. Своєрідна вулиця-проїзд. Назву отримала у 1952 р.

   

30

165. Карбишева – російський військовий інженер, будував на Волині. Замучений у нацистському таборі Маутхаузен.

(Район Гуща)

Старої назви немає.

Між вул.Наливайка і Теремнівською. Немає жодного житлового будинка. Назву отримала у 1963 р.

   

31

169. Качалова – російський актор (1875-1948)

(Район Кічкарівка)

Старої назви немає.

Від вул.Симиренка до бічної Ковельської

Пасує якась природнича назва

 

32

170. пров. Качалова – російський актор (1875-1948)

Старої назви немає.

Пасує якась природнича назва

 

33

184. Ковпака – командир партизанського зєднання

(Район Гнідава) 

Старої назви немає.

Від вул.Мамсурова, паралельна вулиці Боженка. Виникла, коли почали будувати ДПЗ.

   

35

187. Кольцова – російський поет (1809-1842) писав вірші й українською мовою

Старої назви немає.

Тупикова. Індивідуальні забудови.

Назву отримала у 1956 р.

   

36

191. Конякіна – росіянин, комбат, загинув під Луцьком, похований на меморіалі, ГРС

Старої назви немає.

 Довга (2570 м.) магістральна вулиця від вул. Карбишева до вул.Карпенка-Карого, пересікається з Гордіюк.

   

37

196 Короленка – російський письменник-гуманіст, «Сліпий музикант», (1853-1921)

(Район Центр)

Перша назва - Короленка ще до 65-річчя письменника при житті у 1918 р.. Далі назви - Новозапроектована, Бічна Сінкевича, Сенаторська, з 1941 р. - Котляревського

Від Б.Хмельницького - до Набережної. Тупикова. Відновлено Короленка у 1944 р.

   

38

214. Крилова – російський письменник, байкар (1769-1844)

(Район Центр)

Перша назва - Жеромського, з 1939 р. - Ворошилова, у 1941 р. - Острозького, з 1944 р. - Ворошилова, з 1957 р. - Крилова.

Є пропозиція - Юзефа Лободовського

 

39

217. Купріна – російський письменник, трохи жив в Україні (1870-1938)

(Район Центр)

Перша назва - Київська.

Паралельна вул. Карпенка-Карого, тупикова.

   

40

218. Курська – російське місто

(Район Красне)

Перша назва - Кузнєцова, із 1960-го - Курська

За школою № 2. Від вул. Люблінська до вул.Баранова.

   

41

219. Курчатова – російський вчений-ядерщик

(Район Центр)

Перша назва - Гданська.

Від вул.Коперника до р.Сапалаївка, тупикова. Перейменована у 1960-му.

   

42

220. Кутузова – російський генерал, що переміг Наполеона

(Район Теремно)

Перша назва - Кожедуба. Із 1957 р. - Кутузова.

Йде від вул.Купріна аж до вул.Казакова. Її перетинає вул.Карпенка-Карого, а також буд.№2 на Мазепи. Тому є три групи номерів: 1-9, 11-24, 25-52.

Кожедуба

 

43

222. Ландау – російський вчений, лауреат Нобелівської премії (1962)

(Район Вересневе)

Перша назва - Молодіжна.


Від вул.Ранкова до вул.Корольова.

   

44

225. Левітана – російський художник-пейзажист

(Район Красне)

Старої назви немає.

Звивиста від перехрестя Львівська-Городецька-Даньшина до вул.Трутовського.

   

45

227. Лермонтова – російський поет

(Район Красне)

Стара назва - Модринова

Пролягає по обидва боки Львівської. Перша частина - від вул.Смирнової до Степової. Дгуга - від магістралі до Тимірязєва.

Модринова

 

46

230. Лескова – російський письменник

(Район Кічкарівка)

Старої назви немає.

Від Ковельської магістралі до вул.Качалова і далі в сторону Симиренка. Побудова садибна

Садибна

 

47

239. Лобачевського – російський математик

(Район Центр)

Перші назви - Сіра, Буденна (звичайна).

Бічна вул.Коперника (між буд. 79-81), виходить до р.Сапалаївка, паралельна вул. Чехова. 

   

48

240. Ломоносова – російський вчений світового значення

(Район Кічкарівка)

Перша назва - Монопольна, бо поруч був монопольний винно-спиртовий завод. Ломоносова з 1961 р.

Колишнє село Красне. Від вул.Шевченка до ставків річки Омелянівка. Звивиста.

Монопольна

 

49

241. Лопатіна – російський прикордонник, начальник застави В-В (1915-1941)

(Район Дубенської)

Старої назви немає.


Бічна від Заводської, паралельна Дубнівській.

   

50

249. Макарова – російський командир полку 2-ї кавдивізії

(Район Кічкарівка)

Старої назви немає.

Від Ковельської до вул.Рилєєва. Об’єднала дві давні назви села Красного - Новоброварну і Староброварну.

   

51

251. Маковського – два брати російські художники

(Район Красне)

Навіть не зназначено на честь котрого з братів названо.

Від вул.Львівської (за буд. 146) до Степової.

   

52

262. Мамсурова – російський командир дивізії

(Район Вересневе)

Старої назви немає.

Від вул.Потебня до вул.Межова

   

53

264. Матросова – російський солдат

(Район Кічкарівка)

Старої назви немає. 

Від вул.Путінцева до Омелянівського ставу. Садибна.

   

54

266. Менделєєва – російський вчений світового значення

(Район Кічкарівка)

Старої назви немає.

У кінці Володимирської, від Фрунзе до мосту через Омелянівку. Садибна

   

55

268. Мечникова – російський вчений, лауреат Нобелівської премії (1908)

(Район Красне)

Старої назви немає.

Від вул. Коханської до Городецької.

   

56

276. Мічуріна – російський біолог-селекціонер

(Район Центр)

Перша назва - Варварівка, з 1921 р. - Золота, з 1944 р. - Мічуріна.

За Київським майданом, паралельна з Рівненською, тупикова.

Золота

 

57

277. Можайського – російський винахідник літака

   

58

292. Нахімова – російський адмірал

(Район Кічкарівка)

Перша назва - Зелені, в 1941 р. перейменували на Огіркову

В кінці Володимирської праворуч поворот перед Свято-Феодосіївською церквою. Веде до річки Омелянівки.

Зелені, Огіркова

 

59

295. Нестерова – російський військовий льотчик

(Район Кічкарівка)

Старої назви немає.

Від вул.Берестова до Омелянівського ставу. Перетинає вулиці Фрунзе і Нахімова.  

   

60

299. Нікішева – комісар генерала Потапова

(Район Дубнівська)

(Дубнівський район)

Починається від проїзду між вулицями Ставки і Садовського. Іде паралельно з Дубнівською до вулиці Говорова, а потім повертає на 90 градусів і виходить на Дубнівську. Виникла на планах детальної індивідуальної забудови в 1960-ті рр. Назву отримала 1961 р.

Старої назви немає


Нікішев Михайло Семенович (1906-1941)- член вищого військово-політичного складу РККА, член Воєнної ради 5-ї армії Київського особливого воєнного округу. 

Був начальником політвідділу при комкорі Г.Жукову, відповідав за ідеологічні чистки в рядах Червоної армії, був дуже жорстоким до рядових солдатів.

Михайла Вербицького


Громадські слухання за перейменування відбулися двічі


(1815-1870)

український композитор, хоровий диригент, священик УГКЦ, громадський діяч, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна».

61

315. Павлова – російський вчений, лауреат Нобелівської премії (1904)

(Район Красне)

Старої назви немає.

Від вул.Баранова до Гончарівки. Паралельна зі Степовою. Виникла на полях села Малий Омеляник.

   

62

327. Петрова – заступник політрука прикордонної застави

(Район Вишків)

Старої назви немає.

Йде від вул. Героїв УПА до Авіаторів.

   

63

330. Пирогова – російський військово-польовий хірург

(Район Красне)

Старої назви немає.

Від вул.Тарасова до вул.Сєчєнова. Паралельна зі Степовою і Баранова.

   

64



331. Писаревського – начальник штабу Потапова

(Район Теремно)

Перша назва - Артема.

Пролягає від пр.Відродження до вул.Теремнівська.

   

65

341. Попова – російський вчений-фізик зі світовим ім’ям

(Район Кічкарівка)

Старої назви немає.

Від вул.Нахімова до Берестової.

   

66

342. Потапова – російський генерал 5-ї армії, яка стояла в Луцьку

(Район Центр)

Перша назва - Банкова. потім - Крашевського, у 1960-х - Потапова.

   

67

348. Пржевальського – російський дослідник

(Район Центр)

Перша назва - Бічна Кривої. Потім провулок Тильний. З 1953 р. Пржевальського

Паралельна ву.Комерника, від вул.Північна до Сепалаївки.

   

68

358. Путінцева – російський військовий, ГРС, похований на меморіалі

(Район Кічкарівка)

Стара назва - Новоброварна, потім Легіонерів, Торчинська.

Від вул.Ковельська робить на 90 градусів поворот і йде паралельно з Володимирською до Омелянівського ставу.

   

69

359. Пушкіна – російський поет світового значення

(Район Центр)

Перша назва - Сєраковського, із 1939 р. - Пушкіна.

Бічна від вул. Лесі Українки, тупикова.

   

70

363. Рахманінова – російський композитор

(Район Вересневе)

Старої назви немає.

Від вул. Дачна до вул. Крушельницької

   

71

291 Народних Дружинників

Перша назва - Листопадова

   

72

367. Рилєєва – російський поет-декабрист, автор поем «Войнаровський» і «Наливайко»

(Район Кічкарівка)

Стара назва - Монопольова (там були спиртові склади).

Від вул.Кічкарівська до вул.Макарова.

   

73

377. Салтикова-Щедріна – російський письменник-сатирик

Старої назви немає.

Бічна від вул. Героїв УПА до вул. Руданського.

   

74

384. Сенатора – російський військовий, ГРС, похований на меморіалі

Перша назва - Бульварна, потім - Старобульварна, Львівсько-Млинарська, із 1921 р. - Сонячна. Потім - Лесі Українки. з 1970 р. - Сенатора.

На перехресті з вул.Коперника житловим будинком розлідена на ліву і праву частини.

   

75

386. Сєченова – російський вчений

(Район Красне)

Старої назви немає.

Від перехрестя Баранова і Потебні до вул.Лисенка.

   

76

391. Скрябіна – російський композитор

     

77

393. Смєлякова – російський поет, ідеолог комсомолу, книга «День Росії»

(Район Теремно)

Перша назва - Артема

Тупикова вул.від вул.Струтинської, паралельна вул.Писаревського

   

78

394. пров. Смєлякова – російський поет, ідеолог комсомолу, книга «День Росії» 

(Район Теремно)

На карті міста видає лише провулок Смелякова, вулицю не видає

   

79

395. Смирнова – російський військовий

(Район Красне)

Старої назви немає.

Має форму бумеранга. Йде від вул.Лєрмонтова до вул. Баранова, біля православного храму Петра і Павла.

   

80

400. Софії Ковалевської – російський математик

(Район Теремно)

Старої назви немає.

Починається з мальовничого берега Сапалаївки і проходить через весь квартал. І виходить на пр.Відродження. Названа у 1957 р.

   

81

401. Софії Перовської – російська революціонерка

(Район Гнідава)

Старої назви немає.

   

82

410. Старова – російський архітектор

     

83

421. Стрельникова – російський композитор

(Район Вересневе)

Старої назви немає.

Від Корольова до Крущельницької.

   

84

423. Струтинської – партизанська мати НКВД

(Район Теремно)

На карті не показує. Звірити на яку перейменована

   

85

426. Сурикова – російський художник

(Район Теремно)

Старої назви немає.

Від вул.Щусєва до вул.Кн.Острозьких.має гарно оглядову місцевість. Названа у 1960 р.

   

86

429. Тарасова – російський військовий, ГРС, похований на меморіалі

(Район Красне)

Перша назва - Омелянівська

Паралельно з Володимирською йде від вул.Львівська до межі міста.

   

87

434. Тимірязєва – російський вчений

(Район Гнідава)

Старої назви немає.

Між вул.Потебні і вул.Даньшина.

   

88

440. Трункіна – російський військовий, ГРС, похований на меморіалі

(Район Дубенської))

Старої назви немає.

Починається від вул.Дубенської вбік. Там розташований пам’ятник Героям Крут.

   

89

445. Туполева – російський авіаконструктор

(Район Вересневе)

Старої назви немає.

Від вул.Ольжича до вул.Далека.

   

90

446. Тургенєва – російський письменник

(Район Красне)

Старої назви немає.

Від вул.Володимирська до вул.Тарасова. Однобічна забудова.

   

91

452 Ушинського – російський вчений-педагог

(Район Кічкарівка)

Перша назва - Марії Склодовської-Кюрі, з 1941 -го - Овочева, з 1961 р. - Ушинського.

Бічна від вул. Шевченка

   

92

454 Федорова – командир партизан, генерал НКВД і секретар обкому

Федоров     Олексій     Федорович     (1901-1989) - парт. і держ. діяч, один із організаторів і керівників   партизанського   руху   в   Україна   в   роки Другої світової війни. 

Генерал-майор НКВС (1943) , активно боровся не лише проти німецьких окупантів, але й проти УПА. Помер у 1989 р. в Києві. Варто пам’ятати, що в молодості О. Федоров у складі Червоної армії воював у 1920–1921 рр. проти армії УНР.

Двічі Герой Рад. Союзу (1942, 1944).

Рекомендовано перейменувати Інститутом історії НАН.

Старої назви немає.

Район Завокзальний. Вулиця, що виникла у 1980-х рр. у процесі розбудови Завокзального району на території колишнього танкодрому. Пролягає від вулиці Конякіна (між буд. 11 і 15а) до вулиці Кравчука (між буд 9 і 11). Паралельна з вулицею Гордіюк. 

Назву вулиця отримала в 1997 р.

Героїв-добровольців

Вулиця потребує декомунізації

93

462 Хакімова - військовий, рядовий ГРС, загинув при визволенні Волині

(Район Центр)

Стара назва - Міщанська, Дольна 

Паралельна Глушець до вул.Кривий Вал.

Із 1970 р. - узбека Хакімова, який загинув у бою з нацистами у с.Старий Чорторийськ і там похований.

   

94

464. Хотимська – етимологія невідома

Старі назви – Перша польова, Іванчицька

Район Кічкарівки. Паралельна з Кічкарівською, з’єднується з нею проїздом.

   

95

467. Ціолковського – російський вчений космонавтик

(Район Вишків)

Старої назви немає.

Йде від вул. Героїв УПА до Авіаторів.

   

96

468. Чайковського – російський композитор світового рівня

(Район Центр)

Перша назва - Петра Скарги (єзуїтський проповідник, публіцист), з 1941-го - Тобілевича, з 1944 - Чайковського.

Пролягає від вул.Заповітна до вул.Короленка.

Тобілевича

 

97

470. Чекаліна – російський партизан

(Район Гнідава)

Старої назви немає.


Від вул.Потебні до вул.Даньшина.

   

98

471. Челюскіна – російський дослідник

(Район Красне)

Старої назви немає.

Від вул.Рєпіна до вул.Тарасова. Паралельна зі Степовою і Педагогічною.

   

99

474. Чернишевського – російський письменник

Старої назви немає.

Район Кічкарівка. Довга вулиця – 2600 м, від вул. Ковельська до вул. Шевченка. Виникла у 60-х роках. Розташовані школа № 13, служба охорони здоров’я УМВС, пожежна частина. 

   

100

475. Черняховського – російський генерал

(Район Гнідава)

Об'єднала вулицю Радієву (Петра Могили) і Довгу.

Від вул.Потебні. Має дві гілки. Розташований ліцей № 14.

   

101

477. Чехова – російський письменник

(Район Центр)

Виникла у 1895 р. Перша назва - Познанська. Із 1941 р. - Клеванська. З 1952 р. - Чехова

   

102

481. Шишкіна – російський художник

(Район Красне)

Від вул. Волинська до вул.Степова. Паралельна вул.Володимирська та Рєпіна.

   

103

486. Щепкіна – російський актор

(Район Центр)

Перша назва - Торуньська. Із 1960 р. - Щепкіна.

Бічна від вул.Коперника до р.Сапалаївка. Тупикова.

   

104

488. Щусєва – російський архітектор

(Район Теремно)

Старої назви немає.

Веде від вул.Мазепи 8 до пр.Відродження. Назву отримала в 1957 р. 

   

105

489. Янки Купала – білоруський письменник, який писав в дусі радянського офіціозу

(Район Кічкарівка)

Перша назва - Винокурна, потім Винярська

Від вул.Ломоносова до вул. Шевченка (за обласною інфекційною лікарнею)

   

106

406 Станіславського - рос. режисер.

(Район Гнідава)

Старої назви немає.

Від вул.Львівська до вул.Боженка.

   
 

492. Ярощука

Юхим Ярощук – (1922-1972) - голова викопкому Волинської обласиої ради депутатів трудящих з 1952 р. по 1972 р. Народиєся а с. Сереховичі Старовижівського райану. У роки Другої Світової війни в тилу (у Башкирії) займався політико-виховною роботою, зокрема, був заступником політрука у стройбаті. Після війни навчався у Львівській партійній школі КП(б)У. Потім був назначений секретарем Рожищенського обкому КП(б)У, потому – очолював виконком Волинської обласної ради депутатів трудящих. Був депутатом Верховної Ради СРСР чотирьох скликань.

Попередні назви – Сільська, Яна Матейка

Район Центральний. Внутрішньоквартальна вулиця, що відходить від вулиці Суворова за головним корпусом Волинського СНУ(між буд. 13, 15), пересікає річку Сапалаївку і виходить на вулицю біля меморіалу Вічної слави. Виникла ця вулиця на місці колишньої дороги, що вела до поміщицької садиби у село Волиця Підлуцька (Сапалаївська). 

Сергія Тимошенка


Громадські слухання відбулися

Вулиця потребує декомунізації


На цій вулиці збереглися будинки 1930-х рр., які проектував видатний український архітектор і громадсько-політичний діяч Сергій Тимошенко. Був членом Центральної Ради УНР, у 1919–1920 рр. входив до складу уряду УНР (міністр шляхів), а у 1921 р. – приймав участь у Другому Зимовому поході армії УНР проти російсько-більшовицьких окупантів України. У 1930–1939 рр. жив у Луцьку, був головним архітектором для сільськогосподарського будівництва на Волині, діячем Волинського Українського об'єднання (з 1935 його голова і посол до польського Сейму, у 1938–1939 рр. – до Сенату), головою просвітницького православного Товариства ім. Петра Могили. У 1933 р. також був заступником голови  Волинського громадського комітету допомоги голодуючим у Радянській Україні. Помер на еміграції в США у 1950 р.

 

Коментарі
18 Квітня 2022, 14:49
Скільки можна про це молоти? Така срана і сциклива влада наша, ДУМАЙТЕ ПОЛІШУКИ!!!!
23 Квітня 2022, 06:06
Полішуки трохи сцикливі як і їхні діди а їхнім панам жидам це до одного місця
Коментар
Код блоку:
14/08/2022 Неділя
14.08.2022
13.08.2022